Володи́мир Олекса́ндрович Кордабньов (10 квітня 1964 — 7 серпня 2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Кордабньов Володимир Олександрович | |
|---|---|
| Майор | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 квітня 1964 Дніпродзержинськ |
| Смерть | 7 серпня 2014 (50 років) Мар'янівка |
| Alma Mater | Тюменське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ А. І. Прошлякова |
| Псевдо | «Брабус» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| начальник інженерної служби | |
| Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис ред.
Народився 1964 року в місті Дніпродзержинськ у родині інженерів-металургів та енергетиків. Закінчив Тюменське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ А. І. Прошлякова. командир роти прикордонних військ КДБ СРСР. Ветеран-«афганець». Брав участь в боях на Кавказі. Працював майстром на Дніпровському металургійному комбінаті в доменному цеху.
Доброволець; майор, начальник інженерної служби 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».
Бійці батальйону отримали завдання встановити блокпост поблизу Мар'янівки (Старобешівський район, Донецька область), та натрапили на угруповання терористів у цьому районі. В бою 7 бійців було поранено, а майор Кордабньов загинув. У бою також брали участь бійці розвідувального батальйону з Черкаського, 3-го оп СпП, 51-ї ОМБР, «Правого сектору», було зруйновано блокпост і ДОТ супротивника, знищено машину з прибулим підкріпленням бойовиків. Всього було ліквідовано до роти терористів. Тоді ж поліг Максим Кочура.
Залишилися дружина Вікторія, доросла донька Альона і неповнолітній син Богдан.
Похований в місті Дніпродзержинськ.
Нагороди та вшанування ред.
- 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
- його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 17
- відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
- нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (розпорядження міського голови м. Кам'янське від 11.10.2016 року; посмертно)
- Іловайський Хрест (посмертно)
- вшановується 7 серпня на щоденому ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України
Примітки ред.
Джерела ред.
- Кордабньов Володимир Олександрович [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Війна, якої не бкло
- Перші загиблі герої Іловайської операції (рос.)