Кончита Мартінес Бернат (ісп. Conchita Martínez Bernat, 16 квітня 1972) — іспанська тенісистка, перша іспанка, що зуміла виграти Вімблдонський турнір, олімпійська медалістка, багаторазова переможниця Кубку Федерації в складі іспанської команди, капітан збірних Іспанії у Фед Кап та Кубку Девіса.
| Кончита Мартінес Бернат | |
|---|---|
| | |
| Громадянство | Іспанія |
| Місце проживання | Барселона |
| Дата народження | 16 квітня 1972 (51 рік) |
| Місце народження | Монсон |
| Зріст | 173 см |
| Вага | 59 кг |
| Початок кар'єри | 1988 |
| Завершення кар'єри | 2006 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | одноручний |
| Призові, USD | 11 527 977 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 739–297 |
| Титулів | 33 WTA, 3 ITF |
| Найвища позиція | 2 (30 жовтня 1995) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | Ф (1998) |
| Ролан Гаррос | Ф (2000) |
| Вімблдон | П (1994) |
| США | ПФ (1995, 1996) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 414–232 |
| Титулів | 13 WTA, 2 ITF |
| Найвища позиція | 7 (11 січня 1993) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | ПФ (1998, 2002) |
| Ролан Гаррос | Ф (1992, 2001) |
| Вімблдон | ЧФ (1995, 2003) |
| США | SF (2005) |
| Інші парні турніри | |
| Олімпіада | Барселона Афіни Атланта |
| Востаннє картку оновлено: («Завершив виступи», подробиці нижче) |
Вімблдонський успіх прийшов до Мартінес у 1994-му, коли вона перемогла в фіналі Мартіну Навратілову. Крім того, вона двічі грала в фіналах турнірів Великого шлему.
Мартінес вигравала олімпійські медалі тричі, усі три рази в жіночих парних змаганнях: срібло разом із Аранчою Санчес-Вікаріо на Барселонській Олімпіаді, бронзу, разом із Санчес-Вікаріо в Атланті, срібло разом із Вірхінією Руано Паскуаль в Афінах.
У світовому рейтингу Мартінес досягала другої сходинки (1995). Упродовж 9-ти років вона завершувала сезон у чільній десятці.
Виступаючи за Іспанію, Мартінес п'ять разів вигравала Кубок Федерації. Станом на 2017 рік вона є капітаном не тільки жіночої збірної Іспанії на Фед Кап, а й чоловічої — у Кубку Девіса.
Стиль гри Редагувати
Мартінес була впертим гравцем задньої лінії та вигравала матчі збиваючи супротивниць із ритму зміною обертання, швидкості, глибини, висоти та кута ударів. У неї був сильний одноручний бекхенд, з форхенду вона використовувала сильно закручені топспіни, а з бекгенду — повільніші топспіни та підтинання. Характерним для неї ударом був глибокий, високий форхенд, що мав на меті змусили супротивницю відбивати з глибини корту м'яч, який підстрибував на висоту плеча. Вона відома тим, що багато часу й енергії тратила на отримання м'яча, яким виграла попереднє очко, щоб знову ним подавати, а це дуже дратувало супротивниць.
Посилання Редагувати
Виноски Редагувати
- John Barrett, ред. (2001). ITF World of Tennis 2001. London: HarperCollins. с. 346–349. ISBN 9780007111299.
- Collins, Bud (2010). The Bud Collins History of Tennis (вид. 2nd). [New York]: New Chapter Press. с. 699. ISBN 978-0942257700.
- Hodgkinson, Mark (2015). Game, Set and Match: Secret Weapons of the World's Top Tennis Players. London: Bloomsbury Sport. с. 32. ISBN 978-1472905772.
- . BBC Sport. 19 травня 2004. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 3 липня 2017.
- Clarey, Christopher (21 червня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
| Це незавершена стаття про спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |