www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кафедра всесвітньої історії ПНУ ім Василя Стефаника Кафедра всесвітньої історії до 1992 кафедра загальної історії кафедр

Кафедра всесвітньої історії ПНУ ім.Василя Стефаника

Кафедра всесвітньої історії (до 1992 кафедра загальної історії) — кафедра на факультеті історії, політології і міжнародних відносин ПНУ ім.Василя Стефаника.

Кафедра всесвітньої історії ПНУ ім.Василя Стефаника

(до 1992 кафедра загальної історії)

Засновано 1968
Декан доцент Гурак Ігор Федорович
Завідувач кафедри професор Жерноклеєв Олег Станіславович
Докторів наук 3 доктори наук
Кандидатів наук 3 кандидати наук
Професорів 3 професори
Доцентів 3 доценти
Університет ПНУ ім.Василя Стефаника
Факультет Факультет історії ПНУ


Назви ред.

  • Кафедра загальної історії 1968—1992
  • Кафедра Стародавнього світу і Середніх віків 1992—1998
  • Кафедра всесвітньої історії з 1998

Про кафедру ред.

Завідувачі кафедри ред.

Історія кафедри ред.

З 1968 року на історико-філологічному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту була відкрита кафедра загальної історії. З моменту створення в 1968 до 1987 кафедру очолював професор Патлажан, грунтовний спеціаліст з історії Стародавнього Риму.В 1968 році на кафедрі загальної історії розпочав працювати Василенко Борис Анатолійович відомий історик, спеціаліст з античної археології, який під керівництвом доктора історичних наук, професора Петра Йосиповича Каришковського захистив кандидатську дисертацію на тему: "Керамічні тавра з античних поселень на побережі Дністровського лиману як джерело для вивчення торгових зв'язків Північно-Західного Причорномор'я з грецьким світом в V-ІІІ століття до нашої ери." На кафедрі проводила дослідження Чудіновських Емма Іллінічна, яка захистила кандидатську дисертацію на тему: "Торгівля далматійських міст з центральним і східним Середземномор'ям в кінці XIII - першій половині XV ст. (на матеріалах Трогира, Дубровника, Котора).Науковий керівник відомий візантист Сюзюмов Михайло ЯковичКрім того з моменту створення на кафедрі працював грунтовний спеціаліст з історії Польщі Мельничук Ярослав Степанович, який захистив кандидатську дисертація на тему: "Аграрні відносинив Сяноцькій землі в другій половині XVIIст." під керівництвом Похилевича Дмитра Леонідовича. В 1968 році на роботу на кафедрі загальної історії з Дрогобицького університету прийшов Заборовський Ярослав Юрійович провідний спеціаліст з історії Риму, який в Санкт-Петербурзі захистив кандидатську дисертацію на тему: "Спроби вирішення аграрної кризи 130-х рр до.н.е" під керівництвом Сергієнко Марії Юхимівної

В 1970 році після важкої хвороби помера викладачка Чудіновських Емма Іллінічна, за великий вклад у вивчення історії слов'ян Балкан про пані Емму був опублікований некролог в журналі "Радянське слов'янознавство".В 1970-ті роки на кафедрі розпочав працювати Хенегар Георгій Йосипович спеціаліст з історії Румунії захистив дисертацію на тему: "Політичний курс Румунії вперіод 1908-1912 рр." Саме доцент Хенегар запровадив на факультеті історії Прикарпатського університету екзаменування у присутності всієї групи студентів.

У 1980-му на кафедрі відкрили Музей археології, за ініціативи доцента Василенко та групи студентів серед них Кочкіна Ігора.У 1981 році заступником декана став доцент кафедри Іванцев Ігор Денисович. В 1982 році після тривалої хвороби кафедру залишив Мельничук Ярослав Степанович. Станом на 1980-ті в УРСР функціонував двадцять один факультет історії, один із ним був історико-педагогічний факультет тоді ще Івано-Франківського педагогічного інституту.За значні успіхи у вивченні слов'янської історії викладачі кафедри загальної історії в 1981-му році були удостоєні внесення до книги "Історики славісти СРСР" Мельничук Ярослав Степанович та Чудіновських Емма Іллінічна (посмертно)

В 1991 році кафедру загальної історії переформатували на кафедру Стародавнього світу і Середніх віків. Кафедру історії Стародавнього світу і Середніх віків очолив професор Заборовський Ярослав Юрійовичспеціаліст з історії Республіканського Риму. В 1992 році на базі кафедри історії СРСР створено кафедру нової і новітньої історії яку очолив учень професора Федорчака, доцент Кугутяк Микола Васильович. Професор Федорчак заснував кафедру історії слов'ян, яку очолював до 2006 року. В 1991 році доцент кафедри Іванцев спеціаліст з історії Болгарії обраний деканом факультету історії, який очолював до 1993. В 1998 році кафедру нової і новітньої історії було об'єднано з кафедрою історії Стародавнього світу і Середніх віків очолив кафедру всесвітньої історії і декан факультету історії професор Кугутяк. Станом на 1999 р на кафедрі працювало три професори Кугутяк, Савчук та Іванцев В 1999 році роботу на кафедрі розпочав доцент грунтовний Томенчук Богдан Петрович спеціаліст з питань археології та середньовічної історії Галицької землі.

В 2000 році професор Савчук Борис Петрович залишив кафедру всесвітньої історії і перейшов на кафедру історіографії та джерелознавства, яку очолював з 2000 до 2005 р. У 2006 році з кафедри пішов професор Кугутяк Микола Васильович, який створив та очолив кафедру етнології та археології, якою керував до 2014 р.Того ж року музей археології було переведено в підпорядкування кафедри етнології та археології.

В 2011 році почесне звання професора кафедри отримав Жерноклеєв Олег Станіславович.В 2015 році на кафедрі всесвітньої історії Мирослав Волощук заснував Центр медієвістичних студій для продовження дослідницької роботи та збереження традицій факультету історії Прикарпатського університету у сфері питань античності та середньовіччя.В 2016 році звання професора отримав Волощук Мирослав Михайлович. В 2018 році професором кафедри став Борчук Степан Миколайович.

Станом на 2023 рік на кафедрі працює 3 доктори наук з вченим званням професор, та 3 кандидати історичних наук з званням доцент.

Наукове значення ред.

  • доцент Василенко Борис Анатолійович працючи на кафедрі загальної історії — здійснив дослідження керамічних таврів в поселення північно-західного Причорномо'я та відкрив на їх основі торгівельні зв'язки грецьких колоній між Дунаєм та Дніпром з грецьким світом.
  • доцент Мельничук Ярослав Степанович — провів грунтовний аналіз стану відносин між селянами та шляхтою в другій половині XVII століття на прикладі Польщі
  • доцент Чудіновських Емма Іллінічна — провела фундаментальне дослідження з історії торгівельних відносин Далмації в XIII-XV ст.та їх вплив на розвиток міст балкан на основі грецьких портуланів.
  • На кафедрі всесвітньої історії професор Патлажан Юхим Ізраїльович — сформував концепцію кризи рабовласницького ладу в східній частині Римської імперії в останній третині IV-го століття.
  • Професор Заборовський Ярослав Юрійович — здійснив концептуальне дослідження з питання аграрної кризи в Республіканському Римі.
  • Професор Іванцев Ігор Денисович— здійснив грунтовне дослідження з питань історіографії міжвоєнної Болгарії. За, що був нагороджений медаллю уряду Народної Республіки Болгарія "1300 річчя Болгарії"
  • Доцент Томенчук Богдан Петрович — сформував новітню концепцію походження та розвитку середньовічного Галичаяк важливого стратегічного міста трансєвропейського та трансєвразійського торгових шляхів
  • Професор Волощук Мирослав Михайлович — здійснив концептуальне дослідження з питань військових та політичних зв'язків Угорщини та Галичини. На кафедрі всесвітньої історії заснував Центр медієвістичних студій

Відомі працівники ред.

Див.також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Загальна інформація. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023. 
  2. ↑ Історія. Факультет історії, політології і міжнародних відносин (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023. 
  3. ↑ Poli︠e︡k, V. T. (1999). Відомі педагоги Прикарпаття: біографічний довідник (укр.). Лілея-НВ. ISBN 978-966-7263-15-7. 
  4. ↑ Патлажан, Ефим Израилевич - Кризис рабовладельческого строя и революционное движение эксплуатируемых масс в восточной части Римской империи в последней трети IV века (364-365 годы нашей эры) [Текст] : Автореферат дис. на соискание учен. степени кандидата ист. наук - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU). Процитовано 2 жовтня 2023. 
  5. Василенко, Борис Анатольевич - Керамические клейма из античных поселений на побережье Днестровского лимана как источник для изучения торговых связей Северо-Западного Причерноморья с греческим миром. (V-III века до нашей эры) [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата исторических наук. (575) - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU). Процитовано 5 жовтня 2023. 
  6. ↑ Федорчак, Петро (2002). Вісник Прикарпатського університету. Історія Випуск VI. Івано-Франківськ: Плай. с. 4. 
  7. ↑ Заборовський Я.Ю дисертація. 
  8. Мельничук, Ярослав (1970). Советское славяноведение (русский). Москва: Академия наук СССР. с. 123. 
  9. Хенегар, Георгий Иосифович - Политический курс Румынии в 1908-1912 гг. [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата исторических наук. (07.00.03) - Search RSL. search.rsl.ru (ru-RU). Процитовано 5 жовтня 2023. 
  10. Радянський педагог 23 січня 1990. 
  11. ↑ Музей археології Прикарпаття. Кафедра етнології і археології (укр.). Процитовано 12 жовтня 2023. 
  12. Олег Жерноклеєв, Степан Борчук. Світла пам'ять: Іванцев Ігор Денисович (1942-2022). 
  13. ВОЛОДИМИР МАСЛІЙЧУК. Не тільки цифри!. www.historians.in.ua. Процитовано 17 жовтня 2023. 
  14. Историки Слависты СССР (російська). Москва: Академия наук СССР "Наука". 1981. с. 112. 
  15. Историки Слависты СССР. Академия наук СССР "Наука". 1981. с. 174. 
  16. ↑ У Франківську помер відомий історик – професор Ярослав Заборовський. Курс. 26 січня 2021. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  17. Федорчак Петро Степанович. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023. 
  18. ↑ Жерноклеєв Олег Станіславович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023. 
  19. ↑ Волощук Мирослав Михайлович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023. 
  20. ↑ Борчук Степан Миколайович. Кафедра всесвітньої історії (укр.). Процитовано 25 березня 2023. 
  21. ↑ Кочкін Ігор Тарасович. Світлої пам'яті Бориса Анатолійовича Василенко. 
  22. Чудіновських Емма Іллінічна 1967 дисертація. 
  23. Легенда історичного факультету. 
  24. Помер професор Прикарпатського університету - : FrankoNews (укр.). 1 лютого 2022. Процитовано 2 жовтня 2023. 
  25. ↑ Томенчук Богдан Петрович. Кафедра етнології і археології (укр.). Процитовано 3 жовтня 2023. 
  26. Советское славяноведение (російська). Москва: Академия наук ССР. Институт славяноведения и балканистики. 1970. с. 123. 
  27. Іванцев Ігор Денисович (1993-1998). Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). Процитовано 25 березня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kafedra vsesvitnoyi istoriyi do 1992 kafedra zagalnoyi istoriyi kafedra na fakulteti istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin PNU im Vasilya Stefanika Kafedra vsesvitnoyi istoriyi PNU im Vasilya Stefanika do 1992 kafedra zagalnoyi istoriyi Zasnovano 1968Dekan docent Gurak Igor FedorovichZaviduvach kafedri profesor Zhernokleyev Oleg StanislavovichDoktoriv nauk 3 doktori naukKandidativ nauk 3 kandidati naukProfesoriv 3 profesoriDocentiv 3 docentiUniversitet PNU im Vasilya StefanikaFakultet Fakultet istoriyi PNU Zmist 1 Nazvi 2 Pro kafedru 2 1 Zaviduvachi kafedri 2 2 Istoriya kafedri 3 Naukove znachennya 4 Vidomi pracivniki 5 Div takozh 6 PrimitkiNazvi red Kafedra zagalnoyi istoriyi 1968 1992 Kafedra Starodavnogo svitu i Serednih vikiv 1992 1998 Kafedra vsesvitnoyi istoriyi z 1998Pro kafedru red Zaviduvachi kafedri red profesor Patlazhan Yuhim Izrayilovich 1968 1987profesor Fedorchak Petro Stepanovich 1987 1991 1 profesor Kugutyak Mikola Vasilovich 1991 1992 1 profesor Zaborovskij Yaroslav Yurijovich 1992 1998 1 profesor Kugutyak Mikola Vasilovich 1998 2006 1 profesor Zhernokleyev Oleg Stanislavovich z 2006Istoriya kafedri red Z 1968 roku na istoriko filologichnomu fakulteti Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu bula vidkrita kafedra zagalnoyi istoriyi 2 Z momentu stvorennya v 1968 do 1987 kafedru ocholyuvav profesor Patlazhan 3 gruntovnij specialist z istoriyi Starodavnogo Rimu 4 V 1968 roci na kafedri zagalnoyi istoriyi rozpochav pracyuvati Vasilenko Boris Anatolijovich vidomij istorik specialist z antichnoyi arheologiyi yakij pid kerivnictvom doktora istorichnih nauk profesora Petra Josipovicha Karishkovskogo zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Keramichni tavra z antichnih poselen na poberezhi Dnistrovskogo limanu yak dzherelo dlya vivchennya torgovih zv yazkiv Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya z greckim svitom v V III stolittya do nashoyi eri 5 Na kafedri provodila doslidzhennya Chudinovskih Emma Illinichna yaka zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Torgivlya dalmatijskih mist z centralnim i shidnim Seredzemnomor yam v kinci XIII pershij polovini XV st na materialah Trogira Dubrovnika Kotora Naukovij kerivnik vidomij vizantist Syuzyumov Mihajlo Yakovich 6 Krim togo z momentu stvorennya na kafedri pracyuvav gruntovnij specialist z istoriyi Polshi Melnichuk Yaroslav Stepanovich yakij zahistiv kandidatsku disertaciya na temu Agrarni vidnosiniv Syanockij zemli v drugij polovini XVIIst pid kerivnictvom Pohilevicha Dmitra Leonidovicha V 1968 roci na robotu na kafedri zagalnoyi istoriyi z Drogobickogo universitetu prijshov Zaborovskij Yaroslav Yurijovich providnij specialist z istoriyi Rimu yakij v Sankt Peterburzi zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Sprobi virishennya agrarnoyi krizi 130 h rr do n e 7 pid kerivnictvom Sergiyenko Mariyi YuhimivnoyiV 1970 roci pislya vazhkoyi hvorobi pomera vikladachka Chudinovskih Emma Illinichna za velikij vklad u vivchennya istoriyi slov yan Balkan pro pani Emmu buv opublikovanij nekrolog v zhurnali Radyanske slov yanoznavstvo 8 V 1970 ti roki na kafedri rozpochav pracyuvati Henegar Georgij Josipovich 2 specialist z istoriyi Rumuniyi zahistiv disertaciyu na temu Politichnij kurs Rumuniyi vperiod 1908 1912 rr 9 Same docent Henegar zaprovadiv na fakulteti istoriyi Prikarpatskogo universitetu ekzamenuvannya u prisutnosti vsiyeyi grupi studentiv 10 U 1980 mu na kafedri vidkrili Muzej arheologiyi za iniciativi docenta Vasilenko ta grupi studentiv sered nih Kochkina Igora 11 U 1981 roci zastupnikom dekana stav docent kafedri Ivancev Igor Denisovich 12 V 1982 roci pislya trivaloyi hvorobi kafedru zalishiv Melnichuk Yaroslav Stepanovich Stanom na 1980 ti v URSR funkcionuvav dvadcyat odin fakultet istoriyi odin iz nim buv istoriko pedagogichnij fakultet todi she Ivano Frankivskogo pedagogichnogo institutu 13 Za znachni uspihi u vivchenni slov yanskoyi istoriyi vikladachi kafedri zagalnoyi istoriyi v 1981 mu roci buli udostoyeni vnesennya do knigi Istoriki slavisti SRSR Melnichuk Yaroslav Stepanovich 14 ta Chudinovskih Emma Illinichna posmertno 15 V 1991 roci kafedru zagalnoyi istoriyi pereformatuvali na kafedru Starodavnogo svitu i Serednih vikiv Kafedru istoriyi Starodavnogo svitu i Serednih vikiv ocholiv profesor Zaborovskij Yaroslav Yurijovich 16 specialist z istoriyi Respublikanskogo Rimu 7 V 1992 roci na bazi kafedri istoriyi SRSR stvoreno kafedru novoyi i novitnoyi istoriyi yaku ocholiv uchen profesora Fedorchaka docent Kugutyak Mikola Vasilovich 1 Profesor Fedorchak zasnuvav kafedru istoriyi slov yan yaku ocholyuvav do 2006 roku 17 V 1991 roci docent kafedri Ivancev specialist z istoriyi Bolgariyi obranij dekanom fakultetu istoriyi yakij ocholyuvav do 1993 V 1998 roci kafedru novoyi i novitnoyi istoriyi bulo ob yednano z kafedroyu istoriyi Starodavnogo svitu i Serednih vikiv ocholiv kafedru vsesvitnoyi istoriyi i dekan fakultetu istoriyi profesor Kugutyak 1 Stanom na 1999 r na kafedri pracyuvalo tri profesori Kugutyak Savchuk ta Ivancev 1 V 1999 roci robotu na kafedri rozpochav docent gruntovnij Tomenchuk Bogdan Petrovich specialist z pitan arheologiyi ta serednovichnoyi istoriyi Galickoyi zemli V 2000 roci profesor Savchuk Boris Petrovich zalishiv kafedru vsesvitnoyi istoriyi i perejshov na kafedru istoriografiyi ta dzhereloznavstva yaku ocholyuvav z 2000 do 2005 r U 2006 roci z kafedri pishov profesor Kugutyak Mikola Vasilovich yakij stvoriv ta ocholiv kafedru etnologiyi ta arheologiyi yakoyu keruvav do 2014 r 2 Togo zh roku muzej arheologiyi bulo perevedeno v pidporyadkuvannya kafedri etnologiyi ta arheologiyi 11 V 2011 roci pochesne zvannya profesora kafedri otrimav Zhernokleyev Oleg Stanislavovich 18 V 2015 roci na kafedri vsesvitnoyi istoriyi Miroslav Voloshuk zasnuvav Centr mediyevistichnih studij dlya prodovzhennya doslidnickoyi roboti ta zberezhennya tradicij fakultetu istoriyi Prikarpatskogo universitetu u sferi pitan antichnosti ta serednovichchya 19 V 2016 roci zvannya profesora otrimav Voloshuk Miroslav Mihajlovich 19 V 2018 roci profesorom kafedri stav Borchuk Stepan Mikolajovich 20 Stanom na 2023 rik na kafedri pracyuye 3 doktori nauk z vchenim zvannyam profesor ta 3 kandidati istorichnih nauk z zvannyam docent Naukove znachennya red docent Vasilenko Boris Anatolijovich pracyuchi na kafedri zagalnoyi istoriyi zdijsniv doslidzhennya keramichnih tavriv v poselennya pivnichno zahidnogo Prichornomo ya ta vidkriv na yih osnovi torgivelni zv yazki greckih kolonij mizh Dunayem ta Dniprom z greckim svitom 21 docent Melnichuk Yaroslav Stepanovich proviv gruntovnij analiz stanu vidnosin mizh selyanami ta shlyahtoyu v drugij polovini XVII stolittya na prikladi Polshi 6 docent Chudinovskih Emma Illinichna provela fundamentalne doslidzhennya z istoriyi torgivelnih vidnosin Dalmaciyi v XIII XV st 22 ta yih vpliv na rozvitok mist balkan na osnovi greckih portulaniv Na kafedri vsesvitnoyi istoriyi profesor Patlazhan Yuhim Izrayilovich sformuvav koncepciyu krizi rabovlasnickogo ladu v shidnij chastini Rimskoyi imperiyi v ostannij tretini IV go stolittya 4 Profesor Zaborovskij Yaroslav Yurijovich zdijsniv konceptualne doslidzhennya z pitannya agrarnoyi krizi v Respublikanskomu Rimi 23 Profesor Ivancev Igor Denisovich zdijsniv gruntovne doslidzhennya z pitan istoriografiyi mizhvoyennoyi Bolgariyi Za sho buv nagorodzhenij medallyu uryadu Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1300 richchya Bolgariyi 24 Docent Tomenchuk Bogdan Petrovich sformuvav novitnyu koncepciyu pohodzhennya ta rozvitku serednovichnogo Galicha 25 yak vazhlivogo strategichnogo mista transyevropejskogo ta transyevrazijskogo torgovih shlyahiv Profesor Voloshuk Miroslav Mihajlovich zdijsniv konceptualne doslidzhennya z pitan vijskovih ta politichnih zv yazkiv Ugorshini ta Galichini Na kafedri vsesvitnoyi istoriyi zasnuvav Centr mediyevistichnih studij 19 Vidomi pracivniki red Patlazhan Yuhim Izrayilovich 3 1968 1990 Zaborovskij Yaroslav Yurijovich 16 1968 1999 Vasilenko Boris Anatolijovich 21 1968 1985 Melnichuk Yaroslav Stepanovich 1968 1982 Chudinovskih Emma Illinichna 26 1968 1970 Fedorchak Petro Stepanovich 1972 1993Ivancev Igor Denisovich 27 1977 1993 Kryukov Anatolij Vasilovich 1990 1993 Kugutyak Mikola Vasilovich 1 1990 2006 Borchuk Stepan Mikolajovich 20 z 1994Zhernokleyev Oleg Stanislavovich 18 z 1997 Tomenchuk Bogdan Petrovich 25 1999 2006 Savchuk Boris Petrovich 1 1999 2000Voloshuk Miroslav Mihajlovich 19 z 2003Div takozh red Kafedra istoriyi Ukrayini Kafedra etnologiyi ta arheologiyi Kafedra istoriyi CSYePrimitki red a b v g d e zh i k Zagalna informaciya Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 a b v Istoriya Fakultet istoriyi politologiyi i mizhnarodnih vidnosin ukr Procitovano 4 zhovtnya 2023 a b Poli e k V T 1999 Vidomi pedagogi Prikarpattya biografichnij dovidnik ukr Lileya NV ISBN 978 966 7263 15 7 a b Patlazhan Efim Izrailevich Krizis rabovladelcheskogo stroya i revolyucionnoe dvizhenie ekspluatiruemyh mass v vostochnoj chasti Rimskoj imperii v poslednej treti IV veka 364 365 gody nashej ery Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchen stepeni kandidata ist nauk Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 2 zhovtnya 2023 Vasilenko Boris Anatolevich Keramicheskie klejma iz antichnyh poselenij na poberezhe Dnestrovskogo limana kak istochnik dlya izucheniya torgovyh svyazej Severo Zapadnogo Prichernomorya s grecheskim mirom V III veka do nashej ery Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 575 Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 5 zhovtnya 2023 a b Fedorchak Petro 2002 Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk VI Ivano Frankivsk Plaj s 4 a b Zaborovskij Ya Yu disertaciya Melnichuk Yaroslav 1970 Sovetskoe slavyanovedenie russkij Moskva Akademiya nauk SSSR s 123 Henegar Georgij Iosifovich Politicheskij kurs Rumynii v 1908 1912 gg Tekst Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 07 00 03 Search RSL search rsl ru ru RU Procitovano 5 zhovtnya 2023 Radyanskij pedagog 23 sichnya 1990 a b Muzej arheologiyi Prikarpattya Kafedra etnologiyi i arheologiyi ukr Procitovano 12 zhovtnya 2023 Oleg Zhernokleyev Stepan Borchuk Svitla pam yat Ivancev Igor Denisovich 1942 2022 VOLODIMIR MASLIJChUK Ne tilki cifri www historians in ua Procitovano 17 zhovtnya 2023 Istoriki Slavisty SSSR rosijska Moskva Akademiya nauk SSSR Nauka 1981 s 112 Istoriki Slavisty SSSR Akademiya nauk SSSR Nauka 1981 s 174 a b U Frankivsku pomer vidomij istorik profesor Yaroslav Zaborovskij Kurs 26 sichnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2023 Fedorchak Petro Stepanovich Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika ukr Procitovano 2 zhovtnya 2023 a b Zhernokleyev Oleg Stanislavovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 a b v g Voloshuk Miroslav Mihajlovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 a b Borchuk Stepan Mikolajovich Kafedra vsesvitnoyi istoriyi ukr Procitovano 25 bereznya 2023 a b Kochkin Igor Tarasovich Svitloyi pam yati Borisa Anatolijovicha Vasilenko Chudinovskih Emma Illinichna 1967 disertaciya Legenda istorichnogo fakultetu Pomer profesor Prikarpatskogo universitetu FrankoNews ukr 1 lyutogo 2022 Procitovano 2 zhovtnya 2023 a b Tomenchuk Bogdan Petrovich Kafedra etnologiyi i arheologiyi ukr Procitovano 3 zhovtnya 2023 Sovetskoe slavyanovedenie rosijska Moskva Akademiya nauk SSR Institut slavyanovedeniya i balkanistiki 1970 s 123 Ivancev Igor Denisovich 1993 1998 Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika ukr Procitovano 25 bereznya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kafedra vsesvitnoyi istoriyi PNU im Vasilya Stefanika amp oldid 40958774