Корисні копалини Литви.
На території Литви відомі численні родовища торфу, нерудних будматеріалів (вапняків, доломіту, глин, пісків), що мають промислове значення, а також дрібні родовища нафти.
Окремі види корисних копалин Редагувати
Нафта і газ. Перспективні райони видобутку нафти і природного газу – Західна Литва і литовський шельф Балтійського моря. Запаси нафти в країні оцінені в 46 млн т, прогнозні – бл. 60 млн т. Родов. нафти пов'язані з невеликими брахіантикліналями в середньокембрійських відкладах на заході Л. Потужність нафтоносних пісковиків 17-27 м. Є нафтовияви в ордовикських і силурійських відкладах.
Торф. Відомо бл. 60 родов. торфу (розвідані запаси 327 млн т), пов'язаних з відкладами голоцену. Найбільші: Аукштумала, Мушос-Тіряліс, Дідісіс-Тіряліс. Переважає низинний тип торфу (деревний, деревно-тростинний, гіпновий і інші). Потужність пластів торфу в сер. 3-6 м, іноді до 16,5 м. Міра розкладання 24-45%, теплота згоряння абсолютно сухого торфу 14,5-22,8 МДж/кг.
Залізні руди. На південному сході країни є невеликі родовища залізняку. Зал. руди серпентин-магнетитового складу (вміст Fe до 60%) розкриті свердловинами в кристалічному фундаменті на глиб. понад 260 м (Півд. Л.) і приурочені до зон розломів півн.-сх. простягання.
Нерудні буд. матеріали. Розвідані запаси вапняків становлять бл. 280 млн т (в т.ч. придатних для вапнякового борошна 85 млн т). Родов. вапняків (Карпенай, Мянчяй) розташовані на півн.-заході в зоні виклинювання верхньопермських відкладів. Потужність пласта тонкокристалічних і доломітизованих вапняків 7-27 м.
Родов. доломіту (Пятрашюнай, Кловайняй, Скайстгіріс) приурочені до зони виходів верхньодевонських відкладів на півночі Л. Потужність пластів доломіту 5-11 м. Родов. цементних глин (Шальтішкяй), пов'язані з локальними пониженнями, заповненими нижньотріасовими відкладами. Пром. пласт потужністю до 50 м.
На тер. Л. виявлено понад 40 родов. цегельних глин (запаси 70 млн м3; найбільші родов.: Даугеляй, Таураге, Дісна), і 4 родов. керамзитових глин (12 млн м3, найбільше – Крунай, які пов'язані з четвертинними озерно-льодовиковими відкладами. Поклади пласті або лінзові, складені щільними жирними стрічковими глинами (кл. -0,005 мм до 88%). Родов. буд. пісків приурочені до четвертинних відкладів (запаси 77 млн м3 на 15 родов.) пов'язані з відкладами континентальних дюн, флювіогляціальних дельт (Нямакщяй) і флювіогляціальних терас (Пагіряй), скляних пісків (9 млн т) – з озерно-алювіальними неогеновими відкладами (Анікщяй).
Розвідано 385 піщано-гравійних родов. (запаси 407,5 млн м3). Найбільші родов. (запаси понад 20 млн м3) приурочені до відкладів флювіогляціальних дельт (Кальненай), терас (Різгоніс) і зандр (Серапінішкес).
На тер. Л. є також родов. крейди, мергелю і опоки. У Півн. Л. виявлені родов. гіпсу (верхньодевонські відклади, сер. потужність пласта 1,1-1,7 м), гіпсу і ангідриту (верх. перм на півдні Л., потужність 40-50 м). Їх запаси оцінюють в сотні млн т. У північній частині затоки Куршю-Марьос на глиб. 10-15 м виявлено перспективний янтароносний шар потужністю 3 м.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.