Ю́рій Іва́нович Конова́лов — український науковець та громадський діяч, кандидат економічних наук, доцент, солдат резерву Національної гвардії України, вояк батальйону «Донбас», учасник війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».
Коновалов Юрій Іванович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 19 грудня 1959 Київ, СРСР |
Смерть | 29 серпня 2014 (54 роки) Червоносільське, Україна |
Поховання | Краснопільський цвинтар |
Псевдо | Чумак |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Національна гвардія |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
|
Життєпис ред.
Коновалов Юрій Іванович народився 19 грудня 1959 року в Києві. Після закінчення середньої школи вступив до Київського інституту народного господарства. Закінчивши перший курс інституту, під час студентських канікул Юрій влаштувався в геологічну експедицію, що працювала на Кавказі. Так відбулась перша зустріч Юрія з горами, в які він закохався на все життя.
Повернувшись до Києва, Юрій починає займатися альпінізмом в секції Київського Державного університету. Кожного літа він виїжджає в альпіністські табори на Кавказ, у Середню Азію, з часом отримує перший розряд з альпінізму, стає рятівником альпіністської рятівної служби.
У 1980 закінчив Київський інститут народного господарства. Працював на виробництві та в науковому інституті, де написав кандидатську дисертацію. У 1987 році Юрій захистив дисертацію і в 1988-му здобув науковий ступінь кандидата економічних наук. Того ж року взяв участь у рятувальних роботах після землетрусу у Вірменії. За це був нагороджений медаллю «За трудову доблесть». У 2008 році Ю. І. Коновалов здійснив свою мрію — сходження на Ельбрус.
З 2004 року працював у КНЕУ імені Вадима Гетьмана на кафедрі управління персоналом та економіки праці. З початком окупації Російською Федерацією частини Донбасу у 2014 році вступив до лав батальйону «Донбас», пройшов спецвишкіл, був учасником бойових дій. Зазнав важкого поранення під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року. Вважався зниклим безвісти. 3 вересня тіло Ю. І. Коновалова разом із тілами 96 інших загиблих у т. зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу.
Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79 (поховання № 6941). Ідентифікований за експертизою ДНК.
У частини рідних і друзів Юрія є сумнів щодо результатів експертизи ДНК і надія, що Юрій не загинув, зокрема й тому, що 27 грудня 2014 року у списку полонених, що був поширений Центром звільнення полонених у мережі Facebook, під номером 193 значився Ю. І. Коновалов.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015).
Пам'ять ред.
- Сторінка «Світло Юрка Коновалова» на Фейсбуці.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
- Світло Юрка Коновалова
Джерела ред.
- Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
- Коновалов Юрій Іванович [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Коновалов Юрій Іванович («Чумак»). [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Список полонених на 27 грудня 2014 року [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |