Коротконадкрил великий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Necydalis major Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Leptura abbreviata Fabricius, 1775 Necydalis salicis Mulsant, 1839 Molorchus duponti Mulsant, 1839 Necydalis ichneumonea Degeer, 1775 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Коротконадкрил великий (Necydalis major Linnaeus, 1758 = Necydalis salicis Mulsant, 1839 = ?Necydalis xantha Semenov, 1898 = Necydalis ichneumonea , 1775 = Molorchus duponti Mulsant, 1839 = Molorchus abbreviatus (Fabricius) , 1850 = Leptura abbreviata Fabricius, 1775) — жук з родини вусачів.
Поширення
N. major – вид пан'європейської групи у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу та Кавказ.
В Карпатському Єврорегіоні зустрічається спорадично у передгірних районах, проте не є рідкісним. Єдине знаходження відоме з гірської місцевості — в околицях с. Осмолода — вказується у публікації М. Ломницького за 1880 рік.
Вид прив’язаний до листяних лісових угруповань. Дорослі комахи зустрічаються на стовбурах дерев, квіти, зазвичай, не відвідують. Літ триває з червня по серпень.
Морфологія
N. major належить до великих видів. Тіло має 21-32 мм довжини. Черевце довге і вузьке, його основа помітно вужча заднього краю задньогрудей. Надкрила сильно вкорочені, звичайно не заходять своєю вершиною за задній край задньогрудей. Крила лежать відкрито і прикривають черевце. Передньоспинка довга, циліндрична. Скроні сильно виступають в сторони. Ноги, особливо задні, довгі. Стегна булавоподібні, 1-й членик задньої лапки довший за другий і третій разом взяті. Загальне забарвлення тіла – чорне. Надкрила, ноги, вусики наполовину (♂) або цілком (♀), а також перші членики черевця буро-червоні.
Тіло личинки призматичне. При основі лоба невеликий кіль. Є шість епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові, довгі. Ґула широка з припіднятими і затемненими краями. Мала максила широка, товста, на верхівці вкрита щетинками. З кожної сторони голови по одному вічку. Потиличний отвір не розділений, суцільний. Мандибули міцні, на вершині зрізані, з гострим дорзальним зубцем, зсередини із косими кілями. Ноги розвинені. Дорзальні мозолі черевця з характерним малюнком гранул і мікроскопічних шипиків. На 6-9-му сегментах є опуклі поздовжньо витягнуті епіплеври. 9-й сегмент не озброєний. Довжина – 20-38, ширина – 5-7 мм.
Життєвий цикл
Личинки заселяють різні види листяних дерев: липу (Tilia), вербу (Salix), дуб (Quercus), тополю та осику (Populus), але перевагу надає вільсі клейкій (Alnus glutinosa). Розвиток відбувається у мертвій сухій або частково згнилій деревині стовбурів та товстих гілок. Життєвий цикл триває 3 роки.
Література
Цитована література
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1882. – 16. – S. 240-254
Основна література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Примітки
- Necydalis major Linnaeus 1758. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 6 липня 2015.
- . Encyclopedia of Life (EoL). Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11170/ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/necydmaj.htm [ 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korotkonadkril velikij Necydalis major Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Necidalini Necydalinae Latreille Pascoe 1864 Rid Korotkonadkril Necydalis Linnaeus 1758 Vid Korotkonadkril velikij N major Binomialna nazva Necydalis major Linnaeus 1758 Sinonimi Leptura abbreviata Fabricius 1775 Necydalis salicis Mulsant 1839 Molorchus duponti Mulsant 1839 Necydalis ichneumonea Degeer 1775 Posilannya Vikishovishe Necydalis major Vikividi Necydalis major EOL 10732293 NCBI 558728 Korotkonadkril velikij Necydalis major Linnaeus 1758 Necydalis salicis Mulsant 1839 Necydalis xantha Semenov 1898 Necydalis ichneumonea 1775 Molorchus duponti Mulsant 1839 Molorchus abbreviatus Fabricius 1850 Leptura abbreviata Fabricius 1775 zhuk z rodini vusachiv PoshirennyaImago Korotkonadkrila velikogo Lyalechka Korotkonadkrila velikogo N major vid pan yevropejskoyi grupi u skladi yevropejskogo zoogeografichnogo kompleksu Areal ohoplyuye vsyu Yevropu ta Kavkaz V Karpatskomu Yevroregioni zustrichayetsya sporadichno u peredgirnih rajonah prote ne ye ridkisnim Yedine znahodzhennya vidome z girskoyi miscevosti v okolicyah s Osmoloda vkazuyetsya u publikaciyi M Lomnickogo za 1880 rik EkologiyaVid priv yazanij do listyanih lisovih ugrupovan Dorosli komahi zustrichayutsya na stovburah derev kviti zazvichaj ne vidviduyut Lit trivaye z chervnya po serpen MorfologiyaImago N major nalezhit do velikih vidiv Tilo maye 21 32 mm dovzhini Cherevce dovge i vuzke jogo osnova pomitno vuzhcha zadnogo krayu zadnogrudej Nadkrila silno vkorocheni zvichajno ne zahodyat svoyeyu vershinoyu za zadnij kraj zadnogrudej Krila lezhat vidkrito i prikrivayut cherevce Perednospinka dovga cilindrichna Skroni silno vistupayut v storoni Nogi osoblivo zadni dovgi Stegna bulavopodibni 1 j chlenik zadnoyi lapki dovshij za drugij i tretij razom vzyati Zagalne zabarvlennya tila chorne Nadkrila nogi vusiki napolovinu abo cilkom a takozh pershi chleniki cherevcya buro chervoni Lichinka Tilo lichinki prizmatichne Pri osnovi loba nevelikij kil Ye shist epistomalnih shetinok Vusiki 3 chlenikovi dovgi Gula shiroka z pripidnyatimi i zatemnenimi krayami Mala maksila shiroka tovsta na verhivci vkrita shetinkami Z kozhnoyi storoni golovi po odnomu vichku Potilichnij otvir ne rozdilenij sucilnij Mandibuli micni na vershini zrizani z gostrim dorzalnim zubcem zseredini iz kosimi kilyami Nogi rozvineni Dorzalni mozoli cherevcya z harakternim malyunkom granul i mikroskopichnih shipikiv Na 6 9 mu segmentah ye opukli pozdovzhno vityagnuti epiplevri 9 j segment ne ozbroyenij Dovzhina 20 38 shirina 5 7 mm Zhittyevij ciklLichinki zaselyayut rizni vidi listyanih derev lipu Tilia verbu Salix dub Quercus topolyu ta osiku Populus ale perevagu nadaye vilsi klejkij Alnus glutinosa Rozvitok vidbuvayetsya u mertvij suhij abo chastkovo zgnilij derevini stovburiv ta tovstih gilok Zhittyevij cikl trivaye 3 roki LiteraturaCitovana literatura Lomnicki M Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w gory Stryjskie podjetej w r 1880 Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1882 16 S 240 254 Osnovna literatura Bartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Visotno dominantnij rozpodil fauni zhukiv vusachiv na pivnichno shidnomu megashili Ukrayinskih Karpat ta pivdenno zahidnij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Visn Prikarpatskogo u tu seriya biol 3 Ivano Frankivsk 2003 s 112 127 Zamoroka A M Vpliv kompleksnogo visotnogo gradiyentu na formuvannya dominantnih form zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae na pivnichno shidnomu makroshili Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpatti II mizhnarodna naukova konferenciya studentiv ta aspirantiv Molod i postup biologiyi Lviv 2006 s 251 252 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 PrimitkiNecydalis major Linnaeus 1758 Fauna Europaea http www faunaeur org Procitovano 6 lipnya 2015 Encyclopedia of Life EoL Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 6 lipnya 2015 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11170 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz necydmaj htm 18 veresnya 2011 u Wayback Machine