www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Ботсвани Надра Ботсвани багаті корисними копалинами Тут виявлені родовища алмазів золота нафти нікелю м

Корисні копалини Ботсвани

Корисні копалини Ботсвани

Надра Ботсвани багаті корисними копалинами. Тут виявлені родовища алмазів, золота, нафти, нікелю, міді, марганцю, кобальту, свинцю, цинку, кам'яного вугілля, азбесту, сірки, тальку, брому і інш.:

Основні корисні копалини Ботсвани станом на 1998-99 рр ред.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

390

110

 

 

32,9

25

Золото, т

8

11

5,5 г/т

0,4

Кобальт, тис. т

56

70

0,06 (Со)

1

Мідь, тис. т

1190

1380

0,71(Cu)

0,2

Нікель, тис. т

780

810

0,7 (Ni)

1,6

Вугілля, млн т

7000

21700

 

 

Видобуток основних корисних копалин у Ботсвані (т) ред.

Корисна копалина

2000

2001

Алмази (тис. кар.) в тому числі на копальні Орапа

24 651

12 172

26 417

13 056

Мідно-нікелева маса

29 932

Н/д

Мідь

16 300

14 900

Нікель

13 400

12 600

Кобальт

211

Н/д

Джерело: Банк Ботсвани; De Beers; Botswana RST.

Окремі види корисних копалин ред.

Алмази займають провідне місце серед корисних копалин країни. Ботсвана має унікально великі запаси природних та ювелірних алмазів. Перша кімберлітова трубка була виявлена в 1967 біля селища Орапа за 240 км на захід від міста Франсістауна. Першими були знайдені трубки BK1, BK2 і BK3. За ними пішла Орапа (AK1- третя за величиною поверхневої площі діатрема світу – 116 га). Усього в районі Орапи було відкрито понад 50 кімберлітових трубок. Згодом були знайдені трубки в районах Летлхакане і Цваненга. Трубки родовища Летлхакане (DK1 і DK2, за 40 км південно-східніше за Орапи) були відкриті в 1968 р.

Родовище алмазів Джваненг розташоване за 17 км східніше за трубку Орапа і складається з п'яти кімберлітових трубок, відомих як група ВК. Основна частка (88 %) запасів міститься в трубці ВК9. У декількох сотнях метрів від неї — трубці ВК12 — міститься 5 % запасів, а інші 7 % — в трубках ВК1 і ВК15, розташованих відповідно в 5.4 і 21 км від головної.

Алмази Ботсвани відрізняються дуже високою якістю: 30 % з них використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Наступні за значенням місця (після алмазів) займають багаті поклади мідно-нікелевої руди у міста Селебі-Пікве і високосортного кам'яного вугілля на сх. країни біля селища Ммамабула.

Мідь. За підтвердженими запасами мідних руд 4-е місце в Африці (після Дем. Респ. Конго, Замбії та Намібії). Родовища розташовані на півн.-заході та півн.-сході країни. На півн.-заході в Дамарському поясі мідна мінералізація простежена на тер. Нгвако і приурочена до горизонту вапнякових аргілітів верхнього протерозою, формація Ганзі товщиною 1-20 м, протяжністю 300 м. На півн.-сході родовища в районі Мацітама локалізовані в півд.-західній частині однойменного зеленокам'яного поясу кварцитах, кременистих вапняках, біотитових сланцях. Північніше, в цьому ж поясі розташована група родовищ Бушмен. Мідно-нікелеві родов. локалізовані на півн.-сході країни. Родов. Пікве-Селебі приурочене до центр. зони Лімпопо. В районі Селкерка, на схід від Франсістауна, відомо декілька мідно-нікелевих родовищ, найбільше з яких – Селкерк. Перспективним для відкриття мідно-нікелевих родовищ є пояс Лімпопо (райони Магогафате, Бейнс-Дріфт, Півн. Селебі та ін.).

Вугілля. За запасами вугілля Б. займає 2-е місце в Африці. Родовища знаходяться в найбільш освоєних районах країни – басейни Марапуле, Мамабуле, Фолі (Мукане). Вугленосними є пермські відклади системи Карру (світа Екка). Продуктивні горизонти потужністю до 30 м на глибині до 150 м. Вугілля енергетичне, середня зольність 20 %, сірки 2 %, теплотворна здатність 22-26 МДж/кг. Найбільші родовища – Марапуле (заг. запаси 1-1,5 млрд т) та Мамабуле. Значні запаси є в районах Квевенг, Шошонг, Фолі та Вукве.

Марганцева руда є на півд.-сх. Ботсвани. Родов. марганцю локалізовані поблизу Каньє та Габороне. Найбільше родов. – Кгвакве приурочене до горизонтів глинистих сланців ниж. протерозою потужністю 1-2,5 м. Широко розвинуті кори вивітрювання. Аналогічними є родов. Оце, Рамацва, Лобаце. Дуже перспективним є район Палапьє.

Уран. Прояви уранових руд відкриті в Серуле в калькретах Калахарі (1,2 млн т уранової охри з вмістом 0,07 % U2O3), в фельзитах Каньє (0,02-1 % U2O3) у відкладах Карру на сході країни.

Золото. Численні родов. золота розташовані в поясі Таті. У районі Магогафате відома золото-мідна мінералізація.

Азбест. Родов. азбесту розташовані на півд.-сході країни в районі Каньє. Хризотил-азбест локалізується в зоні контакту серпентинізованих доломітів ниж. протерозою з долеритами. На родов. Мошанег зона хризотил-азбесту простежується на 4,5 км; Какеа-Пен – на 50 км при ширині 3-4 км. Азбест коротковолокнистий.

Гіпс. Родов. гіпсу – Топсі та Лебунг (загальні запаси кожного 1,5 млн т) приурочені до тріасових відкладів Карру і Фолі на сході країни.

Сіль та сода. Розвідані також поклади солі та природної соди. На півн.-сході країни, у западині Суа, відкритий соляний басейн пл. 900 км². Розсоли шаром товщиною 30 м залягають на глибині 30 м.

Інші корисні копалини. У Ботсвані є також родов. кіаніту, флюориту, вогнетривких глин, каоліну, мармуру, інших буд. матеріалів, прояви напівдорогоцінних каменів.

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini BotsvaniNadra Botsvani bagati korisnimi kopalinami Tut viyavleni rodovisha almaziv zolota nafti nikelyu midi margancyu kobaltu svincyu cinku kam yanogo vugillya azbestu sirki talku bromu i insh Zmist 1 Osnovni korisni kopalini Botsvani stanom na 1998 99 rr 2 Vidobutok osnovnih korisnih kopalin u Botsvani t 3 Okremi vidi korisnih kopalin 4 Div takozh 5 DzherelaOsnovni korisni kopalini Botsvani stanom na 1998 99 rr red Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniAlmazi mln kar prirodnih yuvelirnih 390110 32 925Zoloto t 8 11 5 5 g t 0 4Kobalt tis t 56 70 0 06 So 1Mid tis t 1190 1380 0 71 Cu 0 2Nikel tis t 780 810 0 7 Ni 1 6Vugillya mln t 7000 21700 Vidobutok osnovnih korisnih kopalin u Botsvani t red Korisna kopalina 2000 2001Almazi tis kar v tomu chisli na kopalni Orapa 24 65112 172 26 41713 056Midno nikeleva masa 29 932 N dMid 16 300 14 900Nikel 13 400 12 600Kobalt 211 N dDzherelo Bank Botsvani De Beers Botswana RST Okremi vidi korisnih kopalin red Almazi zajmayut providne misce sered korisnih kopalin krayini Botsvana maye unikalno veliki zapasi prirodnih ta yuvelirnih almaziv Persha kimberlitova trubka bula viyavlena v 1967 bilya selisha Orapa za 240 km na zahid vid mista Fransistauna Pershimi buli znajdeni trubki BK1 BK2 i BK3 Za nimi pishla Orapa AK1 tretya za velichinoyu poverhnevoyi ploshi diatrema svitu 116 ga Usogo v rajoni Orapi bulo vidkrito ponad 50 kimberlitovih trubok Zgodom buli znajdeni trubki v rajonah Letlhakane i Cvanenga Trubki rodovisha Letlhakane DK1 i DK2 za 40 km pivdenno shidnishe za Orapi buli vidkriti v 1968 r Rodovishe almaziv Dzhvaneng roztashovane za 17 km shidnishe za trubku Orapa i skladayetsya z p yati kimberlitovih trubok vidomih yak grupa VK Osnovna chastka 88 zapasiv mistitsya v trubci VK9 U dekilkoh sotnyah metriv vid neyi trubci VK12 mistitsya 5 zapasiv a inshi 7 v trubkah VK1 i VK15 roztashovanih vidpovidno v 5 4 i 21 km vid golovnoyi Almazi Botsvani vidriznyayutsya duzhe visokoyu yakistyu 30 z nih vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya yuvelirnih virobiv Nastupni za znachennyam miscya pislya almaziv zajmayut bagati pokladi midno nikelevoyi rudi u mista Selebi Pikve i visokosortnogo kam yanogo vugillya na sh krayini bilya selisha Mmamabula Mid Za pidtverdzhenimi zapasami midnih rud 4 e misce v Africi pislya Dem Resp Kongo Zambiyi ta Namibiyi Rodovisha roztashovani na pivn zahodi ta pivn shodi krayini Na pivn zahodi v Damarskomu poyasi midna mineralizaciya prostezhena na ter Ngvako i priurochena do gorizontu vapnyakovih argilitiv verhnogo proterozoyu formaciya Ganzi tovshinoyu 1 20 m protyazhnistyu 300 m Na pivn shodi rodovisha v rajoni Macitama lokalizovani v pivd zahidnij chastini odnojmennogo zelenokam yanogo poyasu kvarcitah kremenistih vapnyakah biotitovih slancyah Pivnichnishe v comu zh poyasi roztashovana grupa rodovish Bushmen Midno nikelevi rodov lokalizovani na pivn shodi krayini Rodov Pikve Selebi priurochene do centr zoni Limpopo V rajoni Selkerka na shid vid Fransistauna vidomo dekilka midno nikelevih rodovish najbilshe z yakih Selkerk Perspektivnim dlya vidkrittya midno nikelevih rodovish ye poyas Limpopo rajoni Magogafate Bejns Drift Pivn Selebi ta in Vugillya Za zapasami vugillya B zajmaye 2 e misce v Africi Rodovisha znahodyatsya v najbilsh osvoyenih rajonah krayini basejni Marapule Mamabule Foli Mukane Vuglenosnimi ye permski vidkladi sistemi Karru svita Ekka Produktivni gorizonti potuzhnistyu do 30 m na glibini do 150 m Vugillya energetichne serednya zolnist 20 sirki 2 teplotvorna zdatnist 22 26 MDzh kg Najbilshi rodovisha Marapule zag zapasi 1 1 5 mlrd t ta Mamabule Znachni zapasi ye v rajonah Kveveng Shoshong Foli ta Vukve Marganceva ruda ye na pivd sh Botsvani Rodov margancyu lokalizovani poblizu Kanye ta Gaborone Najbilshe rodov Kgvakve priurochene do gorizontiv glinistih slanciv nizh proterozoyu potuzhnistyu 1 2 5 m Shiroko rozvinuti kori vivitryuvannya Analogichnimi ye rodov Oce Ramacva Lobace Duzhe perspektivnim ye rajon Palapye Uran Proyavi uranovih rud vidkriti v Serule v kalkretah Kalahari 1 2 mln t uranovoyi ohri z vmistom 0 07 U2O3 v felzitah Kanye 0 02 1 U2O3 u vidkladah Karru na shodi krayini Zoloto Chislenni rodov zolota roztashovani v poyasi Tati U rajoni Magogafate vidoma zoloto midna mineralizaciya Azbest Rodov azbestu roztashovani na pivd shodi krayini v rajoni Kanye Hrizotil azbest lokalizuyetsya v zoni kontaktu serpentinizovanih dolomitiv nizh proterozoyu z doleritami Na rodov Moshaneg zona hrizotil azbestu prostezhuyetsya na 4 5 km Kakea Pen na 50 km pri shirini 3 4 km Azbest korotkovoloknistij Gips Rodov gipsu Topsi ta Lebung zagalni zapasi kozhnogo 1 5 mln t priurocheni do triasovih vidkladiv Karru i Foli na shodi krayini Sil ta soda Rozvidani takozh pokladi soli ta prirodnoyi sodi Na pivn shodi krayini u zapadini Sua vidkritij solyanij basejn pl 900 km Rozsoli sharom tovshinoyu 30 m zalyagayut na glibini 30 m Inshi korisni kopalini U Botsvani ye takozh rodov kianitu flyuoritu vognetrivkih glin kaolinu marmuru inshih bud materialiv proyavi napivdorogocinnih kameniv Div takozh red Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Botsvani Girnicha promislovist Botsvani Ekonomika Botsvani Geologiya Botsvani Gidrogeologiya BotsvaniDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Mineralni resursi ta dobuvna promislovist krayin svitu Botsvana Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine V S Bileckij Doneck 2008 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Botsvani amp oldid 35079409