Кара Фатьма (справжнє ім'я Фатьма Сехер Ерден; нар. 1888 — пом. 2 липня 1955) — турецька військовослужбовиця. Командирка загону ополченців під час Війни за незалежність Туреччини. Перша в Туреччині жінка в званні старшого лейтенанта. Нагороджена Медаллю незалежності. Авторка спогадів.
Фатьма Кара | |
---|---|
тур. Fatma Seher Erden | |
Народження | 1888 Ерзурум, Ерзурум, Османська імперія[1] |
Смерть | 2 липня 1955[1] Стамбул, Туреччина[1] |
Поховання | d |
Країна | Туреччина |
Звання | d |
Війни / битви | Турецька війна за незалежність |
Нагороди | |
Фатьма Кара у Вікісховищі |
Життєпис
Народилася в Ерзурумі. Одружилася з ветераном Балканських воєн, який незабаром загинув на Кавказькому фронті Першої світової війни.
У 1919 році вирушила в Сівас, де проходив конгрес під керівництвом Мустафи Кемаля, і попросила прийняти її на військову службу. Отримавши згоду Кемаля, у капральському званні (onbaşı) очолила загін з 700 чоловіків і 43 жінок. Протягом служби двічі потрапляла в полон до греків, під час другого полону її допитував грецький генерал ; незабаром після допиту змогла втекти. Боролася під Ізмітом, Бурсою і Ізміром; за одним із джерел, саме загін Фатьми Кара першим увійшов в Ізмір 19 вересня 1922 року. Отримала популярність захопленням у полон 25 грецьких солдатів, включаючи одного офіцера, командуючи при цьому патрульною групою, що складалася виключно з жінок. За це отримала звання лейтенанта.
Вийшла у відставку у званні старшого лейтенанта (üsteğmen), ставши першою в історії Туреччини жінкою, що отримала це звання. Належну їй за службу грошову допомогу передала до фонду Червоного Півмісяця. На війні втратила двох синів, що позначилося на її психічному здоров'ї. Станом на 1933 рік жила в бідності зі своїм онуком при колишньому російському монастирі в Стамбулі. У 1944 році опублікувала свої спогади.
Померла (за однією з версій — від голоду) в 1955 році в стамбульському будинку для літніх людей, де провела останні роки життя.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1047852187 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- (тур.). Atatürk Araştırma Merkezi. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- (тур.). tarihgazetesi.net. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- (тур.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 травня 2014.
- Hürriyet newspaper(тур.)
- (англ.). nytimes.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 12 травня 2014.
- “Kara Fatma”nın hikâyesi gün yüzüne çıktı (тур.). Bolunun Sesi. Процитовано 2 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kara Fatma spravzhnye im ya Fatma Seher Erden nar 1888 pom 2 lipnya 1955 turecka vijskovosluzhbovicya Komandirka zagonu opolchenciv pid chas Vijni za nezalezhnist Turechchini Persha v Turechchini zhinka v zvanni starshogo lejtenanta Nagorodzhena Medallyu nezalezhnosti Avtorka spogadiv Fatma Karatur Fatma Seher ErdenNarodzhennya1888 Erzurum Erzurum Osmanska imperiya 1 Smert2 lipnya 1955 1955 07 02 1 Stambul Turechchina 1 PohovannyadKrayina TurechchinaZvannyadVijni bitviTurecka vijna za nezalezhnistNagorodi Fatma Kara u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Erzurumi Odruzhilasya z veteranom Balkanskih voyen yakij nezabarom zaginuv na Kavkazkomu fronti Pershoyi svitovoyi vijni U 1919 roci virushila v Sivas de prohodiv kongres pid kerivnictvom Mustafi Kemalya i poprosila prijnyati yiyi na vijskovu sluzhbu Otrimavshi zgodu Kemalya u kapralskomu zvanni onbasi ocholila zagin z 700 cholovikiv i 43 zhinok Protyagom sluzhbi dvichi potraplyala v polon do grekiv pid chas drugogo polonu yiyi dopituvav greckij general nezabarom pislya dopitu zmogla vtekti Borolasya pid Izmitom Bursoyu i Izmirom za odnim iz dzherel same zagin Fatmi Kara pershim uvijshov v Izmir 19 veresnya 1922 roku Otrimala populyarnist zahoplennyam u polon 25 greckih soldativ vklyuchayuchi odnogo oficera komanduyuchi pri comu patrulnoyu grupoyu sho skladalasya viklyuchno z zhinok Za ce otrimala zvannya lejtenanta Vijshla u vidstavku u zvanni starshogo lejtenanta ustegmen stavshi pershoyu v istoriyi Turechchini zhinkoyu sho otrimala ce zvannya Nalezhnu yij za sluzhbu groshovu dopomogu peredala do fondu Chervonogo Pivmisyacya Na vijni vtratila dvoh siniv sho poznachilosya na yiyi psihichnomu zdorov yi Stanom na 1933 rik zhila v bidnosti zi svoyim onukom pri kolishnomu rosijskomu monastiri v Stambuli U 1944 roci opublikuvala svoyi spogadi Pomerla za odniyeyu z versij vid golodu v 1955 roci v stambulskomu budinku dlya litnih lyudej de provela ostanni roki zhittya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1047852187 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 tur Ataturk Arastirma Merkezi Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2017 tur tarihgazetesi net Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 2 lipnya 2017 tur Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 travnya 2014 Hurriyet newspaper tur angl nytimes com Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 12 travnya 2014 Kara Fatma nin hikayesi gun yuzune cikti tur Bolunun Sesi Procitovano 2 lipnya 2017