Ігор Богданович Киналь (20 лютого 1982, Тернопіль — 17 березня 2008, Митровиця, Косово) — український військовик, миротворець, старший лейтенант внутрішніх військ; заступник командира оперативного взводу. Загинув під час виконання службового обов'язку у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово.
| Ігор Богданович Киналь | |
|---|---|
| Старший лейтенант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 лютого 1982 Тернопіль, Україна |
| Смерть | 17 березня 2008 (26 років) Митровиця, Косово |
| Поховання | Міське кладовище біля с. Підгороднього |
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України і Тернопільська спеціалізована школа № 3 |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2000—2008 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Міністерство внутрішніх справ України |
| Формування | Спеціальний миротворчий підрозділ МВС України |
| Нагороди та відзнаки | |
| Киналь Ігор Богданович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Навчався в Тернопільській школі № 3, яку закінчив зі срібною медаллю.
В органах внутрішніх справ від 2000 року. Закінчив Академію внутрішніх військ МВС України, відмінник бойової і політичної підготовки.
Від 14 грудня 2007 — на посаді заступника командира оперативного взводу Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в міжнародній операції ООН з підтримки миру і безпеки в Косово.
17 березня 2008 року, під час проведення спеціальної операції по звільненню захопленої території та приміщення суду в північній частині м. Митровиця, відбулося зіткнення та збройне протистояння між противниками факту проголошення незалежності Косово та поліцейськими силами ООН; протестуючі обстріляли будинок поліцейської станції та закидали територію гранатами. Поранено 21 працівника Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово; Ігор Киналь помер від численних осколкових поранень після проведеної хірургічної операції о 22-й год.
Похований у Тернополі, на центральній алеї Міського кладовища біля с. Підгороднього.
Володів англійською та французькою мовою. Захоплювався гірськими лижами.
Залишилися мати Любов Дмитрівна, старша сестра Наталя і кохана дівчина Оксана.
Вшанування пам'яті Редагувати
На будівлі школи № 3, у якій навчався Ігор Кіналь, 21 квітня 2008 року встановлена пам'ятна дошка.
Нагороди Редагувати
- Орден «За мужність» III ст. (11 квітня 2008) — за мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання спеціального завдання у міжнародній миротворчій операції в Косово (посмертно)
- Нагрудний знак «Хрест Слави» (18 березня 2008)
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 11 квітня 2008 року № 336/2008 «Про нагородження орденом „За мужність“ офіцерів Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово»
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 7 Грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
Джерела Редагувати
- Г. Івахів. Кіналь Ігор Богданович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 280. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| У Тернополі вшанували пам'ять старшого лейтенанта, миротворця, Ігоря Киналя на YouTube // Телекомпанія TV-4, 17 березня 2016. |
- // Вільний молодіжний портал.
- Валерий Выжутович. За что погиб Игорь Киналь? [ 5 Березня 2014 у Wayback Machine.] // Российская газета, 8 квітня 2008. (рос.)
- Вшанували пам'ять «героя миру»[недоступне посилання з липня 2019] // Національна академія внутрішніх справ, 27 березня 2014.
- Під час освячення меморіальної дошки на школі, де вчився Ігор Кіналь, Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко передав матері загиблого миротворця орден «За мужність»[недоступне посилання з липня 2019] // Офіційний вебсайт МВС України, 21 квітня 2008.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |