www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Швеції Швеція займає 2 е місце в Європі з великим відривом після України за запасами залізних руд 3 є м

Корисні копалини Швеції

Корисні копалини Швеції

Корисні копалини Швеції

Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді (табл. 1).

Основні корисні копалини Швеції станом на 1998-99 рр. ред.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,  %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Залізні руди, млн т

3000

4600

53 (Fe)

1,7

Золото, т

56

160

2,1 г/т

0,1

Мідь, тис. т

2760

3700

0,68 (Cu)

0,4

Плавиковий шпат, млн т

0,02

0,04

 

 

Свинець, тис. т

1381

1791

2,3 (Pb)

1,1

Срібло, т

9000

10000

180 г/т

1,6

Вугілля, млн т

4

24

 

 

Апатити, млн т

0,3

2

3 (Р2О5)

0,01

Цинк, тис. т

1845

2145

2 (Zn)

0,7

Окремі види корисних копалин ред.

Нафта. Родов. нафти на тер. Ш. належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря). Продуктивні карбонатні відклади ордовика, глибина залягання продуктивного горизонту 400—800 м. Найбільше родов. — Хамра.

Вугілля. Невеликі родов. кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в пр. Сконе на зах. узбережжі країни і приурочені до відкладів ниж. юри.

Уран. Уранові руди в Ш. відомі в осн. в двох районах: на півдні країни в пр. Вестерґьотланд і на півночі в пр. Ар'єплуг-Арвідсьяур. Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом. Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Осн. мінерал — настуран, простежується на глиб. 350 м.

Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї). При врахуванні запасів Росії — 3-є місце після України і Росії. Родов. залізняка є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родов. залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Осн. запаси пром. зал. руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родов. (бл. 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родов. у світі.

Мідь. Родов. мідних руд відомі по всій країні. Бл. 100 мідно-колчеданних родов. і рудопроявів є в пр. Норботтен, стільки ж в Центральній Ш., в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині річки Шеллефтеельвен в Норрланді.

Комплексні руди. Невеликі комплексні родов. є на півдні Ш. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Поліметали. Основна частина родов. свинцю і цинку знаходиться у сх. частині крайової зони каледонід і залягає в г.п. кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родов.: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Гол. родов.: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родов. Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені г.ч. в пр. Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родов. жильної кварцово-вольфрамітової формації і епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родов. пов'язана з кислими інтрузіями. Благородні метали золото і срібло добувають г.ч. попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родов. золото-сульфідної формації — Енасен розташоване в Центр. Ш. Руди містять телуриди золота.

Флюорит. Жильні родов. плавикового шпату відомі в обл. Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Нерудна індустріальна сировина представлена родов. польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні буд. матеріали — доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців.

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini Shveciyi Korisni kopalini ShveciyiShveciya zajmaye 2 e misce v Yevropi z velikim vidrivom pislya Ukrayini za zapasami zaliznih rud 3 ye misce v Yevropi za zapasami rud molibdenu i sribla 4 e misce v Yevropi za zapasami rud midi tabl 1 Zmist 1 Osnovni korisni kopalini Shveciyi stanom na 1998 99 rr 2 Okremi vidi korisnih kopalin 3 Div takozh 4 DzherelaOsnovni korisni kopalini Shveciyi stanom na 1998 99 rr red Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniZalizni rudi mln t 3000 4600 53 Fe 1 7Zoloto t 56 160 2 1 g t 0 1Mid tis t 2760 3700 0 68 Cu 0 4Plavikovij shpat mln t 0 02 0 04 Svinec tis t 1381 1791 2 3 Pb 1 1Sriblo t 9000 10000 180 g t 1 6Vugillya mln t 4 24 Apatiti mln t 0 3 2 3 R2O5 0 01Cink tis t 1845 2145 2 Zn 0 7Okremi vidi korisnih kopalin red Nafta Rodov nafti na ter Sh nalezhat do Centralno Yevropejskogo naftogazonosnogo basejnu Voni roztashovani na ploshi bl 30 tis km o Gotland z prilegloyu akvatoriyeyu Baltijskogo morya Produktivni karbonatni vidkladi ordovika glibina zalyagannya produktivnogo gorizontu 400 800 m Najbilshe rodov Hamra Vugillya Neveliki rodov kam yanogo vugillya z potuzhnistyu plastiv do 0 8 m Hoganes Eresunde ye v pr Skone na zah uzberezhzhi krayini i priurocheni do vidkladiv nizh yuri Uran Uranovi rudi v Sh vidomi v osn v dvoh rajonah na pivdni krayini v pr Vestergotland i na pivnochi v pr Ar yeplug Arvidsyaur Pershi skoncentrovani v kembrij silurijskih bituminoznih slancyah Uranova mineralizaciya predstavlena uraninitom Krim uranu rudi mistyat V do 0 07 Mo do 0 03 Ni Drugi asociyuyut z riolitovimi i riodacitovimi ignimbritami serednogo proterozoyu Osn mineral nasturan prostezhuyetsya na glib 350 m Zalizo Za zapasami zaliznih rud Shveciya zajmaye 2 e misce v Yevropi pislya Ukrayini z velikim vidrivom vid neyi Pri vrahuvanni zapasiv Rosiyi 3 ye misce pislya Ukrayini i Rosiyi Rodov zaliznyaka ye v provinciyah Norbotten i Bergslagen Voni vidpovidayut 5 genetichnim tipam apatit magnetitovi Kiruna Tuolluvara Grengesberg ta in skarnovo magnetitovi Sautusvara ta in rodov zalizistih kvarcitiv Strossa titanomagnetitovi z vanadiyem Routivare ta in ta oolit shamozitovi i sideritovi rudi rajon Skone Osn zapasi prom zal rud krayini zoseredzheni v apatit magnetitovih rodov bl 70 z yakih Kiruna ye odnim z najbilshih rodov u sviti Mid Rodov midnih rud vidomi po vsij krayini Bl 100 midno kolchedannih rodov i rudoproyaviv ye v pr Norbotten stilki zh v Centralnij Sh v provinciyah Vesterbotten i Bergslagen Vazhlive rodovishe midnoyi rudi bulo viyavlene na pochatku 1990 h rokiv v dolini richki Shellefteelven v Norrlandi Kompleksni rudi Neveliki kompleksni rodov ye na pivdni Sh Rudi masivni prozhilkovi i vkrapleni Osnovni rodovisha Aitik Buliden Viskariya Rudi midi mistyat Ag 4 g t Au 0 3 g t Polimetali Osnovna chastina rodov svincyu i cinku znahoditsya u sh chastini krajovoyi zoni kaledonid i zalyagaye v g p kembriyu i dokembriyu Vidomo 3 tipi rodov sriblovmisni kolchedanno polimetalichni sriblo svincevo cinkovi zhilni i polimetalichni stratiformni Gol rodov Lajsval Garpenberg Ommeberg Rudi najbilshogo rodov Lajsval mistyat Ag 11 g t i Au 0 1 g t Volframovi i molibdenovi rudi zoseredzheni g ch v pr Bergslagen rodovisha skarnovo sheyelitovi Ye takozh neveliki rodov zhilnoyi kvarcovo volframitovoyi formaciyi i epigenetichni stratiformni pokladi Bilshist rodov pov yazana z kislimi intruziyami Blagorodni metali zoloto i sriblo dobuvayut g ch poputno z rud sulfidnih rodovish Yedine rodov zoloto sulfidnoyi formaciyi Enasen roztashovane v Centr Sh Rudi mistyat teluridi zolota Flyuorit Zhilni rodov plavikovogo shpatu vidomi v obl Skone na pivdni krayini Vmist flyuoritu v rudah inodi dosyagaye 76 Nerudna industrialna sirovina predstavlena rodov polovogo shpatu talku azbestu baritu grafitu a nerudni bud materiali dolomitu vapnyakiv marmuru granitu piskoviku glinistih slanciv Div takozh red Promislovist Shveciyi Ekonomika Shveciyi Geologiya Shveciyi Girnicha promislovist ShveciyiDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Shveciyi amp oldid 23144866