Володи́мир Григо́рович Коле́сников (1951—2014) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1987 року.
| Колесников Володимир Григорович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 1 травня 1951 Луцьк, Українська РСР, СРСР |
| Смерть | 28 червня 2014 (63 роки) |
| Полтава, Україна | |
| Країна | СРСР Україна |
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв |
| Діяльність | художник |
| Член | Спілка радянських художників України |
| |
Життєпис ред.
Народився 1951 року в місті Луцьк.
1978 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва; викладачі М. Гладкий, В. Манастирський).
Член НСХУ від 1987 року; на творчій роботі. Від 2000-го — професор, завідувач кафедри рисунка, живопису та графічного дизайну Київського університету технологій та дизайну.
Від 1980-х — учасник всеукраїнських художніх виставок. Персональні відбулися у Києві та Москві (1989—1990), Фільдерштадті, Полтаві — 2008, 2010 та 2012 роки.
Основні напрями творчості — монументально-декоративне мистецто (розписи), станковий живопис (жанрові картини, натюрморти, пейзажі, портрети), графіка (афіші, політичні і соціальні плакати) — у стилях реалізму та сюрреалізму. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї.
Батько Володимира та Дмитра Колесникових. Дружина — Тетяна Волошко.
Помер 2014 року в місті Полтава.
Твори:
- плакати
- «Колоніалізм» (1980)
- до театральних вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера (1981)
- «З коханням не жартують» П. Кальдерона (1981)
- «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка (1982)
- «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1983)
- «Майська ніч» за М. Гоголем (1983)
- «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1983)
- розписи
- «Онкологічна барокамера» (1982)
- «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (1982, Українська медична стоматологічна академія)
- «Весна» (1984, управління комунальним господарством)
- «Музика квітів» (1985, будинок-інтернат)
- «Полтавська битва» (аеропорт; 1985)
- «Битва під Жовтими Водами» (1987)
- «Возз'єднання» (1987)
- «Маруся Чурай» (1987)
- «Слов'яни» (1987, автовокзал, Полтава)
- «Івана Купала» (1984, Будинок культури села Мартинівка Гадяцького району)
- живопис
- «Автопортрет» (1988)
- «Вічний поклик» (1981)
- «Дочка Марина» (1984)
- «Полин — трава гірка» (1986)
- «Драматург (А. Пундик)» (1986)
- «Печаль» (1986)
- «Зрілість» (1987)
- «Раїса» (1988)
- «Зимова дорога» (1991)
- «Виноградники» (1992)
- «Горіхи» (1992)
- «Пустеля» (1992)
- «Каміння вічності» (1993)
- «Горіхи на червоному» (1993)
- «Пелюстки» (1993)
- «Алупка» (1993)
- «Танець» (1993)
- «Травнева ніч» (1993)
- «Магнолії» (1993)
- «Персик на заході» (1993)
- «Кримська венера» (1993)
- «Безкінечні гори» (1994)
- «Блакитний ранок» (1994)
- «Перли» (1994)
- «Небесна кірха» (1994)
- «Повернення до Японії» (1994)
- «Спокуса в часі (Ірина)» (1994)
- «Листя інжиру (Вікторія)» (1994)
- «Скеля (Автопортрет)» (1994)
- «Мадонна» (1995)
- «Ніжність (Юлія)» (1997)
- «Лілії» (1997)
- «Л. Каденюк» (2000)
- «Пасічник» (2002)
- «Скелі» (2003)
- «Бузок» (2007)
- «І. Гресик» (2010)
- «Балерини» (2011)
- «Протистояння» (2011)
- «Олена» (2011)
- «Моя Скіфія» (2011).
22 червня 2018 року в Полтаві відкрито та освячено меморіальну дошку Володимиру Колеснікову.
Джерела ред.
- ЕСУ [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Архієпископ Федір освятив меморіальну дошку художнику Володимирові Колєснікову [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |