Антон Миколайович Коль (1 червня 1990, Нікополь) — український плавець, призер Літніх Паралімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу.
Антон Коль | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Антон Коль, 2016 | ||||||||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||||||||
Прізвиська | Коль-Король | |||||||||||||||
Національність | український єврей | |||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||
Місце проживання | Дніпродзержинськ | |||||||||||||||
Народження | 1 червня 1990 (33 роки) Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР | |||||||||||||||
Зріст | 157 см | |||||||||||||||
Вага | 60 кг | |||||||||||||||
Спорт | ||||||||||||||||
Країна | Україна | |||||||||||||||
Вид спорту | плавання | |||||||||||||||
Спортивне звання | ||||||||||||||||
Клуб | "Інваспорт" | |||||||||||||||
Тренери | Вдовиченко Г. А. | |||||||||||||||
Участь і здобутки | ||||||||||||||||
Паралімпійські ігри | XV літні Паралімпійські ігри | |||||||||||||||
Коль Антон Миколайович у Вікісховищі | ||||||||||||||||
|
Займається плаванням у Дніпропетровському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».
Бронзовий призер Паралімпійських ігор 2016 у Ріо-де-Жанейро (50 м на спині, категорія S1 і 100 м на спині, категорія S1).
Срібний та бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року.
Срібний та бронзовий призер чемпіонату Європи 2014 року.
Дворазовий срібний призер чемпіонату світу 2015 року.
Триразовий бронзовий призер (200 м вільним стилем, 100 м на спині, 50 м на спині) чемпіонату Європи 2016 року.
Має диплом техніка-будівельника, декілька років працював у цій сфері. Декілька будинків у Дніпрі побудовані за проектами Антона. Користується інвалідним візком.
Телевізійні шоу ред.
- 2016 - Всесвітні ігри (UA:Перший)
- 2017 - "Сюрприз, сюрприз" з Машею Єфросініною (СТБ)
Життєпис ред.
Дитинство ред.
1990-1995 ред.
Народився 1 червня 1990 в українському місті Нікополь зі вродженою вадою опорно-рухового апарату. До січня 1995 року жив із батьками та дідусем, та потім вони від нього відмовилися. До 1 червня 1995 жив у будинку для малюків з обмеженими фізичними можливостями, потім у зв'язку з дорослішанням хлопчика перевели до дитбудинку.
1995 - 2008 ред.
Почав малювати, ліпити; вчити англійську мову; вчитися рахувати, читати і писати. Він зробив цілком правильний вибір. Адже Антон не хотів тупіти від комп'ютерних ігор і телефільмів, одним словом - деградувати. Він не хотів брати приклад зі своїх друзів, які деградували.
Доросле життя ред.
З травня 2008 по грудень 2013 жив у будинку перестарілих. Того самого року, коли Коль там оселився, його групу повели у басейн. Майбутнього паралімпійця списали, бо він 4 рази тонув, а бідні тренери дуже мучилися, коли вчили плавати. 15 липня 2009 року Антон Коль плив на катамарані й мало не потонув. Але він поплив, бо йому було цінніше життя. Для нього тоді навіть уявлення не було, що він гарно навчиться плавати. За п'ять місяців до випуску з будинку перестарілих він почав розводити й продавати бійцівських собак. Наприклад, таких як-от бультер'єр (пітбуль), пекінез-рукав, англійський бульдог та ін. 2014 року отримав диплом архітектора і за його проектами побудовано декілька будинків у Дніпропетровську. 2016 року отримав орден 3 ступеня "За мужність". І, урешті-решт, 27 жовтня 2017 на телепередачі "Сюрприз, сюрприз" знайшлися батьки й дідусь.
Державні нагороди ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Інформація на сайті Національного комітету спорту інвалідів України [ 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |