Концентраційні табори Кременчука — мережа концентраційних таборів для утримання військовополонених на території Кременчука під час Другої світової війни. Всього на території міста під час війни діяло 5 концтаборів.(за іншими даними 6)
Один шталаг, як його називали німці, № 346-А, займав територію від до меморіалу «Вічно Живим». Другий, № 346-В, знаходився на місці військової частини, що у районі зупинки «Вул. Вадима Бойка». Менші концтабори були на території , заводу «Кредмаш», а також у будинках залізничного технікуму і нинішньої музичної школи № 1. Єврейське гетто розмістили у районі парку Миру.
Історія
Після захоплення Кременчука 9 вересня 1941 німцями у нагірній частині за наказом командування тилового району групи армії «Південь» почалося поспішне облаштування концтаборів для утримання військовополонених, які були захоплені внаслідок оточення двох радянських армійських угруповань у серпні 1941 року під Уманню. Безпосередньо надавав накази щодо розміщення військовополонених у п'яти концтаборах для переміщених осіб та постійного утримання в Хоролі, Кременчуці, Олександрії та Новоукраїнці начальник тилового району генерал фон Рок.
Один концтабір Шталаг № 346-А було розташовано на території казарм колишнього 12-го батальйону (зараз військові склади поблизу Меморіалу «Вічно живим»), другий Шталаг № 346-В — на території 7-ї батареї (в наші часи — місце дислокації ).
По усьому периметру табори були обнесені в декілька рядів колючим дротом, па кутах та у великих прогонах обладнані вежами для озброєної охорони. Одночасно в них можна було утримувати понад 20 тисяч чоловік. У зв'язку з тим, що казарми не вміщували всіх, більшість військовополонених цілодобово перебувала просто неба на території, розбитій на 20 блоків, в свою чергу також обнесених колючим дротом.
Ще один концтабір у Кременчуці німці облаштували на території дзеркальної фабрики, де утримувалося до 1,5 тисяч в'язнів, яких використовували на будівництві дерев'яного мосту через Дніпро, автомагістралі Кременчук-Олександрія.
Нове поповнення до табору відбулось після оточення і розгрому чотирьох армійських угруповань Південно-Західного фронту Радянських військ у районі Лубен—Лохвиці, коли у вересні 1941 року в полон потрапили декілька сот тисяч бійців та командирів Червоної Армії. На початку жовтня пересильний табір для військовополонених , що розміщався у Хоролі був переповнений, тому німецьке командування наказало перевести частину полонених до інших міст, у тому числі і до Кременчука. В першій половині жовтня перша 20-тисячна маршова колона рушила до Кременчука.
За наказом фон Рока її конвоювали піхотинці 24-ї дивізії, якою командував генерал фон Теттау.
Загальна кількість військовополонених, що утримувалася в чотирьох вже згаданих таборах становила на 20 грудня 1941 року 52 513 чоловік. 13 січня 1942 року їх чисельність зменшилася вже до 46 371 чоловіка. У найбільшому — Кременчуцькому шталазі № 346, на кінець 1941 року перебувало 22776 військовополонених, а число померлих у середньому за добу становило в ньому 50, тобто 82 відсотки на рік.
Проведені вже після визволення Кременчука розкопки братських могил показали, що за період з 9 вересня 1941 р. по 29 вересня 1943 на території концтаборів було знищено понад 60 тисяч військовополонених і понад 37 тисяч чоловік цивільного населення Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та інших областей. У німецьке рабство за період тимчасової окупації було забрано до 10 000 мешканців м. Кременчука, переважно молоді.
У результаті знищення і вигнання частини населення в Німеччину із 115 тис. довоєнного населення Кременчука залишилося на момент звільнення міста радянськими військами всього 18 тис. мешканців.
Керівництво
- начальник табору військовополонених майор Цолін
- комендант табору Зайтель
- заступник начальника табору майор Рутлов
- головний лікар Орлянд
- лікарі Шуль, Кебрюк
- завідувач продовольчої частини фельдфебель Радіус
Захоронення померлих у таборах
30 тисяч людей поховано у районі стадіону «Політехнік», біля території колишнього шталагу № 346 А. Там були виявлені 11 ям-могил; 20 тисяч чоловік (з них 5 тисяч — військовополонені, решта — цивільні) поховано на території Піщаної гори, за мясокобінатом. Виявлено 36 ям-могил; 12 тисяч людей поховано на території нинішнього (військова частина у районі зупинки «Вул. В. Бойко»), де раніше був шталаг 346 В. Виявлено 5 ям-могил; 6 тисяч людей поховано на місці єврейського гетто — район вул. Київської; розстрілювали людей і в районі Піщаного кар'єра, на островах і Зеленому.
Вшанування пам'яті
На місці, де був найбільший з концтабір міста 28 вересня 1973 року відкрито меморіал у Кременчуці
На території, де у роки німецької окупації було розстріляно понад 20 тисяч мирних жителів 1983 року було утворено парку Миру.
Див. також
Примітки
- У Кременчуці провели «реквієм по безвинних»
- Вічно живим
- Кременчуцький Телеграф: Війна у Кременчуці [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- За матеріалами судового процесу № 12 у справах Верховного Головнокомандування вермахту, що проходив у Нюрнберзі з 5 лютого по 28 жовтня 1948 року
- Згідно зі звітом фон Рока від 21 грудня 1941 року, наданого головному командуванню сухопутних сил
- Згідно зі звітом фон Рока від 13 січня 1942 року, наданого головному командуванню сухопутних сил
- Кременчуцький Телеграф: За роки війни населення Кременчука зменшилося на 82 % [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 19 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 14 лютого 2020.
Посилання
Джерела
- Кременчуку — 435 років. Матеріали науково-практичної конференції / За ред. Лушакової А. М., Якименка М. А. — Кременчук: ПП Щербатих, 2006. — 192 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koncentracijni tabori Kremenchuka merezha koncentracijnih taboriv dlya utrimannya vijskovopolonenih na teritoriyi Kremenchuka pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vsogo na teritoriyi mista pid chas vijni diyalo 5 konctaboriv za inshimi danimi 6 Konctabir u Kremenchuci Odin shtalag yak jogo nazivali nimci 346 A zajmav teritoriyu vid do memorialu Vichno Zhivim Drugij 346 V znahodivsya na misci vijskovoyi chastini sho u rajoni zupinki Vul Vadima Bojka Menshi konctabori buli na teritoriyi zavodu Kredmash a takozh u budinkah zaliznichnogo tehnikumu i ninishnoyi muzichnoyi shkoli 1 Yevrejske getto rozmistili u rajoni parku Miru IstoriyaMemorial Vichno zhivim Pislya zahoplennya Kremenchuka 9 veresnya 1941 nimcyami u nagirnij chastini za nakazom komanduvannya tilovogo rajonu grupi armiyi Pivden pochalosya pospishne oblashtuvannya konctaboriv dlya utrimannya vijskovopolonenih yaki buli zahopleni vnaslidok otochennya dvoh radyanskih armijskih ugrupovan u serpni 1941 roku pid Umannyu Bezposeredno nadavav nakazi shodo rozmishennya vijskovopolonenih u p yati konctaborah dlya peremishenih osib ta postijnogo utrimannya v Horoli Kremenchuci Oleksandriyi ta Novoukrayinci nachalnik tilovogo rajonu general fon Rok Odin konctabir Shtalag 346 A bulo roztashovano na teritoriyi kazarm kolishnogo 12 go bataljonu zaraz vijskovi skladi poblizu Memorialu Vichno zhivim drugij Shtalag 346 V na teritoriyi 7 yi batareyi v nashi chasi misce dislokaciyi Po usomu perimetru tabori buli obneseni v dekilka ryadiv kolyuchim drotom pa kutah ta u velikih progonah obladnani vezhami dlya ozbroyenoyi ohoroni Odnochasno v nih mozhna bulo utrimuvati ponad 20 tisyach cholovik U zv yazku z tim sho kazarmi ne vmishuvali vsih bilshist vijskovopolonenih cilodobovo perebuvala prosto neba na teritoriyi rozbitij na 20 blokiv v svoyu chergu takozh obnesenih kolyuchim drotom She odin konctabir u Kremenchuci nimci oblashtuvali na teritoriyi dzerkalnoyi fabriki de utrimuvalosya do 1 5 tisyach v yazniv yakih vikoristovuvali na budivnictvi derev yanogo mostu cherez Dnipro avtomagistrali Kremenchuk Oleksandriya Nove popovnennya do taboru vidbulos pislya otochennya i rozgromu chotiroh armijskih ugrupovan Pivdenno Zahidnogo frontu Radyanskih vijsk u rajoni Luben Lohvici koli u veresni 1941 roku v polon potrapili dekilka sot tisyach bijciv ta komandiriv Chervonoyi Armiyi Na pochatku zhovtnya peresilnij tabir dlya vijskovopolonenih sho rozmishavsya u Horoli buv perepovnenij tomu nimecke komanduvannya nakazalo perevesti chastinu polonenih do inshih mist u tomu chisli i do Kremenchuka V pershij polovini zhovtnya persha 20 tisyachna marshova kolona rushila do Kremenchuka Za nakazom fon Roka yiyi konvoyuvali pihotinci 24 yi diviziyi yakoyu komanduvav general fon Tettau Zagalna kilkist vijskovopolonenih sho utrimuvalasya v chotiroh vzhe zgadanih taborah stanovila na 20 grudnya 1941 roku 52 513 cholovik 13 sichnya 1942 roku yih chiselnist zmenshilasya vzhe do 46 371 cholovika U najbilshomu Kremenchuckomu shtalazi 346 na kinec 1941 roku perebuvalo 22776 vijskovopolonenih a chislo pomerlih u serednomu za dobu stanovilo v nomu 50 tobto 82 vidsotki na rik Provedeni vzhe pislya vizvolennya Kremenchuka rozkopki bratskih mogil pokazali sho za period z 9 veresnya 1941 r po 29 veresnya 1943 na teritoriyi konctaboriv bulo znisheno ponad 60 tisyach vijskovopolonenih i ponad 37 tisyach cholovik civilnogo naselennya Poltavskoyi Cherkaskoyi Kirovogradskoyi ta inshih oblastej U nimecke rabstvo za period timchasovoyi okupaciyi bulo zabrano do 10 000 meshkanciv m Kremenchuka perevazhno molodi U rezultati znishennya i vignannya chastini naselennya v Nimechchinu iz 115 tis dovoyennogo naselennya Kremenchuka zalishilosya na moment zvilnennya mista radyanskimi vijskami vsogo 18 tis meshkanciv Kerivnictvonachalnik taboru vijskovopolonenih major Colin komendant taboru Zajtel zastupnik nachalnika taboru major Rutlov golovnij likar Orlyand likari Shul Kebryuk zaviduvach prodovolchoyi chastini feldfebel RadiusZahoronennya pomerlih u taborahMemorialnij skver pam yati zhertv Golokostu 30 tisyach lyudej pohovano u rajoni stadionu Politehnik bilya teritoriyi kolishnogo shtalagu 346 A Tam buli viyavleni 11 yam mogil 20 tisyach cholovik z nih 5 tisyach vijskovopoloneni reshta civilni pohovano na teritoriyi Pishanoyi gori za myasokobinatom Viyavleno 36 yam mogil 12 tisyach lyudej pohovano na teritoriyi ninishnogo vijskova chastina u rajoni zupinki Vul V Bojko de ranishe buv shtalag 346 V Viyavleno 5 yam mogil 6 tisyach lyudej pohovano na misci yevrejskogo getto rajon vul Kiyivskoyi rozstrilyuvali lyudej i v rajoni Pishanogo kar yera na ostrovah i Zelenomu Vshanuvannya pam yatiNa misci de buv najbilshij z konctabir mista 28 veresnya 1973 roku vidkrito memorial u Kremenchuci Na teritoriyi de u roki nimeckoyi okupaciyi bulo rozstrilyano ponad 20 tisyach mirnih zhiteliv 1983 roku bulo utvoreno parku Miru Div takozhIstoriya Kremenchuka Golokost u KremenchuciPrimitkiU Kremenchuci proveli rekviyem po bezvinnih Vichno zhivim Kremenchuckij Telegraf Vijna u Kremenchuci 8 travnya 2017 u Wayback Machine ros Za materialami sudovogo procesu 12 u spravah Verhovnogo Golovnokomanduvannya vermahtu sho prohodiv u Nyurnberzi z 5 lyutogo po 28 zhovtnya 1948 roku Zgidno zi zvitom fon Roka vid 21 grudnya 1941 roku nadanogo golovnomu komanduvannyu suhoputnih sil Zgidno zi zvitom fon Roka vid 13 sichnya 1942 roku nadanogo golovnomu komanduvannyu suhoputnih sil Kremenchuckij Telegraf Za roki vijni naselennya Kremenchuka zmenshilosya na 82 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2012 Arhiv originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 14 lyutogo 2020 PosilannyaDzherelaKremenchuku 435 rokiv Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Za red Lushakovoyi A M Yakimenka M A Kremenchuk PP Sherbatih 2006 192 s