Вибух на стартовому комплексі космодрому Алкантара, який відбувся 22 серпня 2003 року — аварія ракети-носія VLS-1[en](англ.), розробленого Бразильським космічним агентством, який був призначений для запуску на орбіту двох супутників.
| Катастрофа на космодромі Алкантара | |
|---|---|
| Тип | Катастрофа |
| Причина | Вибух ракети-носія VLS-1 |
| Країна | Бразилія |
| Місце | Космодром Алкантара |
| Дата | 22 серпня 2003 року 13:30 |
| Загиблих | 21 |
| Постраждалих | більше 20 |
| Географічні координати | 2°22′23″ пд. ш. 44°23′47″ зх. д. / 2.3730555555833779° пд. ш. 44.39638888891677482° зх. д. |
| Алкантара |
Ракета вибухнула на стартовому комплексі космодрому Алкантара, при цьому загинула 21 людина. Це була третя спроба Бразильського космічного агентства запустити ракету типу VLS-1 в космос.
Аварія ред.
Запуск VLS-1 (номер V03) був призначений на 25 серпня 2003 року і отримав власну назву «Операція „Сан-Луїс“». В цей день на орбіту припускалось вивести відразу два апарати — технологічний міні-супутник SATEC і мікросупутник Unosat-1, створений студентами і викладачами Північного університету Парани.
Підготовка до запуску почалась 1 липня і проводилась під керівництвом директора Аерокосмічного технологічного центру, бригадного генерала Тіагу Рибейро. У роботах брали участь майже 700 осіб. До 20 серпня повністю готова ракета стояла на стартовому столі. Спеціалісти здійснили імітацію запуску і проводили планові перевірки агрегатів VLS-1.
З самого ранку 22 серпня на носії відбувались заключні тести. Безпосередньо біля ракети на стартовій позиції працювало близько 100 людей. У південь без видимих причин запрацював двигун одного з чотирьох блоків першого ступеня ракети, міцно закріпленої на стартовому столі. Факел вогню, що бив з ракети, підпалив сусідні двигуни непорушно закріпленого виробу, і через декілька секунд носій вибухнув. Під час вибуху загинула двадцять одна особа, яка знаходилась на стартовій позиції, і більше 20-ти людей зазнали поранень. Від вибуху загорілись кущі у довколишніх джунглях, і велику хмару диму можна було легко бачити з великої відстані. Вибух зрівняв зі землею пускову установку ракети, перетворивши конструкцію висотою в 10 поверхів в купу пошматованого металу.
Наслідки ред.
Після вибуху Бразильське космічне агентство було піддане різкій критиці за використання ракет на твердому паливі, більш простих в виготовленні та запуску, ніж ракети на рідкому паливі, але й більш небезпечних через відсутність управління подачею палива і системи аварійного блокування. Комісія з розслідування встановила, що винуватцем катастрофи став електричний розряд, не заплановано поданий в систему запалювання одного з чотирьох пришвидшувачів першого ступеня. Повністю з'ясувати, що стало причиною видачі сигналу, так і не вдалось.
Цей інцидент викликав значні затримки бразильської космічної програми, як наслідок проведення правничого розслідування, так і через те, що під час вибуху загинуло багато вчених та інженерів, які працювали над проектом.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Новобранці «космічного клубу» бразильські «фальстарти» [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Навколо світу., «Важка дорога до неба» [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фальстарт «Антареса» [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- NASA [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)