www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Ірану Зміст 1 Загальна характеристика 2 Окремі види корисних копалин 3 Див також 4 ДжерелаЗагальна хара

Корисні копалини Ірану

Корисні копалини Ірану.

Загальна характеристика ред.

Надра Ірану багаті на нафту, природний газ, вугілля, відомі також родов. руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, марганцю, сірки, гіпсу, кам. солі, бариту, целестину, флюориту, бірюзи, нерудних буд. матеріалів (табл. 1).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Ірану станом на 1998—1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

22

80

41 (Al2O3)

0,1

Барит, тис. т

1500

2700

до 70 (BaSO4)

0,4

Залізні руди, млн т

1950

3600

56

1,1

Золото, т

15

95

3,2 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

4

87

40 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

10150

15100

1,1

1,5

Молібден, тис. т

120

360

0,03

1,3

Нафта, млн т

12288

 

 

8,9

Плавиковий шпат, млн т

0,3

0,5

45 (CaF2)

0,2

Природний горючий газ, млрд м3

22986

 

 

15,7

Свинець, тис. т

1362

6322

6

1,1

Срібло, т

6500

14600

300 г/т

1,2

Вугілля, млн т

413

1209

 

 

Фосфорити, млн т

2

8

17 (Р2О5)

0,04

Хромові руди, млн т

2,2

 

49 (Cr2O3)

0,05

Цинк, тис. т

5625

9425

14

2

Окремі види корисних копалин ред.

Нафта. Іран займає 4-е місце у світі за доведеними запасами нафти (1998). Б.ч. родов. нафти і газу І. розташована в півд.-зах. частині в межах Перської затоки нафтогазоносного басейну. Найбільші родовища нафти з запасами понад 500 млн т — Марун, Ахваз, Агаджарі, Гечсаран, Бібі-Хекіме, Регі-Сефід; газу, з запасами 500 млрд м3 — Кенган, Парс, Пазенан. Осн. запаси нафти приурочені до вапняків олігоцен-нижньоміоценової світи асмарі на глиб. 1000—2500 м. Більшість нафт. покладів, пов'язаних з асмарійськими вапняками, мають газові шапки. Нафтоносні також карбонатні відклади світ бангестан і хамі (верх. і ниж. крейда) на глиб. 2200-3800 м. Нафти мають густину 836—922 кг/м3, вміст сірки 1,1-1,5 %.

Природний газ. Іран займає 2-е місце у світі за доведеними запасами природного газу — 22.4 трлн. м³ (15 % світових, 2001). Переважна частина доведених запасів газу припадає на вільний газ; запаси попутного газу приблизно 3.4 трлн м3. Поклади газу зосереджені г.ч. в карбонатних породах світи хуфф (верх. перм) на глиб. 2700-3500 м. Близько 85 % запасів країни припадає на родовища вільного газу, значна частина яких досі не розробляється. Найбільше газоконденсатне родовище — Південний Парс — знаходиться в акваторії Перської затоки на продовженні катарського родовища Норт. За останніми оцінками запаси його оцінюються в 7.9 трлн м³ газу і понад 2 млрд т конденсату. Морське родовище Північний Парс містить 1.36 трлн. м³ газу. Найбільші родовища на суші — Кенган (виявлені ресурси — 3 трлн куб.м), Нар, Агхар і Далан (запаси — 368 млрд куб.м), а також Саркхоун і Манд. Завдяки новим відкриттям запаси газу в країні постійно ростуть. У 2000 р. недалеко від узбережжя Перської затоки в гористій місцевості (1350 м над рівнем моря) на півдні остана Фарс виявлено родовище Табнак, запаси якого оцінюються іранськими експертами в 395—445 млрд м³ газу і 30 млн т конденсату. Глибина залягання продуктивного горизонту — 3345 м. Пізніше в цьому ж районі відкрите родовище Хома (134 млрд м³ газу і 0.7 млн т конденсату). В 2000 р. в остані Буші відкрите газове родов. Зірех (23 млрд куб.м). В останах Фарс і Лурестан відомо близько 50 перспективних структур, кожна з яких, з імовірністю в середньому 20 %, може містити запаси в 140—570 млрд куб.м. Сумарно тут можливе виявлення запасів газу в 1400-4250 млрд куб.м.

Загальні запаси вуглеводнів в Ірані на 2002 р. становлять 264 млрд бар. нафтового еквівалента, вартість яких перевищує 2890 млрд дол. Протягом 1998—2002 розвідані родовища вуглеводнів із загальним обсягом запасів в 9500 млн бар. Розвідку нових родовищ веде Національна нафтова компанія Ірану і ряд зарубіжних нафтових компаній. Найважливіший проект здійснюється в пустельних районах в околицях Абадану на площі в 26500 кв.км. [Інфор. агентство нафтової і енергетичної промисловості Ірану «Шана», газета «Джомхуріє ісламі»].

За оцінками British Petroleum на 2003 р в Ірані запаси нафти 90 млрд бар., частка у світі — 9 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 73 р. Запаси газу (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися — 23 (15 %), понад 100 років. У 2002 р Іран переглянув у бік збільшення (на 36 %) підтверджені запаси нафти і конденсату. Станом на 31.12.2002 ці запаси становлять 130.81 млрд бар., або 17.8 млрд т. За даними ОПЕК, доведені запаси нафти Ірану на 31.12.2001 становили 99.08 млрд бар., наприкінці 1999 р. — 96.4 млрд бар. Приріст запасів шляхом перерахунку становив 34.4 млрд бар., а за рахунок нових (після 1999 р.) відкриттів — 5.1 млрд бар. В той же час видобуток нафти і газоконденсату за 2000—2002 рр. становив 4.29 млрд бар., тобто нові відкриття перекривають видобуток [The Middle East Economic Review (MEER)].

Геологічні роботи на нафту і газ. Обсяги буріння на нафту і газ в Ірані на початку XXI ст. мають позитивну динаміку. Так за 7 місяців іранського 2003 сонячного року (почався 21 березня 2003 р.) в порівнянні з тим же періодом минулого року зріс на 18 %. За цей час завершено буріння 77 свердловин загальним метражем 180 тис. пог.м. З часу заснування Іранської національної бурової компанії (National Iranian Drilling Company; NIDC) вона пробурила 1925 свердловин загальним метражем 4.15 млн пог.м. Пошуково-розвідувальне і експлуатаційне буріння здійснюється 43 сухопутними і морськими буровими установками [Petroenergy Information Network].

Вугілля. На тер. І. відомо бл. 100 родов. кам'яного коксівного та енергетичного вугілля (прогнозні запаси бл. 40 млрд т), які зосереджені в Тебеському (Керманському) і Ельбурському вугільних басейнах. Вугленосними є відклади тріасу і юри. Продуктивна товща потужністю 1,5-4 км (іноді до 8 км) містить до 92 вугільних пластів, з яких до 18 мають робочу потужність 3,8-10,9 м. Вугілля мало- і середньозернисте, високозольне, потребує збагачення. Вміст фосфору до 0,1 %, теплота згоряння 35,2-37,4 МДж/кг.

Залізна руда. І. має бл. 40 родов. залізняку (загальні запаси бл. 10 млрд т руди, вміст Fe 36-60 %): найбільші родовища — в районах Бафк (Бафк-Сагендський залізорудний район) і Сирджан. Гол. родов. — Чогарт (розвідані запаси 215 млн т), Чадармалю (410 млн т), Зеренд (230 млн т) і інш. Б.ч. родов. скарнові і метасоматичні, відомі також родов. гідротермальні, метаморфогенні, осадові і родов. вивітрювання. Поклади залізняку виявлені також в районі Ерака і Бендер-Аббаса.

Хром і мідь. Запаси хромових руд І. — бл. 30 млн т. (вміст к.к. — 48 %). Найважливіші родов. розташовані в районах Мінаб і Себзевар. Найбільше родов. — Шахріар (запаси 2 млн т) складається з 31 рудного тіла, запаси яких вимірюються від 1 до 500 тис. т кожне. Вірогідні запаси руди в районі Себзевар 1,2 млн т, перспективні — 10 млн т. Найбільше родов. цього району — Мір-Махмуд з розвіданими запасами руди бл. 100 тис. т.

За даними Міністерства промисловості і корисних копалин Ірану 1998—2002 рр. на сході країни відкрито 14 нових родовищ міді і хрому. Промислова експлуатація першого родовища міді в провінції Сістан і Белуджистан в околицях міста Захедан почнеться у 2003 році. В околицях Іраншахру розташоване найбільше в Ірані родовище хрому. Схід країни (провінції Сістан і Белуджистан, Хорасан і Керман) має в своєму розпорядженні значний потенціал родовищ корисних копалин.

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Ірану становить 4-5 років.

Золото. Запаси руд золота — 3 млн т. (вміст к.к. 8 г/т). Одне з найбільших родов. руд золота — Муте (р-н Сенендедж) приурочене до метаморфічних утворень докембрію. Золото тонкодисперсне, асоціює з піритом, вкраплене в кварц. На межі ХХ-XXI ст. виявлені нові поклади золота, один з них — в Заре-Шоран (Zare-Shouran) на південний захід від Зенджану (Zanjan).

Мідь. Родовища мідних руд розташовані в центр. частині країни в районах Зенджан-Казвін, Кашан-Керман — Рефсенджан та інш. Відомі мідно-порфірові, скарнові, стратиформні, колчеданні та інші родовища. Загальні запаси міді в перерахунку на метал бл. 800 млн т при вмісті к.к. в руді 1,2 %. Найбільш освоєне мідно-порфірове родов. Серчешме (р-н Керман).

Поліметали. Найважливіші родовища свинцево-цинкових руд розташовані в районах Зенджан, Казвін, Ісфахан, Кашан-Ердестан, Енарек, Йезд, Бафк, Узбеккух. Найбільші родовища — Енгуран (розвідані запаси 9 млн т, вміст Pb 3-6 %, Zn 20-35 %), Ахенгеран (520 тис. т, Pb+Zn 10 %, Ag до 1000 г/т) та інш.

Інші корисні копалини. В І. знаходяться родовища найкращої у світі блакитної бірюзи. Основне родовище — Нішапурське в пров. Хорасан пов'язане з корами хім. вивітрювання пропілітизованих трахітів еоцену. Надра Ірану багаті кам'яною сіллю, баритом, гіпсом, сіркою, мармуром, вулканічним туфом. Найважливіші родовища нерудної сировини для чорної металургії — вогнетривкі глини, вапняки, доломіт, флюорит, кварцити.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini Iranu Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Okremi vidi korisnih kopalin 3 Div takozh 4 DzherelaZagalna harakteristika red Nadra Iranu bagati na naftu prirodnij gaz vugillya vidomi takozh rodov rud zaliza hromu midi svincyu cinku zolota margancyu sirki gipsu kam soli baritu celestinu flyuoritu biryuzi nerudnih bud materialiv tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Iranu stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 22 80 41 Al2O3 0 1Barit tis t 1500 2700 do 70 BaSO4 0 4Zalizni rudi mln t 1950 3600 56 1 1Zoloto t 15 95 3 2 g t Margancevi rudi mln t 4 87 40 Mn 0 1Mid tis t 10150 15100 1 1 1 5Molibden tis t 120 360 0 03 1 3Nafta mln t 12288 8 9Plavikovij shpat mln t 0 3 0 5 45 CaF2 0 2Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 22986 15 7Svinec tis t 1362 6322 6 1 1Sriblo t 6500 14600 300 g t 1 2Vugillya mln t 413 1209 Fosforiti mln t 2 8 17 R2O5 0 04Hromovi rudi mln t 2 2 49 Cr2O3 0 05Cink tis t 5625 9425 14 2Okremi vidi korisnih kopalin red Nafta Iran zajmaye 4 e misce u sviti za dovedenimi zapasami nafti 1998 B ch rodov nafti i gazu I roztashovana v pivd zah chastini v mezhah Perskoyi zatoki naftogazonosnogo basejnu Najbilshi rodovisha nafti z zapasami ponad 500 mln t Marun Ahvaz Agadzhari Gechsaran Bibi Hekime Regi Sefid gazu z zapasami 500 mlrd m3 Kengan Pars Pazenan Osn zapasi nafti priurocheni do vapnyakiv oligocen nizhnomiocenovoyi sviti asmari na glib 1000 2500 m Bilshist naft pokladiv pov yazanih z asmarijskimi vapnyakami mayut gazovi shapki Naftonosni takozh karbonatni vidkladi svit bangestan i hami verh i nizh krejda na glib 2200 3800 m Nafti mayut gustinu 836 922 kg m3 vmist sirki 1 1 1 5 Prirodnij gaz Iran zajmaye 2 e misce u sviti za dovedenimi zapasami prirodnogo gazu 22 4 trln m 15 svitovih 2001 1 Perevazhna chastina dovedenih zapasiv gazu pripadaye na vilnij gaz zapasi poputnogo gazu priblizno 3 4 trln m3 Pokladi gazu zoseredzheni g ch v karbonatnih porodah sviti huff verh perm na glib 2700 3500 m Blizko 85 zapasiv krayini pripadaye na rodovisha vilnogo gazu znachna chastina yakih dosi ne rozroblyayetsya Najbilshe gazokondensatne rodovishe Pivdennij Pars znahoditsya v akvatoriyi Perskoyi zatoki na prodovzhenni katarskogo rodovisha Nort Za ostannimi ocinkami zapasi jogo ocinyuyutsya v 7 9 trln m gazu i ponad 2 mlrd t kondensatu Morske rodovishe Pivnichnij Pars mistit 1 36 trln m gazu Najbilshi rodovisha na sushi Kengan viyavleni resursi 3 trln kub m Nar Aghar i Dalan zapasi 368 mlrd kub m a takozh Sarkhoun i Mand Zavdyaki novim vidkrittyam zapasi gazu v krayini postijno rostut U 2000 r nedaleko vid uzberezhzhya Perskoyi zatoki v goristij miscevosti 1350 m nad rivnem morya na pivdni ostana Fars viyavleno rodovishe Tabnak zapasi yakogo ocinyuyutsya iranskimi ekspertami v 395 445 mlrd m gazu i 30 mln t kondensatu Glibina zalyagannya produktivnogo gorizontu 3345 m Piznishe v comu zh rajoni vidkrite rodovishe Homa 134 mlrd m gazu i 0 7 mln t kondensatu V 2000 r v ostani Bushi vidkrite gazove rodov Zireh 23 mlrd kub m V ostanah Fars i Lurestan vidomo blizko 50 perspektivnih struktur kozhna z yakih z imovirnistyu v serednomu 20 mozhe mistiti zapasi v 140 570 mlrd kub m Sumarno tut mozhlive viyavlennya zapasiv gazu v 1400 4250 mlrd kub m Zagalni zapasi vuglevodniv v Irani na 2002 r stanovlyat 264 mlrd bar naftovogo ekvivalenta vartist yakih perevishuye 2890 mlrd dol Protyagom 1998 2002 rozvidani rodovisha vuglevodniv iz zagalnim obsyagom zapasiv v 9500 mln bar Rozvidku novih rodovish vede Nacionalna naftova kompaniya Iranu i ryad zarubizhnih naftovih kompanij Najvazhlivishij proekt zdijsnyuyetsya v pustelnih rajonah v okolicyah Abadanu na ploshi v 26500 kv km Infor agentstvo naftovoyi i energetichnoyi promislovosti Iranu Shana gazeta Dzhomhuriye islami Za ocinkami British Petroleum na 2003 r v Irani zapasi nafti 90 mlrd bar chastka u sviti 9 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period 73 r Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya 23 15 ponad 100 rokiv U 2002 r Iran pereglyanuv u bik zbilshennya na 36 pidtverdzheni zapasi nafti i kondensatu Stanom na 31 12 2002 ci zapasi stanovlyat 130 81 mlrd bar abo 17 8 mlrd t Za danimi OPEK dovedeni zapasi nafti Iranu na 31 12 2001 stanovili 99 08 mlrd bar naprikinci 1999 r 96 4 mlrd bar Pririst zapasiv shlyahom pererahunku stanoviv 34 4 mlrd bar a za rahunok novih pislya 1999 r vidkrittiv 5 1 mlrd bar V toj zhe chas vidobutok nafti i gazokondensatu za 2000 2002 rr stanoviv 4 29 mlrd bar tobto novi vidkrittya perekrivayut vidobutok The Middle East Economic Review MEER Geologichni roboti na naftu i gaz Obsyagi burinnya na naftu i gaz v Irani na pochatku XXI st mayut pozitivnu dinamiku Tak za 7 misyaciv iranskogo 2003 sonyachnogo roku pochavsya 21 bereznya 2003 r v porivnyanni z tim zhe periodom minulogo roku zris na 18 Za cej chas zaversheno burinnya 77 sverdlovin zagalnim metrazhem 180 tis pog m Z chasu zasnuvannya Iranskoyi nacionalnoyi burovoyi kompaniyi National Iranian Drilling Company NIDC vona proburila 1925 sverdlovin zagalnim metrazhem 4 15 mln pog m Poshukovo rozviduvalne i ekspluatacijne burinnya zdijsnyuyetsya 43 suhoputnimi i morskimi burovimi ustanovkami Petroenergy Information Network Vugillya Na ter I vidomo bl 100 rodov kam yanogo koksivnogo ta energetichnogo vugillya prognozni zapasi bl 40 mlrd t yaki zoseredzheni v Tebeskomu Kermanskomu i Elburskomu vugilnih basejnah Vuglenosnimi ye vidkladi triasu i yuri Produktivna tovsha potuzhnistyu 1 5 4 km inodi do 8 km mistit do 92 vugilnih plastiv z yakih do 18 mayut robochu potuzhnist 3 8 10 9 m Vugillya malo i serednozerniste visokozolne potrebuye zbagachennya Vmist fosforu do 0 1 teplota zgoryannya 35 2 37 4 MDzh kg Zalizna ruda I maye bl 40 rodov zaliznyaku zagalni zapasi bl 10 mlrd t rudi vmist Fe 36 60 najbilshi rodovisha v rajonah Bafk Bafk Sagendskij zalizorudnij rajon i Sirdzhan Gol rodov Chogart rozvidani zapasi 215 mln t Chadarmalyu 410 mln t Zerend 230 mln t i insh B ch rodov skarnovi i metasomatichni vidomi takozh rodov gidrotermalni metamorfogenni osadovi i rodov vivitryuvannya Pokladi zaliznyaku viyavleni takozh v rajoni Eraka i Bender Abbasa Hrom i mid Zapasi hromovih rud I bl 30 mln t vmist k k 48 Najvazhlivishi rodov roztashovani v rajonah Minab i Sebzevar Najbilshe rodov Shahriar zapasi 2 mln t skladayetsya z 31 rudnogo tila zapasi yakih vimiryuyutsya vid 1 do 500 tis t kozhne Virogidni zapasi rudi v rajoni Sebzevar 1 2 mln t perspektivni 10 mln t Najbilshe rodov cogo rajonu Mir Mahmud z rozvidanimi zapasami rudi bl 100 tis t Za danimi Ministerstva promislovosti i korisnih kopalin Iranu 1998 2002 rr na shodi krayini vidkrito 14 novih rodovish midi i hromu Promislova ekspluataciya pershogo rodovisha midi v provinciyi Sistan i Beludzhistan v okolicyah mista Zahedan pochnetsya u 2003 roci V okolicyah Iranshahru roztashovane najbilshe v Irani rodovishe hromu Shid krayini provinciyi Sistan i Beludzhistan Horasan i Kerman maye v svoyemu rozporyadzhenni znachnij potencial rodovish korisnih kopalin Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni u Iranu stanovit 4 5 rokiv Zoloto Zapasi rud zolota 3 mln t vmist k k 8 g t Odne z najbilshih rodov rud zolota Mute r n Senendedzh priurochene do metamorfichnih utvoren dokembriyu Zoloto tonkodispersne asociyuye z piritom vkraplene v kvarc Na mezhi HH XXI st viyavleni novi pokladi zolota odin z nih v Zare Shoran Zare Shouran na pivdennij zahid vid Zendzhanu Zanjan Mid Rodovisha midnih rud roztashovani v centr chastini krayini v rajonah Zendzhan Kazvin Kashan Kerman Refsendzhan ta insh Vidomi midno porfirovi skarnovi stratiformni kolchedanni ta inshi rodovisha Zagalni zapasi midi v pererahunku na metal bl 800 mln t pri vmisti k k v rudi 1 2 Najbilsh osvoyene midno porfirove rodov Sercheshme r n Kerman Polimetali Najvazhlivishi rodovisha svincevo cinkovih rud roztashovani v rajonah Zendzhan Kazvin Isfahan Kashan Erdestan Enarek Jezd Bafk Uzbekkuh Najbilshi rodovisha Enguran rozvidani zapasi 9 mln t vmist Pb 3 6 Zn 20 35 Ahengeran 520 tis t Pb Zn 10 Ag do 1000 g t ta insh Inshi korisni kopalini V I znahodyatsya rodovisha najkrashoyi u sviti blakitnoyi biryuzi Osnovne rodovishe Nishapurske v prov Horasan pov yazane z korami him vivitryuvannya propilitizovanih trahitiv eocenu Nadra Iranu bagati kam yanoyu sillyu baritom gipsom sirkoyu marmurom vulkanichnim tufom Najvazhlivishi rodovisha nerudnoyi sirovini dlya chornoyi metalurgiyi vognetrivki glini vapnyaki dolomit flyuorit kvarciti Div takozh red Girnicha promislovist Iranu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iranu Priroda Iranu Geologiya Iranu Ekonomika IranuDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Za danimi British Petroleum kartina stanom na 2013 rik desho insha perevirenimi resursami v kubichnih kilometrah ye svitovi 187 300 Iran 33 600 Rosiya 32 900 Katar 25 100 Turkmenistan 17 500 ta SShA 8500 Pri comu za ocinkami isnuye blizko 900 000 km netradicijnogo gazu takogo yak slancevij gaz Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Iranu amp oldid 35079389