www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карандєєв Костянтин Борисович Посада Народився 5 18 липня 1907 1907 07 18 с Напольне Сараєвський район Рязанська область

Карандєєв Костянтин Борисович

Карандєєв Костянтин Борисович
Народився 5 (18) липня 1907(1907-07-18)
с. Напольне, Сараєвський район Рязанська область Російська імперія
Помер 21 вересня 1969(1969-09-21) (62 роки)
м. Львів, Україна
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність фізик
Alma mater Ленінградський політехнічний інститут
Галузь автоматика, електровимірювання
Заклад Львівський політехнічний інститут
Інститут автоматики і електрометрії[ru]
Посада Завідувач каф. Радіоприймальних пристроїв (1952-1954)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство Академія наук СРСР
НАН України
Нагороди

Карандєєв Костянтин Борисович (нар. 5(18) липня 1907 в селі Напольне Сараєвського р-ну Рязанської області, Російська імперія — пом.21 вересня 1969, м. Львів) — український учений в області електричних вимірювань та автоматичного контролю, член-кореспондент Академії наук СРСР (1958) та АН України (1957), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1954). Автор праць та засновник наукової школи з теорії електричних вимірювань та вимірювальних інформаційних систем.

Біографія ред.

Народився 5(18) липня 1907 року в селі Напольне Сараєвського р-ну Рязанської обл., Російська імперія, у дворянській сім'ї, батько - Борис Миколайович Карандєєв, мати - Олена Миколаївна уроджена Растова (1876-?),

  • З 1936 року працював викладачем.
  • У 1941 р. — заступник директора з наукової роботи Всесоюзного науково-дослідного інституту ім. Д. І. Менделєєва.
  • У 1942 р. переведений до Москви заступником директора з наукової роботи в Державний інститут мір і вимірювальних приладів.
  • У 1944 р. скерований в Львівський політехнічний інститут і призначений деканом електротехнічного факультету (1944—1948 рр.)
  • Одночасно у 1944—1952 рр. завідував кафедрою "Електромеханічні прилади" (нині - кафедра комп’ютеризованих систем автоматики у Львівській політехніці).
  • Згодом у 1952 р. призначений деканом радіотехнічного факультету та завідувачем кафедри «Радіоприймальних пристроїв» (1952—1954 рр.).
  • Під його керівництвом організовано ряд навчальних та науково-дослідних лабораторій ЛПІ: методів електричних та магнітних вимірювань, вимірювання потужності та енергії, розробки та виготовлення унікальної гідроакустичної апаратури.
  • У 1949 р. йому присвоєно вчене звання професора.
  • 1951 р. першим у ЛПІ захистив докторську дисертацію.
  • У 1951р. у новоствореному Інституті машинознавства та автоматики АН УРСР (зараз – Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка) було організовано відділ автоматизації машинобудівної промисловості, що займався розробкою автоматичної апаратури для електророзвідки корисних копалин. У травні 1952р. його керівником став (за сумісництвом) проф. К.Б. Карандєєв, який обіймав цю посаду до 15 березня 1958р.
  • Одночасно з 1952 р. працював в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР. Член-кореспондент АН УРСР з 1957 р. та АН СРСР з 1958 р., з 1952 р. — заслужений діяч науки і техніки УРСР.
  • У 1954—1956 рр. завідував кафедрою «Автоматика і телемеханіка» (ЛПІ).
  • З 1957 р. до 1967 р. — директор Інституту автоматики і електрометрії Сибірського відділення АН СРСР.
  • У 1967 р. повертається до ЛПІ і працює, вже будучи пенсіонером, професором-консультантом на кафедрі електричних вимірювань (нині - кафедра Інформаційно-вимірювальних технологій у Львівській політехніці).
  • З 1965 до 1969 р. був головним редактором організованого ним журналу «Автометрія».
Надгробний пам'ятник на могилі Костянтина Карандєєва.

Помер 21 вересня 1969 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 2.

Науковий доробок ред.

Головні його праці присвячені теорії вимірювальних систем з напівпровідниковими елементами, теорії застосування мостових схем, іншим питанням вимірювальної техніки та автоматики. К.Карандєєв — автор п'ятнадцяти монографій та навчальних посібників, а також понад 200 наукових статей та винаходів.

Працюючи у Львівському політехнічному інституті, підготував 38 кандидатів технічних наук.

За період роботи у Інституті машинознавства та автоматики АН УРСР під керівництвом професора Карандєєва К.Б. була згуртована плеяда молодих спеціалістів (Б.І. Блажкевич, Р.І. Крип’якевич, Г.Г. Максимович, Л.Я. Мізюк, О.М. Свенсон та ін.), які згодом стали кандидатами та докторами наук.

Загалом, Карандєєв К.Б. підготував понад 60 кандидатів та докторів наук, більшість з яких – під час роботи у Львові. Був засновником та головним редактором журналу “Автометрия” (Новосибірськ), членом редколегії журналів “Измерительная техника” та “Приборостроение” (Москва).

Нагороди ред.

За наукову роботу, направлену на оборону блокадного Ленінграду був нагороджений бойовою медаллю «За оборону Ленинграда».

За свою роботу у Львові він отримав почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки УРСР» та обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

К. Б. Карандєєв був нагороджений орденом Леніна (за участь у створенні Сибірського відділення АН СРСР) та медалями.

Вибрані праці ред.

  • Методы электрических измерений, М. — Л., 1952;
  • Мостовые методы измерений, К., 1953;
  • Полупроводниковые выпрямители в измерительной технике, К., 1954;
  • Специальные методы электрических измерений, М. — Л., 1963.

Електронні джерела ред.

Примітки ред.

  1. Личаківський некрополь — С. 133.
    d:Track:Q62416080
  2. . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 3 листопада 2011. 
  3. Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.
Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (серпень 2016)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Posada Karandyeyev Kostyantin BorisovichNarodivsya 5 18 lipnya 1907 1907 07 18 s Napolne Sarayevskij rajon Ryazanska oblast Rosijska imperiyaPomer 21 veresnya 1969 1969 09 21 62 roki m Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist fizikAlma mater Leningradskij politehnichnij institutGaluz avtomatika elektrovimiryuvannyaZaklad Lvivskij politehnichnij institutInstitut avtomatiki i elektrometriyi ru Posada Zaviduvach kaf Radioprijmalnih pristroyiv 1952 1954 Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor tehnichnih naukChlenstvo Akademiya nauk SRSR NAN UkrayiniNagorodiKarandyeyev Kostyantin Borisovich nar 5 18 lipnya 1907 v seli Napolne Sarayevskogo r nu Ryazanskoyi oblasti Rosijska imperiya pom 21 veresnya 1969 m Lviv ukrayinskij uchenij v oblasti elektrichnih vimiryuvan ta avtomatichnogo kontrolyu chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1958 ta AN Ukrayini 1957 zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR 1954 Avtor prac ta zasnovnik naukovoyi shkoli z teoriyi elektrichnih vimiryuvan ta vimiryuvalnih informacijnih sistem Zmist 1 Biografiya 2 Naukovij dorobok 3 Nagorodi 4 Vibrani praci 5 Elektronni dzherela 6 PrimitkiBiografiya red Narodivsya 5 18 lipnya 1907 roku v seli Napolne Sarayevskogo r nu Ryazanskoyi obl Rosijska imperiya u dvoryanskij sim yi batko Boris Mikolajovich Karandyeyev mati Olena Mikolayivna urodzhena Rastova 1876 U 1930 roci zakinchiv Leningradskij politehnichnij institut Naukovoyu robotoyu rozpochav zajmatisya she buduchi studentom persha naukova robota Flora i fauna miskih vodojmish Z 1936 roku pracyuvav vikladachem U 1941 r zastupnik direktora z naukovoyi roboti Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu im D I Mendelyeyeva U 1942 r perevedenij do Moskvi zastupnikom direktora z naukovoyi roboti v Derzhavnij institut mir i vimiryuvalnih priladiv U 1944 r skerovanij v Lvivskij politehnichnij institut i priznachenij dekanom elektrotehnichnogo fakultetu 1944 1948 rr Odnochasno u 1944 1952 rr zaviduvav kafedroyu Elektromehanichni priladi nini kafedra komp yuterizovanih sistem avtomatiki u Lvivskij politehnici Zgodom u 1952 r priznachenij dekanom radiotehnichnogo fakultetu ta zaviduvachem kafedri Radioprijmalnih pristroyiv 1952 1954 rr Pid jogo kerivnictvom organizovano ryad navchalnih ta naukovo doslidnih laboratorij LPI metodiv elektrichnih ta magnitnih vimiryuvan vimiryuvannya potuzhnosti ta energiyi rozrobki ta vigotovlennya unikalnoyi gidroakustichnoyi aparaturi U 1949 r jomu prisvoyeno vchene zvannya profesora 1951 r pershim u LPI zahistiv doktorsku disertaciyu U 1951r u novostvorenomu Instituti mashinoznavstva ta avtomatiki AN URSR zaraz Fiziko mehanichnij institut im G V Karpenka bulo organizovano viddil avtomatizaciyi mashinobudivnoyi promislovosti sho zajmavsya rozrobkoyu avtomatichnoyi aparaturi dlya elektrorozvidki korisnih kopalin U travni 1952r jogo kerivnikom stav za sumisnictvom prof K B Karandyeyev yakij obijmav cyu posadu do 15 bereznya 1958r Odnochasno z 1952 r pracyuvav v Instituti mashinoznavstva i avtomatiki AN URSR Chlen korespondent AN URSR z 1957 r ta AN SRSR z 1958 r z 1952 r zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR U 1954 1956 rr zaviduvav kafedroyu Avtomatika i telemehanika LPI Z 1957 r do 1967 r direktor Institutu avtomatiki i elektrometriyi Sibirskogo viddilennya AN SRSR U 1967 r povertayetsya do LPI i pracyuye vzhe buduchi pensionerom profesorom konsultantom na kafedri elektrichnih vimiryuvan nini kafedra Informacijno vimiryuvalnih tehnologij u Lvivskij politehnici Z 1965 do 1969 r buv golovnim redaktorom organizovanogo nim zhurnalu Avtometriya 2 nbsp Nadgrobnij pam yatnik na mogili Kostyantina Karandyeyeva Pomer 21 veresnya 1969 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 2 3 Naukovij dorobok red Golovni jogo praci prisvyacheni teoriyi vimiryuvalnih sistem z napivprovidnikovimi elementami teoriyi zastosuvannya mostovih shem inshim pitannyam vimiryuvalnoyi tehniki ta avtomatiki K Karandyeyev avtor p yatnadcyati monografij ta navchalnih posibnikiv a takozh ponad 200 naukovih statej ta vinahodiv Pracyuyuchi u Lvivskomu politehnichnomu instituti pidgotuvav 38 kandidativ tehnichnih nauk Za period roboti u Instituti mashinoznavstva ta avtomatiki AN URSR pid kerivnictvom profesora Karandyeyeva K B bula zgurtovana pleyada molodih specialistiv B I Blazhkevich R I Krip yakevich G G Maksimovich L Ya Mizyuk O M Svenson ta in yaki zgodom stali kandidatami ta doktorami nauk Zagalom Karandyeyev K B pidgotuvav ponad 60 kandidativ ta doktoriv nauk bilshist z yakih pid chas roboti u Lvovi Buv zasnovnikom ta golovnim redaktorom zhurnalu Avtometriya Novosibirsk chlenom redkolegiyi zhurnaliv Izmeritelnaya tehnika ta Priborostroenie Moskva Nagorodi red Za naukovu robotu napravlenu na oboronu blokadnogo Leningradu buv nagorodzhenij bojovoyu medallyu Za oboronu Leningrada Za svoyu robotu u Lvovi vin otrimav pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki ta tehniki URSR ta obranij chlenom korespondentom AN URSR K B Karandyeyev buv nagorodzhenij ordenom Lenina za uchast u stvorenni Sibirskogo viddilennya AN SRSR ta medalyami Vibrani praci red Metody elektricheskih izmerenij M L 1952 Mostovye metody izmerenij K 1953 Poluprovodnikovye vypryamiteli v izmeritelnoj tehnike K 1954 Specialnye metody elektricheskih izmerenij M L 1963 Elektronni dzherela red Biobibliografiya chlena korrespondenta K B Karandeeva Arhivovano 26 bereznya 2020 u Wayback Machine Institut avtomatiki i elektrometrii Istoriya Arhivovano 7 veresnya 2011 u Wayback Machine Istoriya kafedri Komp yuterizovani sistemi avtomatiki Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Konstantin Borisovich KARANDEEV Arhivovano 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine 110 rokiv vid dnya narodzhennya vidatnogo uchenogo zasluzhenogo diyacha nauki i tehniki Ukrayinskoyi RSR Karandyeyeva Kostyantina BorisovichaPrimitki red Lichakivskij nekropol S 133 d Track Q62416080 zhurnal Avtometriya Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 3 listopada 2011 Lupij G V Lvivskij istoriko kulturnij muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar Putivnik Lviv Kamenyar 1996 C 231 ISBN 5 7745 0699 1 nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karandyeyev Kostyantin Borisovich amp oldid 39973437