Кнуд Лавард (дан. Knud Lavard; 12 березня 1096, Роскілле — 7 січня 1131) — король Вендланду (Ободрицької держави) у 1129—1131 (як Канут II) та ярл Південної Ютландії (Шлезвігу) у 1115-1131 роках. Святий Данії.
| Кнуд Лавард дан. Knud Lavard | |
|---|---|
| | |
| Король Вендланду | |
| Правління | 1129—1131 |
| Попередник | Свентіполк |
| Наступник | Прибислав I Ніклот |
| Інші титули | ярл Південної Ютландії (Шлезвігу) |
| Біографічні дані | |
| Народження | 12 березня 1096 Роскілле |
| Смерть | 7 січня 1131 Гаральстедський ліс |
| Поховання | Церква Святого Бендта |
| Дружина | Інгеборга Київська |
| Діти | 1 син та 3 доньки |
| Династія | Естрідсени |
| Батько | Ерік I Добрий |
| Мати | Боділь Труґотсдотір |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ярл
Походив з династії Естрідсенів. Син Еріка I, короля Данії, та Боділь (Боеділи) Труґотсдотір. Народився в королівській резиденції Роскілле 1096 року. У 1103 році втратив батька. Втім з огляду на малий вік не міг повноцінно претендувати на трон. Тому на виборах короля 1104 року замість Кнуда було обрано його стрийко Нільса.
Виховувався в аристократичній родині Ґвіде. У 1115 році стає ярлом Зюндер'яланду (сучасний Шлезвіг). В обов'язки входило оборона кордонів Данії від нападів ободрицьких племен, зокрема вагрів та рарогів. Під час захисту своїх земель встановив гарні стосунки з Генріхом, князем ободритів (своїм двоюрідним братом). Кнуд Лавард допомагав останньому у походах проти князівства Рюген.
Разом з тим вступив у дружні стосунки з герцогами Священної Римської імперії. У 1128 році отримав титул герцога Гольштейна, ставши васалом імперії. Цим отримав підтримку для можливої боротьби за данський трон. Отримав підтримку з боку імператора Лотаря II.
Король
У 1129 році після загибелі Свентіполка, князя Ободрицької держави, якого вбито ймовірно за змовою з Кнудом Лавардом. Після цього останній домовився (напевне за гроші) з імператором щодо визнання себе королем (або князем) Вендланду (данська назва Ободрицької держави) на основі родинних зв'язників з ободрицькою династією Наконідів. Утім відразу стикнувся зі спротивом ободритів на чолі із Ніклотом та Прібиславом I.
Разом з тим основні зусилля вирішив спрямувати на здобуття влади з огляду на похилий вік короля Нільса. Останній, у свою чергу, разом з сином Магнусом вирішили попередити дії Лаварда. Вороги Кнуда влаштували тому пастку в Гаральдстедському лісі (неподалік від абатства Рінгстед), де було вбито. У результаті розпочалася тривала війна за трон між сином Кнуда та Нільсом з Магнусом.
У 1157 році, після сходження на трон сина Кнуда — Вальдемара — рештки Кнуда Лаварда було перенесено до нової каплиці в церкві Святого Бендта в Рінгстеді. У 1170 році папа римський канонізував Кнуда. Його день 7 січня.
Родина
Дружина — Інгеборга, донька Мстислава I, великого князя Київського.
Діти:
- Христина (1118—д/н), дружина Магнуса IV, короля Норвегії
- Маргарита (д/н)
- Катерина (д/н), дружина Прібислава, герцога Мекленбурга
- Вальдемар (1131—1182), король Данії у 1157—1182 роках
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кнуд Лавард |
- Susanne Schurr: Knud Lavard. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 4, Bautz, Herzberg 1992, ISBN 3-88309-038-7, Sp. 183—186.
- Attwater, Donald and Catherine Rachel John (1993) The Penguin Dictionary of Saints. 3rd edition. (New York: Penguin Books) ISBN 0-14-051312-4