Катування та вбивства полонених під час війни на сході України — воєнні злочини, скоєні проросійськими бойовиками маріонеткових ДНР та ЛНР, військовослужбовцями Збройних сил РФ, а також українськими військовими щодо захоплених у полон осіб. Особлива жорстокість проросійських бойовиків була спрямована проти українських добровольців та волонтерів.
Правовий статус військовополонених Редагувати
3-тя Женевська конвенція регулює питання забезпечення прав військовополонених протягом усього періоду їх перебування у полоні. Система захисту військовополонених включає положення про порядок їх інтернування, їх права на приміщення, одяг і харчування, на виконання гігієнічних вимог і надання медичної допомоги, забезпечення релігійних прав, надання можливості для інтелектуальної та фізичної діяльності. Забороняються щодо полонених різні акти насильства і залякування та будь-яка дискримінація полонених. Вони мають право на повагу своєї особистості й честі.
Загальні звіти Редагувати
Розслідування щодо випадків страт полонених. «Мирний берег», червень 2017 року. |
|
Згідно доповіді правозахисників громадської організації «Мирний берег», оприлюдненої у червні 2017 року, ними зафіксовано 95 випадків страт військовополонених та цивільних осіб під час конфлікту. Із 95 страчених 50 були цивільними. 63 людей загинули від вогнепальної зброї, 18 – від тортур. Серед вбитих – 84 чоловіки та 11 жінок. У стратах 49 людей правозахисники звинувачують НЗФ Донеччини, у 30 – НЗФ Луганщини, в 11 випадках – українських військових, винуватців смертей ще 5 людей не вдалось встановити.
2 червня 2017 відбулась презентація звіту «Незаконні затримання та катування, здійснені українською стороною в зоні збройного конфлікту на Сході України», підготованого правозахисними організаціями Українська Гельсінська спілка з прав людини, неурядовою організацією «Truth Hounds» та Харківською правозахисною групою. Звіт документує випадки затримання 23 осіб у 2014—2015 роках, 19 з яких зазнали катування та жорстокого поводження. Серед задокументованих арештів лише у трьох випадках арештовані особи брали участь у насильницьких діях, спрямованих на повалення української влади. У решті випадків заарештовані були колишніми учасниками ненасильницьких мітингів або цивільними особами, що не мали жодного стосунку до політичних подій.
19 червня 2017 Генеральна прокуратура України повідомила, що має свідків 134 епізодів страт військовиків і цивільних полонених. На причетність до вчинення цих злочинів слідчим шляхом перевіряють понад 10 осіб із числа проросійських бойовиків та військовослужбовців Збройних сил РФ.
Злочини проти українських полонених Редагувати
2014 Редагувати
17 квітня 2014 року до полону російських диверсантів у Слов'янську потрапили три активісти «Правого сектора». Юрій Поправка та Юрій Дяковський були страчені після важких тортур.
9 травня 2014 року потрапив до засідки старший лейтенант Національної гвардії Ігор Гейсун. Після визволення Слов'янська був знайдений у братській могилі із слідами тортур.
Увечері 10 червня 2014 року Олександр Решетняк був викрадений терористами «ЛНР» з власного дому, доправлений до захопленої будівлі обласного управління СБУ, де від нього намагалися отримати інформацію про місця дислокації батальйону «Айдар». 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської ОДА та доправлено до обласної лікарні з вогнепальним пораненням тулуба, зламаним хребтом, відбитими нирками. 15 червня від отриманих у полоні травм Олександр помер у лікарні після кількох операцій.
17 червня 2014 року у бою під Металістом був захоплений у полон Микола Чепіга, боєць батальйону «Айдар». Був страчений того ж дня бойовиками батальйону «Лєший».
23 червня 2014 року в районі Донецька зникли безвісти волонтери Микола Чорний і Андрій Романенко. Чорний був убитий пострілом у голову, на тілі Романенка були численні поранення.
14 липня 2014 року рядовий міліції Олексій Кудрявцев був взятий в полон бандою Безлера в районі міста Горлівка — зупинили рейсовий автобус, у якому перебував Олексій, що прямував до міста Артемівськ, де проходив службу. Під час перевірки документів та обшуку речей пасажирів бойовики знайшли у Олексія міліцейську форму та посвідчення співробітника батальйону міліції. За попередньою інформацією, розстріляний в полоні.
17 липня 2014 року зник безвісти в районі Красногорівки майор НГУ Андрій Величко. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток майора. Його тіло було виявлене ще у вересні 2015 року разом з двома іншими — всі троє були застрелені в голову.
У липні 2014 року, за свідченням полоненого тоді Максима Яроша, диверсантка Лариса Чубарова з Росії, позивний Тереза, стратила двох українських полонених військовослужбовців в Мар'їнці.
10 липня 2014 року в полон у м. Сєвєродонецьк потрапив волонтер Дмитро Гончаренко. Був страчений за кілька днів під час втечі бойовиків, які покидали місто через наступ української армії.
29 липня 2014 року в Луганській області бойовиками був страчений після тортур підполковник СБУ Ткаченко Олег Анатолійович.
На початку серпня був страчений у полоні у Сніжному підполковник 72-ї механізованої бригади Олександр Шкурко.
У боях за Новосвітлівку 26 серпня в полон потрапив Василь Пелиш, якому бойовики відтяли руку за татуювання «Слава Україні». З Василем їхав Сергій Кононко, який загинув. Тіло Сергія було передане 23 грудня 2014 року, травми на тілі його й кількох інших свідчили про те, що військових брутально добивали важкими предметами.
Існує багато свідчень щодо страт полонених українських військовослужбовців під час виходу з оточення під Іловайськом.
5 вересня 2014-го поблизу села Шишкове було взято в полон військовиків 3 БТрО і 1 ОТБр. Щонайменше четверо були страчені: Дмитро Власенко, Андрій Малашняк та Андрій Норенко (раніше похований як неідентифікований № 6417), а також не ідентифікований станом на лютий 2017 вояк, похований в могилі № 6418.
5 вересня в засідку потрапила колона батальйону «Айдар», що складалася з групи Грізлі і групи Термінатора. Колону «Айдару» зупинили на блокпосту навпроти автобусної зупинки «Весела гора», і, дізнавшись назву батальйону, російські формування відкрили вогонь на ураження. За словами Олексія Мільчакова, російського нациста і учасника засідки, шістьох поранених українських бійців стратили на місці.
2 жовтня 2014 року в Луганській області бойовиками був страчений після тортур старший лейтенант СБУ Ткачов Олександр Васильович.
15 жовтня 2014 у бою за 32-й блокпост були взяті в полон бійці Айдару. У тому бою було вбито старшого лейтенанта Збройних сил РФ Євгена Трундаєва. Максим Відецьких, росіянин, учасник бою і член російського збройного формування, розповів, що у якості помсти за загибель Євгена вони стратили щонайменше командира Айдару. Юрій Бутусов у 2015 році назвав ім'я страченого — Олександр Піскіжов (Італієць).
Наприкінці 2014 року майор НГУ Анатолій Боженко був свідком того, як у луганську лікарню доправили полоненого бійця Айдару, якому перед тим відрізали вухо. Ним виявився Іван Яретик (Ваня Полтава), якого було взято в полон 15 жовтня, і невдовзі після потрапляння в полон йому відрізали вухо.
2015 Редагувати
У січні в боях за Донецький аеропорт був захоплений у полон Ігор Брановицький. За повідомленнями очевидців, після тортур і знущань у полоні над побратимами добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукували бойовики. Після катування був застрелений двома пострілами у голову російським терористом з Ростова-на Дону Павловим («Моторола»).
1 лютого 2015 року було страчено танкіста Дмитра Головіна під час атаки окупаційних військ на ВОП «Саша» під Троїцьким. Український бліндаж бойовики почали закидати гранатами, після чого Дмитро вийшов з бліндажа без зброї, спробувавши врятувати 19-річного солдата. З бойовиками він мав коротку розмову, після чого Дмитра стратили. Розстріл Дмитра підтвердив і проросійський бойовик на прізвисько «Чечня», що брав участь у бою, у своєму інтерв'ю.
9 лютого 2015 року трьох бійців 30-ї механізованої бригади — Олександра Бердеса, Павла Плацинського і Василя Демчука, що потрапили у полон у боях за Дебальцеве у Логвиновому, — було піддано катуванням, а потім страчено. Відео катувань було викладене в Інтернет. У січні 2017 року спільнота ІнформНапалм оприлюднила деякі подробиці щодо особистостей, причетних до військового злочину — це бойовики бандформування «Легіон», одним з яких був громадянин РФ Назаров Роман, позивний «Назар». Інший фігурант злочину, Сергій Завдовєєв, через деякий час після публікації розслідування публічно почав заперечувати участь.
15 лютого 2015 року у боях за Широкине загинув боєць полку «Азов» Олександр Кутузакій. Російська сторона познущалася над трупом. Під час поховання у Одесі, Олександр, на прохання матері, був у відкритій труні.
Члени батальйону «СССР Брянка», що діяв у місті Брянка на Луганщині, здійснювали терор місцевих жителів. За свідченням колишнього учасника батальйону, полонених піддавали нелюдським тортурам, відрізали частини тіл, розчленовували, страчували. У липні 2015 року було виявлено 17 тіл.
У грудні 2015 після жорстоких катувань помер солдат 28 ОМБр Роман Капацій, доведений тортурами до коми, після чого був переданий терористами українській стороні.
2016 Редагувати
У другій половині грудня під час боїв на Світлодарській дузі проросійськими бойовиками були захоплені в полон троє українських військових. Двоє з них були закатовані на смерть, третього збирались обміняти, але також убили.
Наруга над тілами загиблих воїнів Редагувати
У серпні-вересні 2014 російський нацист Мільчаков (скандально відомий за відео катувань та вбивств тварин) відзначився наругою над тілами загиблих бійців батальйону «Айдар».
29 грудня 2016 в бою під Крутою Балкою загинув український воїн Леонід Проводенко. Бойовики здійснили наругу над тілом загиблого і виклали відео в інтернет.
Наслідки Редагувати
28 квітня 2017 року у польському Дорогуську, неподалік польсько-українського кордону, був затриманий громадянин Австрії, що підозрювався у стратах полонених. 25-річний чоловік брав участь у вбивстві полонених у Донецькому аеропорту військових, а також цивільних осіб. Він перебував у австрійському розшуку. Згідно повідомлення Reuters, затриманий був бійцем української, а не проросійської сторони. Згідно повідомлення WashingtonPost від 30 травня 2017, ім'я підозрюваного — Бенджамін Ф., і він ймовірно був причетний до страт етнічних росіян, що воювали у лавах проросійських бойовиків і здалися до полону українським силам.
12 травня 2017 року СБУ повідомило про затримання військовиками ЗСУ проросійського бойовика, ймовірно причетного до катувань українських військовополонених.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . Human Rights (ua). Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- . Информационное сопротивление (рос.). 7 червня 2017. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- . helsinki.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 червня 2017.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- (рос.). 2 червня 2014. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- . poltava.depo.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2016.
- . Meduza (ru-RU). Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
- Павел Нетесов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2017.
- Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 18 вересня 2017.
- . www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
- // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 9 травня 2019 р. (архівовано на archive.org)
- Гончаренко Дмитро Валерійович [ 15 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- . ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- . krasnews.at.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- Медиа Информ (10 грудня 2015). Черный тюльпан. Выпуск 6. Олександр Шкурко. Процитовано 23 грудня 2016.
- Lesya Shkurko - Його лікували 9 днів, а потім посповідавши... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 23 грудня 2016.
- Gazeta.ua (2 жовтня 2014). . Gazeta.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- ZLOY6969 (4 грудня 2015). Ублюдок Мильчаков .Айдар помнит о нем... Процитовано 20 жовтня 2016.
- . ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- Пушкарев, Игорь. . www.znak.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
- Цензор.НЕТ. Памяти защитников 32-го блокпоста. Цензор.НЕТ (uk-UA). Процитовано 18 вересня 2017.
- . vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- Боєць Золотої сотні: Якби не «Айдар», то Щастя вже в України не було б. Процитовано 18 вересня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 23 грудня 2016.
- . БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (uk-UA). 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
- . Gazeta.ua. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
- . АТН. 10 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- Громадське телебачення: Черкаси (24 квітня 2015). . Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
- . InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 11 січня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
- Anton Pavlushko - На пути в Гаагу Недавно у нас вышла... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 16 січня 2017.
- . archive.is. 13 січня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 16 січня 2017.
- . www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ . Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- . euronews. 1 травня 2017. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. . DW.COM (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- . Washington Post. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- . ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- Necro Mancer. Похоже у ВСУ и @ServiceSsu на днях случился хороший улов. Надеюсь, Антохе понравится в гостях. Twitter (укр.). Процитовано 13 травня 2017.
Джерела Редагувати
- Страчені на Донбасі [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] // ГО «Мирний берег»