www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Іраку Зміст 1 Загальна характеристика 2 Окремі види корисних копалин 2 1 Нафта і газ 2 2 Інші корисні к

Корисні копалини Іраку

Корисні копалини Іраку

Загальна характеристика ред.

Надра І. багаті нафтою і природним газом, сіркою, фосфоритами, кам. сіллю і нерудними буд. матеріалами. На тер. І є також родов. залізних і свинцево-цинкових руд, асфальтиту, а також рудопрояви міді, нікелю, стибію, хромітів, марганцю, азбесту, тальку. Нафта і газ — основні к.к. країни. За запасами нафти І. займає 2-е місце у світі (після Сауд. Аравії). Більшість родов. (Кіркук, Ер-Румайла, Ез-Зубайр, Айн-Зала) пов'язані з Месопотамським крайовим прогином.

Окремі види корисних копалин ред.

Нафта і газ ред.

І. майже цілком розташований в Перської затоки нафтогазоносному бас. Підтверджені запаси нафти на 1998 р. бл. 13,6 млрд т, природного газу бл. 3107 млрд м3. Станом на 2003 р. сумарні залишкові запаси видобувної нафти в Іраку за даними [Oil & Gas Journal, 2003. V.101] становлять 331.2 млрд бар. (45.37 млрд т), природного газу — 322.5 323.9 трлн куб. футів (9.05 трлн куб. м). При цьому північний добувний район (9 діючих родовищ) має в своєму розпорядженні залишкові запаси видобувної нафти 17.8 млрд бар. (2.44 млрд т), природного газу — 12.4 13.0 трлн куб. футів (347 364 млрд куб. м). Крім того, в цьому районі розташовано 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 5.0 млрд бар. нафти (685 млн т) і 32.4 33.3 трлн куб. футів газу (907 932 млрд куб. м). Південний і Центральний добувні райони (8 діючих родовищ) мають в своєму розпорядженні залишкові видобувні запаси нафти в 57.5 млрд бар. (7.88 млрд т), природного газу — 24.9 трлн куб. футів (697 млрд куб. м). Крім того, в цих районах розташовані ще 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 28.9 млрд бар. нафти (3.96 млн т) і 41.7 трлн куб. футів газу (1168 млрд куб. м). Потенційні і перспективні ресурси по 350 перспективних об'єктах оцінені в 222 млрд бар. нафти (30.41 млрд т) і 211 трлн куб. футів газу (5.9 трлн куб. м). Майже 88 % запасів нафти зосереджено в родовищах Кіркук, Ер-Румайла, Зубайр, Ратаві, Манджун. Сливе 60 % запасів нафти сконцентровано у відкладах мезозойської доби, інші — в кайнозойських породах. Осн. продуктивний горизонт залягає на глиб. 300—1200 м, деякі — на глиб. 3000-3900 м. Нафти середні і важкі, сірчисті і високосірчисті.

За оцінками компанії British Petroleum на 2003 р в Іраці запаси нафти становлять 112 млрд бар., частка у світі –11 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — понад 100 років.

Запаси газу (трлн. куб. м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Іраці 3 (2 %), понад 100 років. Близько 70 % доведених запасів припадає на попутний газ, 20 % — на вільний, 10 % — на газ газових шапок. Основна частина запасів попутного газу містяться в нафтових родовищах Киркук, «Айн-Залу», Бутма, Бай-Хассан (на півночі країни), а також в родовищах Румейла-Норт, Румейла-Саут і Зубейр (на півдні).

Інші корисні копалини ред.

Залізо. Загальні запаси залізних руд невеликі (бл. 30 млн т). Родовища належать до осадового і скарнового типів.

Поліметали. Родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. Запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тис. т.

Фосфорити. Запаси P2O5 в Іраку становлять 5.4 % від світових. Ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. Ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). Найбільші родовища — Акашат і Ер-Рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. Розвідані багаті родов. фосфоритів Ер-Рутба, що містять також уран.

Сірка. За запасами самородної сірки (запаси — бл.250 млн т) Ірак займає одне з провідних місць. Багаті родов. сірки локалізовані в Месопотамському крайовому прогині в р-ні Мосула. Родов. сірки — Мішрак, Ель-Фатха і Лазага, укладені в карбонатних відкладах сер. міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю бл. 70 м.

Сіль. На півночі, в межах складчастої зони, розташовані. родов. кам. солі, які розробляються для місцевих потреб.

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini Iraku Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Okremi vidi korisnih kopalin 2 1 Nafta i gaz 2 2 Inshi korisni kopalini 3 Div takozh 4 DzherelaZagalna harakteristika red Nadra I bagati naftoyu i prirodnim gazom sirkoyu fosforitami kam sillyu i nerudnimi bud materialami Na ter I ye takozh rodov zaliznih i svincevo cinkovih rud asfaltitu a takozh rudoproyavi midi nikelyu stibiyu hromitiv margancyu azbestu talku Nafta i gaz osnovni k k krayini Za zapasami nafti I zajmaye 2 e misce u sviti pislya Saud Araviyi Bilshist rodov Kirkuk Er Rumajla Ez Zubajr Ajn Zala pov yazani z Mesopotamskim krajovim proginom Okremi vidi korisnih kopalin red Nafta i gaz red I majzhe cilkom roztashovanij v Perskoyi zatoki naftogazonosnomu bas Pidtverdzheni zapasi nafti na 1998 r bl 13 6 mlrd t prirodnogo gazu bl 3107 mlrd m3 Stanom na 2003 r sumarni zalishkovi zapasi vidobuvnoyi nafti v Iraku za danimi Oil amp Gas Journal 2003 V 101 stanovlyat 331 2 mlrd bar 45 37 mlrd t prirodnogo gazu 322 5 323 9 trln kub futiv 9 05 trln kub m Pri comu pivnichnij dobuvnij rajon 9 diyuchih rodovish maye v svoyemu rozporyadzhenni zalishkovi zapasi vidobuvnoyi nafti 17 8 mlrd bar 2 44 mlrd t prirodnogo gazu 12 4 13 0 trln kub futiv 347 364 mlrd kub m Krim togo v comu rajoni roztashovano 17 rodovish sho ne rozroblyayutsya z sumarnimi pidtverdzhenimi zapasami 5 0 mlrd bar nafti 685 mln t i 32 4 33 3 trln kub futiv gazu 907 932 mlrd kub m Pivdennij i Centralnij dobuvni rajoni 8 diyuchih rodovish mayut v svoyemu rozporyadzhenni zalishkovi vidobuvni zapasi nafti v 57 5 mlrd bar 7 88 mlrd t prirodnogo gazu 24 9 trln kub futiv 697 mlrd kub m Krim togo v cih rajonah roztashovani she 17 rodovish sho ne rozroblyayutsya z sumarnimi pidtverdzhenimi zapasami 28 9 mlrd bar nafti 3 96 mln t i 41 7 trln kub futiv gazu 1168 mlrd kub m Potencijni i perspektivni resursi po 350 perspektivnih ob yektah ocineni v 222 mlrd bar nafti 30 41 mlrd t i 211 trln kub futiv gazu 5 9 trln kub m Majzhe 88 zapasiv nafti zoseredzheno v rodovishah Kirkuk Er Rumajla Zubajr Ratavi Mandzhun Slive 60 zapasiv nafti skoncentrovano u vidkladah mezozojskoyi dobi inshi v kajnozojskih porodah Osn produktivnij gorizont zalyagaye na glib 300 1200 m deyaki na glib 3000 3900 m Nafti seredni i vazhki sirchisti i visokosirchisti Za ocinkami kompaniyi British Petroleum na 2003 r v Iraci zapasi nafti stanovlyat 112 mlrd bar chastka u sviti 11 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period ponad 100 rokiv Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya u Iraci 3 2 ponad 100 rokiv Blizko 70 dovedenih zapasiv pripadaye na poputnij gaz 20 na vilnij 10 na gaz gazovih shapok Osnovna chastina zapasiv poputnogo gazu mistyatsya v naftovih rodovishah Kirkuk Ajn Zalu Butma Baj Hassan na pivnochi krayini a takozh v rodovishah Rumejla Nort Rumejla Saut i Zubejr na pivdni Inshi korisni kopalini red Zalizo Zagalni zapasi zaliznih rud neveliki bl 30 mln t Rodovisha nalezhat do osadovogo i skarnovogo tipiv Polimetali Rodovisha svincevo cinkovih rud nalezhat do skarnovogo i gidrotermalno metasomatichnogo tipiv Zapasi svincyu i cinku v pererahunku na metal vidpovidno stanovlyat 25 i 145 tis t Fosforiti Zapasi P2O5 v Iraku stanovlyat 5 4 vid svitovih Irak volodiye velikimi resursami fosforu v fosforitah Resursi zernistih fosforitiv v krayini stanom na 1998 r stanovlyat 2 13 svitovih bl 0 8 mlrd t Najbilshi rodovisha Akashat i Er Rutba yaki predstavleni plastami potuzhnistyu 0 5 10 m Rozvidani bagati rodov fosforitiv Er Rutba sho mistyat takozh uran Sirka Za zapasami samorodnoyi sirki zapasi bl 250 mln t Irak zajmaye odne z providnih misc Bagati rodov sirki lokalizovani v Mesopotamskomu krajovomu progini v r ni Mosula Rodov sirki Mishrak El Fatha i Lazaga ukladeni v karbonatnih vidkladah ser miocenu u viglyadi plastopodibnih til sumarnoyu potuzhnistyu bl 70 m Sil Na pivnochi v mezhah skladchastoyi zoni roztashovani rodov kam soli yaki rozroblyayutsya dlya miscevih potreb Div takozh red Geologiya Iraku Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iraku Girnicha promislovist Iraku Ekonomika IrakuDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Iraku amp oldid 21649036