Сергі́й Васи́льович Козако́в (нар. 1 січня 1975 — 6 квітня 2015) — старший мічман 36-ї окремої бригади берегової оборони.
| Козаков Сергій Васильович | |
|---|---|
| Старший мічман | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 січня 1975 Очаків |
| Смерть | 6 квітня 2015 (40 років) Маріуполь |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1997-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Військово-морські сили |
| Формування | 84-й арсенал МТТО |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях Редагувати
Закінчив 1993 року Очаківську ЗОШ № 2, пройшов строкову службу проходив у Феодосії. 1997 року повернувся до Очакова, продовжував військову службу, в/ч А 2637.
17 березня 2015 року зголосився поїхати на фронт. Командир підрозділу, начальник лабораторії підготовки та ремонту апаратури самонаведення відділу підготовки самонаведення неконтактних вибухових пристроїв, гідроприладів 84-го арсеналу мінно-торпедного та трального озброєння Військово-морських сил України.
6 квітня 2015-го загинув під Маріуполем, врятувавши життя вісьмох бійців — близько 2-ї години ночі на позиції військових виникла пожежа, Сергій Козаков забіг у намет, де спали вояки, підняв їх по тривозі та виштовхав з намету. Цього часу через пожежу вибухнули набої, Козаченко зазнав поранень, несумісних із життям. За попередньою версією, пожежа сталася внаслідок диверсії терористів.
10 квітня 2015-го похований в Очакові.
Без Сергія лишилися дружина, донька і син.
Нагороди та вшанування Редагувати
- Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України).
- 28 травня 2015 року на навчальному корпусі ЗОШ № 2 відкрито меморіальні дошки випускникам Івану Антошину, Михайлу Губриченку та Сергію Козакову.
Джерела Редагувати
- Козаков Сергій Васильович [ 17 Червня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |