Королівський Німецький Легіон — військовий підрозділ британської армії з вояків-емігрантів німецького походження (головним чином, ганноверців), що існував у 1803–1816 роках та брав активну участь в Наполеонівських війнах.
| Королівський Німецький легіон англ. King’s German Legion | |
|---|---|
| Солдати Королівського Німецького легіону | |
| На службі | з 1803 — 1816 |
| Країна | Велика Британія |
| Тип | піхота, кавалерія, артилерія. |
| Чисельність | 14000 |
| Гарнізон/Штаб | Піхота у Бексхілл-он-Сі Кавалерія в Уеймуті, Дорсеті |
| Війни/битви | Наполеонівські війни Війна на Піренейському півострові Ватерлоо |
| Почесні найменування | Битва Вента-дель-Посо (1-й і 2-й піхотний батальйони) Гарсіернандес (1 драгунський полк) Бодон (1-й полк гусарів) Барроса (2-й полк гусарів) Герде (3-й полк гусарів) Ватерлоо (1-й батальйон легкої піхоти, 2-й батальйон легкої піхоти, 5-й батальйон лінійної піхоти) |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Карл фон Альтен Еберхард Отто Георг фон Бок |
| Знаки розрізнення | |
| Знак розрізнення | |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Історія Редагувати
Внаслідок ліквідації Ганноверського курфюрства за Артленбурзькою конвенцією від 5 липня 1803 року ганноверську армію було розпущено. Чимало колишніх ганноверських солдат та офіцерів втекли з Ганноверу, окупованого французькими військами, до Великої Британії. Королем Великої Британії на той час був Георг III, що належав до Ганноверської династії і був одночасно і ганноверським курфюрстом . В тому ж році полковник фон Деккен та майор Колін створюють з вояків-емігрантів підрозділ легкої піхоти, який отримав назву «Королівський Німецький полк». 19 грудня 1803 року полк було розширено за рахунок добровольців з інших родів військ та розгорнуто в з'єднання під назвою «Королівський Німецький Легіон». Легіон складався з піхоти, кінноти та артилерії, а також підрозділу інженерів. За 13 років свого існування через Легіон пройшло близько 28 тисяч вояків. Легіон брав участь в бойових діях у Ганновері, Померанії, Нідерландах та Піренейському півострові. Під командою Артура Веллслі, майбутнього герцога Веллінгтона, Легіон брав участь в усіх великих битвах британської армії, зазнавав значних втрат. Особливо відзначилися драгуни Легіону у битві під Гарсієрнандесом, коли за кілька хвилин зім'яли 2 французьких каре. Інший подвиг вояків Легіону пов'язаний з битвою при Ватерлоо. Тоді солдати 2-го батальйону легкої піхоти за підтримки 1-го батальйону легкої піхоти та 5 -го лінійного батальйону, протягом 6 годин героїчно боронили ферму Ла-Е-Сент та дорогу поруч. Це мало важливе значення для становища британських військ при Ватерлоо. Протягом усього періоду свого існування Легіон відзначався зразковою дисципліною та підготовкою своїх вояків. Кавалерійські частини Легіону вважалися одними з найкращих в усій британській армії. Після Ватерлоо та завершення Наполеонівських війн Ганноверське курфюрство було відновлено в статусі королівства Ганновер. Тоді ж відновлено ганноверську армію. У 1816 році Королівський Німецький Легіон був передислокований до Ганноверу та офіційно розпущено. Втім, більша частина колишніх підрозділів Легіону влилася до складу новосформованої армії Ганноверу, зберігши усі відзнаки отримані у війнах з Наполеоном. Після об'єднання Німеччини у 1871 році армія Ганновера стала складовою частиною армії Німецької імперії.
Кампанії Редагувати
Хоча Легіон ніколи не воював в повному складі як окрема військова одиниця, його підрозділи брали участь в кампаніях у Ганновері, Померанії, Копенгагені і Валхерном, Піренейській кампанії під командою генерала Джона Мура (до відступу до Ла-Коруньї), а потім продовжили Піренейську кампанію на чолі з герцогом Веллінтоном. Королівський Німецький Легіон узяв участь у таких битвах як Буссако, Барроса, Фуентес-де-Оньєро, Альбуера, Сьюдад-Родріго, Саламанка, Гарсія Ернандес, Бургос, Вента-дель-Посо, Вітторія, Сан-Себастьян, Нівель, Сицилія; в східній частині Іспанії, Північній Німеччині та Герді.
Структура Королівського Німецького легіону Редагувати
Піхота:
- 1-й батальйон легкої піхоти
- 2-й батальйон легкої піхоти
- 1-й лінійний батальйон
- 2-й лінійний батальйон
- 3-й лінійний батальйон
- 4-й лінійний батальйон
- 5-й лінійний батальйон (1805–1816)
- 6-й лінійний батальйон
- 7-й лінійний батальйон
- 8-й лінійний батальйон (1806–1816)
Кавалерія:
- 1-й драгунський полк (1804–1813), переформований у 1-й полк легких драгун (1814–1816)
- 2-й драгунський полк (1805–1813), переформований у 2-й полк легких драгун (1814–1816)
- 1-й полк легких драгун (1804–1813), переформований у 1-й гусарський полк (1814–1816)
- 2-й полк легких драгун (1805–1813), переформований у 2-й гусарський полк (1814–1816)
- 3-й полк легких драгун (1805–1813), переформований у 3-й гусарський полк (1814–1816)
(Драгунські полки, що були на становищі британських важких драгун, були переформовані в легкі через нестачу легкої кавалерії; легкі драгунські були переформовані у гусарські, тому що фактично носили гусарську форму і ця назва більш влаштовувала педантичних німців)
Артилерія та інженери:
- Королівська Німецька артилерія
- 2 батареї кінної артилерії
- 4 батареї пішої артилерії
- Королівські Німецькі інженери
Пам’ять Редагувати
- Меморіальні дошки на зовнішній стіні Ла-Е-Сент
- Пам’ятник навпроти Ла-Е-Сент на честь полеглих вояків Королівського Німецького Легіону
- Ганновер – колони в пам’ять Ватерлоо
- Ганновер – біля площі Ватерлоо перед архівами встановлена статуя Карла фон Альтена
- Ганновер – також поруч з архівами встановлена табличка з ім’ям майора Легіону Георга Барінга
- Ганновер – Легіонерський міст через ріку Іме (спочатку називався міст Ватерлоо, а пізніше перейменований на честь Королівського Німецького Легіону)
- Оснабрюк - Хегер-Тор, котрі раніше називалися Ватерлоо Top або ворота Ватерлоо, на честь офіцерів і солдат Королівського Німецького Легіону
- Пам’ятний камінь у Віттінгені, Нижня Саксонія. Напис: Королівський Німецький Легіон 1803-1815 – Піренейський півострів, Ватерлоо, Герде
- На горі Герденер – камінь на честь Карла Людвіга фон Хьолле, що загинув при Ватерлоо
- На пам’ятнику битві при Вітторії стоїть дошка на честь Королівського Німецького Легіону
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Adkin, Mark. The Waterloo Companion London: Aurum Press, 2001 ISBN 1-85410-764-X
- Barbero, Alessandro. The Battle of Waterloo. Walker and Company, 2005, ISBN 0-8027-1453-6.
- Beamish, N. Ludlow. History of the King's German Legion vol 1,1832 reprint Naval and Military Press, 1997 ISBN 0-9522011-0-0
- Chappell, Mike. The King's German Legion (1) 1803–1812. Botley, Oxford: Osprey Publishing, 2000. ISBN 1-85532-996-4.
- Chappell, Mike. The King's German Legion (2) 1812–1815. Botley, Oxford: Osprey Publishing, 2000. ISBN 1-85532-997-2.
- Smith, Digby. The Napoleonic Wars Data Book. London: Greenhill, 1998. ISBN 1-85367-276-9
- Urban, Mark. Wellington's Rifles: Six Years with England's Legendary Sharpshooters. 2004. ISBN 0-8027-1437-4
- Лилиана Функен, Фред Функен, Наполеоновские войны 1805–1815 — 1. — М.: ООО «Издательство АСТ», ООО «Издательство Астрель», 2002. — 150 стр., илл. — (Энциклопедия вооружения и военного костюма) — ISBN 5-17-012786-3