Коза́цький та́бір (тур., крим.-тат. tabur) становив укріплення.
Відомі возові укріплення гунів, угрів, печенігів; у новіші часи був поширений серед чехів під час гуситських воєн. Сам термін «табір» виник, як припускають, на початку І тис. н. е. в середовищі кочовиків. Багатовікова боротьба русичів зі Степом стала підставою використання цієї оборонної традиції українськими козаками у XVI — XVII ст.
Література Редагувати
Голубовский П. В. С какого времени можно проследить на юге Руси способ защиты табором // Труды одиннадцатого археологического съезда в Киеве.1889 г.— М., 1902.— Т. 2.— С. 72—79).