www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Австрії Найважливіші корисні копалини Австрії нафта газ руди заліза свинцю цинку стибію магнезиту і гра

Корисні копалини Австрії

Корисні копалини Австрії. Найважливіші корисні копалини Австрії — нафта, газ, руди заліза, свинцю, цинку, стибію, магнезиту і графіту, вольфраму.

Запаси основних видів корисних копалин Австрії (1998/99) Редагувати

Корисні копалини Австрії

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

1

3

52 (Al2O3)

 

Барит, тис.т

80

100

95 (BaSO4)

 

Вольфрам, тис.т

24

30

0,5 (WO3)

0,9

Зал. руди, млн т

170

350

32

0,1

Свинець, тис. т

100

140

1,4

0,1

Вугілля, млн т

159

357

 

 

Цинк, тис. т

320

460

4,7

0,1

Берилій, тис. т

2,7

177

0,18

1,2

Нафта Редагувати

Родовища нафти розташовані г.ч. в північно-західній частині Нижньої Австрії, поблизу Відня, але запаси обмежені. Родов. нафти і газу (підтв. запаси на 1990 відповідно 11,9 млн т та 24 млрд м³) пов'язані з молодими осадовими відкладами Віденського та Передальпійського бас. Нафти малосірчисті (0,21-0,28 %), малопарафінисті (0,15-0,25 %), густина 905—930 кг/м³ та 872 кг/м³ (Передальпійський бас.).

Вугілля Редагувати

Запаси вугілля знаходяться в багатьох родовищах. Вугілля палеозойської та мезозойської доби — кам'яне, палеоген-неогенової — буре. Поклади кам'яного вугілля в основному відпрацьовані. Запаси бурого вугілля: підтверджені — 50 млн т, загальні — 150 млн т, прогнозні — до 2 млрд т (1990-і рр.). В подальші роки спостерігалося збільшення запасів вугілля. Основні басейни — Кьофлах-Фойтсберґ та Томасройт-Ампфельванґ (г.ч. Штирія, Верхня і Нижня Австрія).

Залізні руди Редагувати

В А. відомо бл. 300 залізорудних родов. і проявів. Найважливіше родов. — Айзенерц пов'язане з палеозойською ґраувакковою зоною. Рудні мінерали: сидерит, пірит, халькопірит, тетраедрит. Середній вміст Fe — 33-35 %.

Мідь Редагувати

Запаси руд міді в перерахунку на метал — 50 тис. т. Руди укладені у вигляді кварц-карбонатних жил. Мінерали: сидерит, халькопірит та ін. сульфіди. Найбільше родовище — Міттерберґ.

Поліметали Редагувати

Відомо багато цинково-свинцевих родовищ, загальні запаси яких в перерахунку на метал по цинку становлять 460, а по свинцю — 140 тис. т. Найбільше родовище — Блайберґ.

Вольфрам Редагувати

Вольфрамові родовища (Східні Альпи) представлені шеєлітовими скарнами. Загальні запаси — 30 тис. т WO3 , сер. вміст його в руді 0,5 %.

Стибій Редагувати

Основні стибієві родовища з запасами до 50 тис. т металу (1990) розташовані поблизу Шлайнінга і приурочені до палеозойських відкладів.

Магнезит Редагувати

В А. є великі родовища магнезиту, головним чином в Каринтії — Брайтенау, Файч, Радентайн, Гохфільцен, Ланерсбах, Трібен і Оберорт, загальні запаси якого — 15-20 млн т (1990).

Графіт Редагувати

Родовища графіту (запаси близько 11 млн тонн, оцінка 1990 року) приурочені до граувакової зони та древніх кристалічних сланців (Кайзерсберґ, Мюльдорф).

Інші корисні копалини Редагувати

Численні родовища кам'яної солі знаходяться у Доломітових Альпах. Виявлені численні родов. каоліну, тальку, гіпсу на ін. буд. матеріалів. Крім того є родовища ртутних руд, бариту, піриту та ін.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini Avstriyi Najvazhlivishi korisni kopalini Avstriyi nafta gaz rudi zaliza svincyu cinku stibiyu magnezitu i grafitu volframu Zmist 1 Zapasi osnovnih vidiv korisnih kopalin Avstriyi 1998 99 2 Nafta 3 Vugillya 4 Zalizni rudi 5 Mid 6 Polimetali 7 Volfram 8 Stibij 9 Magnezit 10 Grafit 11 Inshi korisni kopalini 12 Div takozh 13 DzherelaZapasi osnovnih vidiv korisnih kopalin Avstriyi 1998 99 Redaguvati nbsp Korisni kopalini AvstriyiKorisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 1 3 52 Al2O3 Barit tis t 80 100 95 BaSO4 Volfram tis t 24 30 0 5 WO3 0 9Zal rudi mln t 170 350 32 0 1Svinec tis t 100 140 1 4 0 1Vugillya mln t 159 357 Cink tis t 320 460 4 7 0 1Berilij tis t 2 7 177 0 18 1 2Nafta RedaguvatiRodovisha nafti roztashovani g ch v pivnichno zahidnij chastini Nizhnoyi Avstriyi poblizu Vidnya ale zapasi obmezheni Rodov nafti i gazu pidtv zapasi na 1990 vidpovidno 11 9 mln t ta 24 mlrd m pov yazani z molodimi osadovimi vidkladami Videnskogo ta Peredalpijskogo bas Nafti malosirchisti 0 21 0 28 maloparafinisti 0 15 0 25 gustina 905 930 kg m ta 872 kg m Peredalpijskij bas Vugillya RedaguvatiZapasi vugillya znahodyatsya v bagatoh rodovishah Vugillya paleozojskoyi ta mezozojskoyi dobi kam yane paleogen neogenovoyi bure Pokladi kam yanogo vugillya v osnovnomu vidpracovani Zapasi burogo vugillya pidtverdzheni 50 mln t zagalni 150 mln t prognozni do 2 mlrd t 1990 i rr V podalshi roki sposterigalosya zbilshennya zapasiv vugillya Osnovni basejni Koflah Fojtsberg ta Tomasrojt Ampfelvang g ch Shtiriya Verhnya i Nizhnya Avstriya Zalizni rudi RedaguvatiV A vidomo bl 300 zalizorudnih rodov i proyaviv Najvazhlivishe rodov Ajzenerc pov yazane z paleozojskoyu grauvakkovoyu zonoyu Rudni minerali siderit pirit halkopirit tetraedrit Serednij vmist Fe 33 35 Mid RedaguvatiZapasi rud midi v pererahunku na metal 50 tis t Rudi ukladeni u viglyadi kvarc karbonatnih zhil Minerali siderit halkopirit ta in sulfidi Najbilshe rodovishe Mitterberg Polimetali RedaguvatiVidomo bagato cinkovo svincevih rodovish zagalni zapasi yakih v pererahunku na metal po cinku stanovlyat 460 a po svincyu 140 tis t Najbilshe rodovishe Blajberg Volfram RedaguvatiVolframovi rodovisha Shidni Alpi predstavleni sheyelitovimi skarnami Zagalni zapasi 30 tis t WO3 ser vmist jogo v rudi 0 5 Stibij RedaguvatiOsnovni stibiyevi rodovisha z zapasami do 50 tis t metalu 1990 roztashovani poblizu Shlajninga i priurocheni do paleozojskih vidkladiv Magnezit RedaguvatiV A ye veliki rodovisha magnezitu golovnim chinom v Karintiyi Brajtenau Fajch Radentajn Gohfilcen Lanersbah Triben i Oberort zagalni zapasi yakogo 15 20 mln t 1990 Grafit RedaguvatiRodovisha grafitu zapasi blizko 11 mln tonn ocinka 1990 roku priurocheni do grauvakovoyi zoni ta drevnih kristalichnih slanciv Kajzersberg Myuldorf Inshi korisni kopalini RedaguvatiChislenni rodovisha kam yanoyi soli znahodyatsya u Dolomitovih Alpah Viyavleni chislenni rodov kaolinu talku gipsu na in bud materialiv Krim togo ye rodovisha rtutnih rud baritu piritu ta in Div takozh RedaguvatiGidrogeologiya Avstriyi Geologiya Avstriyi Girnicha promislovist Avstriyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Avstriyi Ekonomika AvstriyiDzherela RedaguvatiGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Avstriyi amp oldid 23147363