www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конвульсіонери фр convulsionnaires релігійна секта що виникла в кінці 1720 х років у Франції внаслідок переслідування ян

Конвульсіонери

Конвульсіонери (фр. convulsionnaires) — релігійна секта, що виникла в кінці 1720-х років у Франції внаслідок переслідування янсеністів, які були послідовниками Франциска Паризького. Його могила на Сен-Медарському цвинтарі славилася чудесами, що нібито відбувалися на ній, і зціленнями хворих, яких охоплювали при цьому конвульсії. У проміжках між нападами конвульсіонери перебували в екзальтації, дотримувалися аскетичного способу життя.

Франциск Паризький

Історія ред.

Появу конвульсіонерів пов'язують із ім'ям янсеніста Франциска Паризького[fr] (1690—1727), який був старшим сином радника Паризького парламенту. У сім років його відправили до пансіону, де він відрізнявся побожністю. Рано захопившись янсенізмом, він після смерті батька поступився його місцем у парламенті своєму молодшому братові, щоб цілком присвятити себе релігійній діяльності. 1713 року він отримав від свого батька, який хотів, щоб він займався світською діяльністю, дозвіл вступити до семінарії . Після цього батько помер, а він належну йому частку спадщини роздав бідним.

Франциск Паризький

Франциск помер увечері першого травня 1727, у віці 36 років. Перед смертю він продиктував своє сповідання віри і заповів поховати себе, як бідняка, на спільному цвинтарі. Виконуючи волю покійного, його поховали на парафіяльному цвинтарі церкви Сен-Медар 3 травня. Того ж дня мотальниця шовку на ім'я Мадлен Бенії, яка страждала на параліч лівої руки, прийшла в будинок, де раніше жив диякон, на вулицю Бургонь о 8 годині ранку і бачила, як принесли труну, в яку мали покласти покійника. Коли труну поставили, хвора трохи нахилилася, щоб потерти руку об труну, перш ніж на неї покладуть покрив, і після цього вирушила до себе. Коли вона увійшла до своєї кімнати, то відразу почала розмотувати шовк обома руками. Містом поширилися чутки, що її хвороба безслідно пройшла. Після цього наступного дня зібрався натовп калік і хворих в очікуванні зцілень.

Сеанс за участю конвульсіонерів. Анонімна гравюра XVIII ст.

Янсеністи шанували Франциска святим, хоча останні чотирнадцять років він не причащався, пояснюючи тим, що не вартий його. Багато жителів кварталу, які особисто знали Франциска, відвідували його могилу і потім запевняли, що одужали від хвороб чи отримали полегшення страждань. Після поширення звісток про чудеса на його могилі, юрби народу виливали свої почуття в екзальтованих молитвах, промовах і пророцтвах, розігрувалися цілі релігійні містерії та ходи. Від 1731 фанатизм дійшов до таких меж, що молільники, простягаючись на могилі святого, впадали в конвульсії, звідки й походить назва «конвульсіонери». Почалися паломництва: до могили приносили паралітиків; душевнохворі, сліпі, хворі на невиліковні хвороби терлися об надгробний камінь диякона і сподівалися на диво. Частина янсеністів убачала в цих явищах божественне підтвердження істинності вчення янсеністів, намагаючись використати їх для зміцнення своїх позицій у протистоянні з єзуїтами. За повідомленнями тих років при цьому билися в судомах не лише самі янсеністи, а й зовсім сторонні люди, котрі випадково були свідками судом. У стан екстазу впадали діти; особливо ж схильними до цього були жінки.

Конвульсіонери поділялися на:

  • секуристів (від фр. secours — «допомога», «допоміжний засіб»), які готували конвульсії ударами, уколами тощо.
  • натуралістів чи фігуристів, які, непристойно оголюючись, зображували собою то безсилля неспокутуваної людської природи, то чистоту християнської церкви.
  • дисцернантів і меланжистів, які вели дебати про те, хто посилає конвульсії — Бог чи диявол.

Всі вони ворогували між собою, доводячи правовірність свого вчення та єретичність інших груп. Діяльність секуристів, яка здобула найбільшу популярність, нагадувала катування: вони топтали один одного ногами, били палицями, полінами і припікали розпеченим залізом. Деякі виламували пальці у молодих жінок, рвали кліщами їхні груди, кололи їхнє тіло залізними прутами і навіть розпинали їх. Проте конвульсіонери були напрочуд нечутливими до болю.

На доказ чудес, які нібито відбувалися на могилі Франциска, написано книгу «La verité des miracles opérés par l'intercession de François de Paris» (3 томи), яку підніс королю радник парламенту Луї-Базіль Карр де Монжерон. Останній ставився до чудес спочатку іронічно, але 7 вересня 1731, проти волі, сам зазнав конвульсій. У цій роботі він наводить численні приклади невразливості «конвульсіонерів», які, за сучасними уявленнями, є перебільшеними.

Конвульсіонери в Бастилії

Щоб припинити безлад, Людовік XV наказав 1732 року захистити цвинтар стіною та охороняти вартових. Наступного дня на воротах цвинтаря анонімний жартівник повісив табличку з написом: «Іменем короля Богу заборонено творити чудеса в цьому місці». Навіть наказ 1733 ув'язнювати припадистих не міг цілком припинити епідемію. Серед послідовників руху були представники всіх верств суспільства та всіх соціальних інститутів — навчальних, релігійних та урядових. Схильним до нападів виявився навіть Фонтене, придворний секретар Людовіка XV.

Були випадки, коли конвульсіонери виступали проти королівської армії зі зброєю в руках. Начальник паризької поліції Жиро говорив, що можна легко знищити на корені це зло, вживши суворих заходів щодо зачинників заворушень. Радника Kappe де Монжерона, який присвятив цим проявам свій твір, посаджено до Бастилії, деяких найвідоміших хворих розподілено в медичні установи. Але застосування сили довгий час стримувало те, що ревним захисником учення Франциска Паризького виступав кардинал Ноайль, який дещо симпатизував янсеністам.

Репресії, обмеження та заборони не змогли повністю припинити ці прояви. Оскільки було заборонено конвульсіювати публічно, збори янсеністів стали відбуватися в приватних будинках. Потім це явище, подібно до інших масових психічних епідемій, поступово пішло на спад і зникло саме. Попри те, що навіть серед самих янсеністів не всі схвалювали конвульсіонерство, воно проіснувало досить довго, окремі прояви зафіксовано аж до Французької буржуазної революції.

Пояснення та критика ред.

Масштабність явища вже у XVIII столітті викликала безліч відгуків, зокрема різко критичних. Так, Вольтер, брат якого — Арман Аруе — був янсеністом, негативно ставився до янсеністів та конвульсіонерів. Він писав одному з листів до Гельвеція: «Парижем управляють янсеністи, конвульсіонери. Це значно гірше, ніж царство єзуїтів...». У примітці до одного з віршованих текстів Вольтер зауважує про цю секту: «Вони опалювали вогнем (On rôtissait) дівчат так, щоб їхня шкіра однак не була пошкоджена; завдавали їм ударів полінами (de bûches) по животу, проте не ранячи їх і це називалося надавати допомогу»; він називає їх шарлатанами, на його думку: «Земля була тисячі разів наповнена забобонами жахливішими, але ніколи серед них не було безглуздіших і принизливіших». Вольтер став спадкоємцем свого брата, який зібрав їхні «видіння» (visions), що мали місце серед жінок 1744 року. Ці матеріали зрештою опинилися в бібліотеці Вольтера, яка перебувала в Петербурзі від 1779 року. З ними ознайомився О. С. Пушкін, який проводячи 1832 року історичні дослідження, під час роботи над «Історією Петра I», відвідував особисту бібліотеку Вольтера. Крім того, покажчик до творів Вольтера в бібліотеці Пушкіна[ru] розрізаний на сторінці зі словом convulsionnaires. За часів Пушкіна в Росії їх називали «судорожниками» і порівнювали з методистськими сектами «в Англії, і особливо в Америці, де на так званих польових сходах, campmeetings, сказ методистів сягає неймовірності» (журнал «Бібліотека для читання» за 1835 рік (том X, розділ «Суміш»).

Шотландський філософ Давид Х'юм, докладно описуючи це явище в «Дослідженні про людське пізнання» (1748), писав:

Одній особі ніколи не приписували більшого числа чудес, ніж число тих, які нещодавно відбулися, як розповідають, у Франції, на могилі абата Парі, відомого янсеніста, святістю якого так довго морочили людей. Усюди розповідали про те, що ця свята гробниця зціляла хворих, повертала слух глухим і зір сліпим; але що ще незвичайніше — багато з цих чудес негайно засвідчено на місці суддями безсумнівної чесності на підставі показань осіб, які заслуговують на довіру і користуються пошаною; причому вони були вчинені в освічену епоху і в найвидатнішому центрі сучасного світу.

Вчені та мислителі намагалися знайти раціональне пояснення того, що відбувалося на Сен-Медарському цвинтарі. 1733 року Філіп Еке[en], декан медичного факультету Паризького університету, пояснював конвульсії еротичним збудженням, яке в одержимих цією недугою викликали чужі запахи.

Відомий антрополог Е. Б. Тейлор у книзі «Первісна культура» в розділі «Непритомність і припадки, викликані з релігійними цілями» зазначає що в «…релігії малокультурних народів той стан, за якого людину простомовою називають „причинною“» має важливе місце і завжди з'являлись ошуканці, які симулювали цей стан. «За своєю хворобливою природою ці напади надзвичайно схожі на ті, про які згадує історія конвульсіонерів Сен-Медарда і севеннських ентузіастів».

Публіцист і соціолог Михайловський М. К. пояснював походження цього явища епідемічним і наслідувальним характером деяких нервових хвороб, порівнюючи конвульсіонерів з крикливцями: «…цілком звичайне явище, що за одним крикливцем слідує їх кілька. Різні судоми і конвульсії загалом сильно діють на глядачів і дуже часто викликають цілу низку наслідувачів».

На думку Бехтерєва В. М., завдяки самонавіюванню ті чи інші містичні ідеї, що походили з релігійних проявів середньовіччя, нерідко були водночас джерелом низки конвульсивних та інших проявів великої істерії, які завдяки панівним віруванням також отримували схильність до епідемічного поширення. Так, епідемії конвульсувальників розвивалися внаслідок взаємонавіювання на ґрунті релігійного містицизму та важких забобонів.

У літературі ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . enc-dic.com. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2017. 
  2. Аркадий Вяткин. [1] — Litres, 2017-09-05. — 98 с. — ISBN 9785040359646. з джерела 19 червня 2022
  3. ↑ Православная богословская энциклопедия.
  4. Цветков С. Корчи конвульсионеров являли стороннему наблюдателю ужасное зрелище человеческого безумия. Процитовано 31 грудня 2017. 
  5. Франция. Лингвострановедческий словарь / Под ред. Л. Г. Ведениной. — М. : Интердиалект+ : АМТ, 1997. — С. 376. — ISBN 5-89520-003-6.
  6. Лившиц Г.М. [2] — Вышэйш. школа, 1976. — 314 с. з джерела 19 червня 2022
  7. . Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 28 січня 2018. 
  8. Давид Юм. Сочинения в 2 т. — М. : Мысль, 1965. — С. 109—135.
  9. Тайлор Э. [3] — Directmedia, 2015-12-01. — 1458 с. — ISBN 9785447554415. з джерела 19 червня 2022
  10. Михайловский Н.К. www.magister.msk.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 22 грудня 2017. 
  11. Бехтерев, 2017.

Література ред.

  • Конвульсионеры // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1895. — Т. XVa (30) : Коала — Конкордия. — С. 919.
  • Бехтерев В. Мозг и внушение. — Litres, 2017.
  • Зарин С. Конвульсионеры // Православная богословская энциклопедия. — Т. XII.
  • Михайловский Н. К. Избр. труды по социологии: В 2 т. / Козловский В. В. (отв. ред.). СПб.: Алетейя, 1998.
  • Реньяр П. Умственные эпидемии. Историко-психиатрические очерки. M.: Emergency Exit, 2004.
  • Цветков С. Э. История Бастилии. Издательский дом: Армада-пресс. Год издания: 2001. ISBN 5-309-00153-0
  • Юм Д. Трактат о человеческой природе. Книга первая. О познании. — М.: «Канон», 1995. ISBN 5-88373-013-2
  • Якубович Д.[ru] Пушкин в библиотеке Вольтера // [Александр Пушкин]. — М.: Журнально-газетное объединение, 1934. — С. 905—922. — (Лит. наследство[ru]; Т. 16/18).
  • «Le tombeau de Paris» (П., 1834—59); Mathieu, «Histoire des miraculés et des convulsionnaires» (1864).
  • Catherine-Laurence Maire, Les Convulsionnaires de Saint-Médard ; Miracles, convulsions et prophéties à Paris au XVIIIe siècle, Paris, 1985, (ISBN 2-07-070314-2)
  • Daniel Vidal, Miracles et convulsions jansénistes au XVIIIe siècle, Le mal et sa connaissance, Paris, PUF, 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konvulsioneri fr convulsionnaires religijna sekta sho vinikla v kinci 1720 h rokiv u Franciyi vnaslidok peresliduvannya yansenistiv 1 yaki buli poslidovnikami Franciska Parizkogo Jogo mogila na Sen Medarskomu cvintari slavilasya chudesami sho nibito vidbuvalisya na nij i zcilennyami hvorih yakih ohoplyuvali pri comu konvulsiyi U promizhkah mizh napadami konvulsioneri perebuvali v ekzaltaciyi dotrimuvalisya asketichnogo sposobu zhittya Francisk Parizkij Zmist 1 Istoriya 2 Poyasnennya ta kritika 3 U literaturi 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaIstoriya red Poyavu konvulsioneriv pov yazuyut iz im yam yansenista Franciska Parizkogo fr 1690 1727 yakij buv starshim sinom radnika Parizkogo parlamentu U sim rokiv jogo vidpravili do pansionu de vin vidriznyavsya pobozhnistyu Rano zahopivshis yansenizmom vin pislya smerti batka postupivsya jogo miscem u parlamenti svoyemu molodshomu bratovi shob cilkom prisvyatiti sebe religijnij diyalnosti 2 1713 roku vin otrimav vid svogo batka yakij hotiv shob vin zajmavsya svitskoyu diyalnistyu dozvil vstupiti do seminariyi Pislya cogo batko pomer a vin nalezhnu jomu chastku spadshini rozdav bidnim nbsp Francisk ParizkijFrancisk pomer uvecheri pershogo travnya 1727 u vici 36 rokiv Pered smertyu vin prodiktuvav svoye spovidannya viri i zapoviv pohovati sebe yak bidnyaka na spilnomu cvintari Vikonuyuchi volyu pokijnogo jogo pohovali na parafiyalnomu cvintari cerkvi Sen Medar 3 travnya Togo zh dnya motalnicya shovku na im ya Madlen Beniyi yaka strazhdala na paralich livoyi ruki prijshla v budinok de ranishe zhiv diyakon na vulicyu Burgon o 8 godini ranku i bachila yak prinesli trunu v yaku mali poklasti pokijnika Koli trunu postavili hvora trohi nahililasya shob poterti ruku ob trunu persh nizh na neyi pokladut pokriv i pislya cogo virushila do sebe Koli vona uvijshla do svoyeyi kimnati to vidrazu pochala rozmotuvati shovk oboma rukami Mistom poshirilisya chutki sho yiyi hvoroba bezslidno projshla Pislya cogo nastupnogo dnya zibravsya natovp kalik i hvorih v ochikuvanni zcilen 3 nbsp Seans za uchastyu konvulsioneriv Anonimna gravyura XVIII st Yansenisti shanuvali Franciska svyatim hocha ostanni chotirnadcyat rokiv vin ne prichashavsya poyasnyuyuchi tim sho ne vartij jogo Bagato zhiteliv kvartalu yaki osobisto znali Franciska vidviduvali jogo mogilu i potim zapevnyali sho oduzhali vid hvorob chi otrimali polegshennya strazhdan Pislya poshirennya zvistok pro chudesa na jogo mogili yurbi narodu vilivali svoyi pochuttya v ekzaltovanih molitvah promovah i proroctvah rozigruvalisya cili religijni misteriyi ta hodi Vid 1731 fanatizm dijshov do takih mezh sho molilniki prostyagayuchis na mogili svyatogo vpadali v konvulsiyi zvidki j pohodit nazva konvulsioneri 3 Pochalisya palomnictva do mogili prinosili paralitikiv dushevnohvori slipi hvori na nevilikovni hvorobi terlisya ob nadgrobnij kamin diyakona i spodivalisya na divo Chastina yansenistiv ubachala v cih yavishah bozhestvenne pidtverdzhennya istinnosti vchennya yansenistiv namagayuchis vikoristati yih dlya zmicnennya svoyih pozicij u protistoyanni z yezuyitami Za povidomlennyami tih rokiv pri comu bilisya v sudomah ne lishe sami yansenisti a j zovsim storonni lyudi kotri vipadkovo buli svidkami sudom U stan ekstazu vpadali diti osoblivo zh shilnimi do cogo buli zhinki 3 Konvulsioneri podilyalisya na sekuristiv vid fr secours dopomoga dopomizhnij zasib yaki gotuvali konvulsiyi udarami ukolami tosho naturalistiv chi figuristiv yaki nepristojno ogolyuyuchis zobrazhuvali soboyu to bezsillya nespokutuvanoyi lyudskoyi prirodi to chistotu hristiyanskoyi cerkvi discernantiv i melanzhistiv yaki veli debati pro te hto posilaye konvulsiyi Bog chi diyavol Vsi voni voroguvali mizh soboyu dovodyachi pravovirnist svogo vchennya ta yeretichnist inshih grup Diyalnist sekuristiv yaka zdobula najbilshu populyarnist nagaduvala katuvannya voni toptali odin odnogo nogami bili palicyami polinami i pripikali rozpechenim zalizom Deyaki vilamuvali palci u molodih zhinok rvali klishami yihni grudi kololi yihnye tilo zaliznimi prutami i navit rozpinali yih 4 Prote konvulsioneri buli naprochud nechutlivimi do bolyu 3 Na dokaz chudes yaki nibito vidbuvalisya na mogili Franciska napisano knigu La verite des miracles operes par l intercession de Francois de Paris 3 tomi yaku pidnis korolyu radnik parlamentu Luyi Bazil Karr de Monzheron Ostannij stavivsya do chudes spochatku ironichno ale 7 veresnya 1731 proti voli sam zaznav konvulsij U cij roboti vin navodit chislenni prikladi nevrazlivosti konvulsioneriv yaki za suchasnimi uyavlennyami ye perebilshenimi nbsp Konvulsioneri v BastiliyiShob pripiniti bezlad Lyudovik XV nakazav 1732 roku zahistiti cvintar stinoyu ta ohoronyati vartovih Nastupnogo dnya na vorotah cvintarya anonimnij zhartivnik povisiv tablichku z napisom Imenem korolya Bogu zaboroneno tvoriti chudesa v comu misci 5 Navit nakaz 1733 uv yaznyuvati pripadistih ne mig cilkom pripiniti epidemiyu Sered poslidovnikiv ruhu buli predstavniki vsih verstv suspilstva ta vsih socialnih institutiv navchalnih religijnih ta uryadovih Shilnim do napadiv viyavivsya navit Fontene pridvornij sekretar Lyudovika XV Buli vipadki koli konvulsioneri vistupali proti korolivskoyi armiyi zi zbroyeyu v rukah Nachalnik parizkoyi policiyi Zhiro govoriv sho mozhna legko znishiti na koreni ce zlo vzhivshi suvorih zahodiv shodo zachinnikiv zavorushen Radnika Kappe de Monzherona yakij prisvyativ cim proyavam svij tvir posadzheno do Bastiliyi deyakih najvidomishih hvorih rozpodileno v medichni ustanovi Ale zastosuvannya sili dovgij chas strimuvalo te sho revnim zahisnikom uchennya Franciska Parizkogo vistupav kardinal Noajl yakij desho simpatizuvav yansenistam Represiyi obmezhennya ta zaboroni ne zmogli povnistyu pripiniti ci proyavi Oskilki bulo zaboroneno konvulsiyuvati publichno zbori yansenistiv stali vidbuvatisya v privatnih budinkah 3 Potim ce yavishe podibno do inshih masovih psihichnih epidemij postupovo pishlo na spad i zniklo same Popri te sho navit sered samih yansenistiv ne vsi shvalyuvali konvulsionerstvo vono proisnuvalo dosit dovgo okremi proyavi zafiksovano azh do Francuzkoyi burzhuaznoyi revolyuciyi Poyasnennya ta kritika red Masshtabnist yavisha vzhe u XVIII stolitti viklikala bezlich vidgukiv zokrema rizko kritichnih Tak Volter brat yakogo Arman Arue buv yansenistom negativno stavivsya do yansenistiv ta konvulsioneriv Vin pisav odnomu z listiv do Gelveciya Parizhem upravlyayut yansenisti konvulsioneri Ce znachno girshe nizh carstvo yezuyitiv 6 U primitci do odnogo z virshovanih tekstiv Volter zauvazhuye pro cyu sektu Voni opalyuvali vognem On rotissait divchat tak shob yihnya shkira odnak ne bula poshkodzhena zavdavali yim udariv polinami de buches po zhivotu prote ne ranyachi yih i ce nazivalosya nadavati dopomogu vin nazivaye yih sharlatanami na jogo dumku Zemlya bula tisyachi raziv napovnena zabobonami zhahlivishimi ale nikoli sered nih ne bulo bezgluzdishih i prinizlivishih Volter stav spadkoyemcem svogo brata yakij zibrav yihni vidinnya visions sho mali misce sered zhinok 1744 roku Ci materiali zreshtoyu opinilisya v biblioteci Voltera yaka perebuvala v Peterburzi vid 1779 roku Z nimi oznajomivsya O S Pushkin yakij provodyachi 1832 roku istorichni doslidzhennya pid chas roboti nad Istoriyeyu Petra I vidviduvav osobistu biblioteku Voltera Krim togo pokazhchik do tvoriv Voltera v biblioteci Pushkina ru rozrizanij na storinci zi slovom convulsionnaires Za chasiv Pushkina v Rosiyi yih nazivali sudorozhnikami i porivnyuvali z metodistskimi sektami v Angliyi i osoblivo v Americi de na tak zvanih polovih shodah campmeetings skaz metodistiv syagaye nejmovirnosti zhurnal Biblioteka dlya chitannya za 1835 rik tom X rozdil Sumish 7 Shotlandskij filosof David H yum dokladno opisuyuchi ce yavishe v Doslidzhenni pro lyudske piznannya 1748 pisav 8 nbsp Odnij osobi nikoli ne pripisuvali bilshogo chisla chudes nizh chislo tih yaki neshodavno vidbulisya yak rozpovidayut u Franciyi na mogili abata Pari vidomogo yansenista svyatistyu yakogo tak dovgo morochili lyudej Usyudi rozpovidali pro te sho cya svyata grobnicya zcilyala hvorih povertala sluh gluhim i zir slipim ale sho she nezvichajnishe bagato z cih chudes negajno zasvidcheno na misci suddyami bezsumnivnoyi chesnosti na pidstavi pokazan osib yaki zaslugovuyut na doviru i koristuyutsya poshanoyu prichomu voni buli vchineni v osvichenu epohu i v najvidatnishomu centri suchasnogo svitu nbsp Vcheni ta misliteli namagalisya znajti racionalne poyasnennya togo sho vidbuvalosya na Sen Medarskomu cvintari 1733 roku Filip Eke en dekan medichnogo fakultetu Parizkogo universitetu poyasnyuvav konvulsiyi erotichnim zbudzhennyam yake v oderzhimih ciyeyu nedugoyu viklikali chuzhi zapahi Vidomij antropolog E B Tejlor u knizi Pervisna kultura v rozdili Nepritomnist i pripadki viklikani z religijnimi cilyami zaznachaye sho v religiyi malokulturnih narodiv toj stan za yakogo lyudinu prostomovoyu nazivayut prichinnoyu maye vazhlive misce i zavzhdi z yavlyalis oshukanci yaki simulyuvali cej stan Za svoyeyu hvoroblivoyu prirodoyu ci napadi nadzvichajno shozhi na ti pro yaki zgaduye istoriya konvulsioneriv Sen Medarda i sevennskih entuziastiv 9 Publicist i sociolog Mihajlovskij M K poyasnyuvav pohodzhennya cogo yavisha epidemichnim i nasliduvalnim harakterom deyakih nervovih hvorob porivnyuyuchi konvulsioneriv z kriklivcyami cilkom zvichajne yavishe sho za odnim kriklivcem sliduye yih kilka Rizni sudomi i konvulsiyi zagalom silno diyut na glyadachiv i duzhe chasto viklikayut cilu nizku nasliduvachiv 10 Na dumku Behteryeva V M zavdyaki samonaviyuvannyu ti chi inshi mistichni ideyi sho pohodili z religijnih proyaviv serednovichchya neridko buli vodnochas dzherelom nizki konvulsivnih ta inshih proyaviv velikoyi isteriyi yaki zavdyaki panivnim viruvannyam takozh otrimuvali shilnist do epidemichnogo poshirennya Tak epidemiyi konvulsuvalnikiv rozvivalisya vnaslidok vzayemonaviyuvannya na grunti religijnogo misticizmu ta vazhkih zaboboniv 11 U literaturi red Istoriya Por Royalya Sent Bev Div takozh red Yansenizm Sekta Kriklivstvo IsteriyaPrimitki red Konvulsionery Slovar inostrannyh slov russkogo yazyka Enciklopedii amp Slovari enc dic com Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2017 Arkadij Vyatkin 1 Litres 2017 09 05 98 s ISBN 9785040359646 Arhivovano z dzherela 19 chervnya 2022 a b v g d Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya Cvetkov S Korchi konvulsionerov yavlyali storonnemu nablyudatelyu uzhasnoe zrelishe chelovecheskogo bezumiya Procitovano 31 grudnya 2017 Franciya Lingvostranovedcheskij slovar Pod red L G Vedeninoj M Interdialekt AMT 1997 S 376 ISBN 5 89520 003 6 Livshic G M 2 Vyshejsh shkola 1976 314 s Arhivovano z dzherela 19 chervnya 2022 Yakubovich D Pushkin v biblioteke Voltera 1934 Arhiv originalu za 30 serpnya 2016 Procitovano 28 sichnya 2018 David Yum Sochineniya v 2 t M Mysl 1965 S 109 135 Tajlor E 3 Directmedia 2015 12 01 1458 s ISBN 9785447554415 Arhivovano z dzherela 19 chervnya 2022 Mihajlovskij N K Geroi i tolpa www magister msk ru Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 22 grudnya 2017 Behterev 2017 Literatura red Konvulsionery Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1895 T XVa 30 Koala Konkordiya S 919 Behterev V Mozg i vnushenie Litres 2017 Zarin S Konvulsionery Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya T XII Mihajlovskij N K Izbr trudy po sociologii V 2 t Kozlovskij V V otv red SPb Aletejya 1998 Renyar P Umstvennye epidemii Istoriko psihiatricheskie ocherki M Emergency Exit 2004 Cvetkov S E Istoriya Bastilii Izdatelskij dom Armada press God izdaniya 2001 ISBN 5 309 00153 0 Yum D Traktat o chelovecheskoj prirode Kniga pervaya O poznanii M Kanon 1995 ISBN 5 88373 013 2 Yakubovich D ru Pushkin v biblioteke Voltera Aleksandr Pushkin M Zhurnalno gazetnoe obedinenie 1934 S 905 922 Lit nasledstvo ru T 16 18 Le tombeau de Paris P 1834 59 Mathieu Histoire des miracules et des convulsionnaires 1864 Catherine Laurence Maire Les Convulsionnaires de Saint Medard Miracles convulsions et propheties a Paris au XVIIIe siecle Paris 1985 ISBN 2 07 070314 2 Daniel Vidal Miracles et convulsions jansenistes au XVIIIe siecle Le mal et sa connaissance Paris PUF 1987 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konvulsioneri amp oldid 36569802