24 жовтня 1960 на стартовому майданчику космодрому Байконур за півгодини до першого пуску вибухнула ракета Р-16. За різними даними, в результаті аварії загинули від 74 до 126 осіб, це найбільша катастрофа в історії ракетної техніки.
Як встановила слідча комісія, через порушення техніки безпеки у ракети запустився двигун другого ступеня. Струмінь розжарених газів пропалив паливні баки першого ступеня, після чого спалахнуло паливо та виплеснулося на стартовий майданчик у радіусі понад 100 метрів. Поруч з ракетою перебували десятки людей — цивільні і військові фахівці. Конструктор ракети Михайло Янгель залишився живий — перед стартом він ненадовго відійшов покурити.
На Заході катастрофа 24 жовтня 1960 відома як «катастрофа Недєліна» по імені маршала артилерії Митрофана Недєліна, загиблого під час вибуху.
Передісторія Редагувати
До кінця 1950-х років СРСР мав на озброєнні три типи стратегічних ракет — Р-5, Р-12 та Р-7. Територія США для перших двох була недосяжною, оскільки вони мали надто малу дальність польоту. Перша радянська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) Р-7 мала дальність 8000 км і мала можливість досягти США при старті з території Радянського Союзу. Але ця ракета мала суттєві недоліки. Рідинні двигуни (РРД) ракети працювали на кріогенних компонентах палива — як окислювач використовувався рідкий кисень. Підготовка ракети до пуску займала 32 години. Ракета знаходилася в заправленому стані не більше 8 годин. Управління ракетою було комбіноване — інерціальне на початковому етапі активної ділянки траєкторії та радіокомандне на кінцевому. До системи радіокоригування обов'язково мали належати два пункти управління на відстані 276 км від місця старту і тому ракети наводились тільки в обмеженому секторі шириною 40°. Ракета була виконана за пакетною схемою, мала великі габарити і не мала можливості застосовуватися з шахтних пускових установок. Система вийшла дорогою, тому були розгорнуті тільки шість пускових установок. З них території США могли досягти тільки ракети з чотирьох пускових установок, які перебували в Архангельській області на космодромі Плесецьк.
Чорний день космонавтики Редагувати
Рівно через три роки 24 жовтня 1963 на космодромі Байконур вибухнула ракета МБР Р-9А конструктора Корольова, в результаті чого загинуло 8 людей. Оскільки вибух ракети в цей день став другим за три роки, 24 жовтня вважають «чорним днем космонавтики».
Фільми Редагувати
- День, когда не стартуют ракеты [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Часть 1, часть 2 [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.]. Телевизионный отдел космического центра «Южный».
Примітки Редагувати
- ↑ Кандидат технічних К. ХАЧАТУРЯН. Катастрофа на Байконуре // Наука и жизнь : журнал. — 1999. — № 1.
- ↑ Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного ракетного оружия / под общей ред. А. Е. Тараса. — М. : АСТ, 2003. — С. 473. — ISBN 5-170-11177-0.
- Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного РО. — С. 472.
- Федеральное космическое агентство (Роскосмос) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання Редагувати
- (рос.)
- (рос.)
- Неделинская катастрофа [ 1 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |