www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам янська культура Східного Криму археологічна культура доби бронзи див Бронзова доба 18 можливо й раніше 15 ст до н е

Кам'янська культура

Кам'янська культура, Кам'янська культура Східного Криму — археологічна культура доби бронзи (див. Бронзова доба), 18 (можливо, й раніше) — 15 ст. до н. е. Названа за іменуванням археологічної пам'ятки — поселення Кам'янка (біля колиш. с. Кам'янка Керченської міськради, Кримської обл.), що розташована неподалік від сучасної переправи через Керченську протоку. Представлена не поодинокими невеликими стоянками, що характерно для спорідненої катакомбної культурно-історичної спільності в Криму, а:
1) порівняно щільно розміщеними приморськими поселеннями (Юркіно I – IV, Глейки, Маяк I, II, Кам'янка, Кімерик, Чауда, Чалки, Алчак, Меганом, Орджонікідзе та ін.);
2) низкою степових поселень біля стародавніх доріг і водних джерел (Єрофеєве, Ленінське, Горностаївка, Кірове – нині села Ленінського району АР Крим, Слюсареве – колишнє село цього ж району та ін.);
3) невеликою кількістю стоянок, пов'язаних із сезонним відгінним скотарством (Бєлінське, Темір-гора, Зелений Яр, Бакси). Територія поширення К.к. досить компактна (східні, півд.-східні райони Криму, можливо, район Севастополя), вона діаметрально протилежна традиційним центрам життєдіяльності катакомбної культурно-історичної спільності та багатоваликової (багатопружкової) кераміки культури. За щільністю й поширенням цю культуру можна порівняти з поселеннями Боспору античного часу (див. Боспор Кімерійський, Боспорське царство). Частина розкопаних поселень К.к. перекрита залишками античних городищ. Питання особливостей поховань К.к. досліджується. Можливо, це безкурганні поховання в катакомбах з кромлехами (кільце з каменю навколо могили), що розкопані на могильнику Штурмове біля Севастополя (Г.Тощев, О.Савеля), та деякі підкурганні поховання з кромлехами на Керченському п-ові (В.Отрощенко, О.Кислий).

Виокремлення Кам'янської культури ред.

Уперше питання виокремлення таких пам'яток у Криму як археологічної культури було поставлено в 1930–40-х рр. (П.Заболоцький, О.Бадер, О.Брюсов). На сьогодні К.к. ідентифікується як давня місцева культура, що пов'язувала традиції населення Криму, Подніпров'я, Подоння, Півн. Кавказу, Півн.-Зах. Причорномор'я та традиції мешканців більш далеких земель. К.к. була важливою ланкою формування культури протокочовиків Стародавнього світу, що була загалом відносно бідною матеріально (як то: гіксоси, біблійні ібрі та ін.), проте відзначалась характерними потребами далеких походів. Так, на поселенні Кам'янка знайдено прадавній кістяний дископодібний псалій (деталь кінської вузди в бойовому спорядженні), що за формою аналогічний псаліям із зони степів Євразії, а також із Мікен (Греція), Гази (Палестина) і Рас-Шамри (Сирія); виявлено артефакти мореплавання, зокрема на місці розкопок поселення Глейки I – маяк-кострище. Характерною особливістю К.к. на фоні тогочасних степових культур є її "прив'язка" до доріг та водних (морських) шляхів. Активно розвивалися землеробство і скотарство. У К.к. своєрідно консервувалися риси катакомбної культурно-історичної спільності, частково ямної культурно-історичної спільності та культури типу Глейки II, а також з'являються риси культури перехідного періоду "багатоваликового" стилю. Для ліпних керамічних посудин, що виявлені під час розкопок пам'яток К.к., найбільш характерною формою є круглобока, горщики вертикальних пропорцій мали різко відхилений вінець, а горщики горизонтальних пропорцій – бочкоподібний тулуб. Від знахідок культури багатоваликової кераміки керамічні вироби К.к. відрізняються нечисленністю форм чітко зламаного профілю, бідністю орнаментації, включно багатоваликової, наявністю підлощеної кераміки, оригінальністю форм, що є трансформацією катакомбних горщиків, а також наявністю горщиків з внутрішнім виступом для утримання кришки. Носії К.к. зводили житла легкої конструкції та кам'яні з використанням дерева, будували потужні кам'яні стіни та еспланади на схилах. Конструктивні особливості знайдених споруд (Планерське I та ін.) засвідчують, що їхні будівники були знайомі з технологією зведення потужних фортифікаційних споруд.

Генетичні зв'язки К.к. простежуються до культур ранньокатакомбного часу. В пізньокатакомбний період носії К.к. потрапили в коло відносин, що просторово охоплювали райони Близького Сходу. При цьому поселення Кам'янка, очевидно, відігравало роль своєрідного міжкультурного форпосту та перевалочного пункту. Це поселення, з точок зору географії історичної та теорії реконструкції середовищ, є зменшеним аналогом поселення Троя того ж самого часу: обидва розміщувалися на підвищеннях над древньою лукою біля морської протоки (Боспор Кімерійський – Геллеспонт), поряд з ними були поселення-попередники (Глейки II – Карагач), джерела питної води та шляхи.

Поява на поселеннях К.к., воїнів-колісничих, які використовували дископодібні псалії (а це сталося в 17 – на поч. 15 ст. до н. е.), очевидно, засвідчує період розквіту цієї культури. Тривалий час К.к. співіснувала з катакомбною культурно-історичною спільністю та культурою багатоваликової кераміки. Її зникнення, вірогідно, пов'язане з порушенням традиційних активних контактів через Керченську протоку.

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kam yanska kultura Kam yanska kultura Shidnogo Krimu arheologichna kultura dobi bronzi div Bronzova doba 18 mozhlivo j ranishe 15 st do n e Nazvana za imenuvannyam arheologichnoyi pam yatki poselennya Kam yanka bilya kolish s Kam yanka Kerchenskoyi miskradi Krimskoyi obl sho roztashovana nepodalik vid suchasnoyi perepravi cherez Kerchensku protoku Predstavlena ne poodinokimi nevelikimi stoyankami sho harakterno dlya sporidnenoyi katakombnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti v Krimu a 1 porivnyano shilno rozmishenimi primorskimi poselennyami Yurkino I IV Glejki Mayak I II Kam yanka Kimerik Chauda Chalki Alchak Meganom Ordzhonikidze ta in 2 nizkoyu stepovih poselen bilya starodavnih dorig i vodnih dzherel Yerofeyeve Leninske Gornostayivka Kirove nini sela Leninskogo rajonu AR Krim Slyusareve kolishnye selo cogo zh rajonu ta in 3 nevelikoyu kilkistyu stoyanok pov yazanih iz sezonnim vidginnim skotarstvom Byelinske Temir gora Zelenij Yar Baksi Teritoriya poshirennya K k dosit kompaktna shidni pivd shidni rajoni Krimu mozhlivo rajon Sevastopolya vona diametralno protilezhna tradicijnim centram zhittyediyalnosti katakombnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti ta bagatovalikovoyi bagatopruzhkovoyi keramiki kulturi Za shilnistyu j poshirennyam cyu kulturu mozhna porivnyati z poselennyami Bosporu antichnogo chasu div Bospor Kimerijskij Bosporske carstvo Chastina rozkopanih poselen K k perekrita zalishkami antichnih gorodish Pitannya osoblivostej pohovan K k doslidzhuyetsya Mozhlivo ce bezkurganni pohovannya v katakombah z kromlehami kilce z kamenyu navkolo mogili sho rozkopani na mogilniku Shturmove bilya Sevastopolya G Toshev O Savelya ta deyaki pidkurganni pohovannya z kromlehami na Kerchenskomu p ovi V Otroshenko O Kislij Viokremlennya Kam yanskoyi kulturi red Upershe pitannya viokremlennya takih pam yatok u Krimu yak arheologichnoyi kulturi bulo postavleno v 1930 40 h rr P Zabolockij O Bader O Bryusov Na sogodni K k identifikuyetsya yak davnya misceva kultura sho pov yazuvala tradiciyi naselennya Krimu Podniprov ya Podonnya Pivn Kavkazu Pivn Zah Prichornomor ya ta tradiciyi meshkanciv bilsh dalekih zemel K k bula vazhlivoyu lankoyu formuvannya kulturi protokochovikiv Starodavnogo svitu sho bula zagalom vidnosno bidnoyu materialno yak to giksosi biblijni ibri ta in prote vidznachalas harakternimi potrebami dalekih pohodiv Tak na poselenni Kam yanka znajdeno pradavnij kistyanij diskopodibnij psalij detal kinskoyi vuzdi v bojovomu sporyadzhenni sho za formoyu analogichnij psaliyam iz zoni stepiv Yevraziyi a takozh iz Miken Greciya Gazi Palestina i Ras Shamri Siriya viyavleno artefakti moreplavannya zokrema na misci rozkopok poselennya Glejki I mayak kostrishe Harakternoyu osoblivistyu K k na foni togochasnih stepovih kultur ye yiyi priv yazka do dorig ta vodnih morskih shlyahiv Aktivno rozvivalisya zemlerobstvo i skotarstvo U K k svoyeridno konservuvalisya risi katakombnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti chastkovo yamnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti ta kulturi tipu Glejki II a takozh z yavlyayutsya risi kulturi perehidnogo periodu bagatovalikovogo stilyu Dlya lipnih keramichnih posudin sho viyavleni pid chas rozkopok pam yatok K k najbilsh harakternoyu formoyu ye krugloboka gorshiki vertikalnih proporcij mali rizko vidhilenij vinec a gorshiki gorizontalnih proporcij bochkopodibnij tulub Vid znahidok kulturi bagatovalikovoyi keramiki keramichni virobi K k vidriznyayutsya nechislennistyu form chitko zlamanogo profilyu bidnistyu ornamentaciyi vklyuchno bagatovalikovoyi nayavnistyu pidloshenoyi keramiki originalnistyu form sho ye transformaciyeyu katakombnih gorshikiv a takozh nayavnistyu gorshikiv z vnutrishnim vistupom dlya utrimannya krishki Nosiyi K k zvodili zhitla legkoyi konstrukciyi ta kam yani z vikoristannyam dereva buduvali potuzhni kam yani stini ta esplanadi na shilah Konstruktivni osoblivosti znajdenih sporud Planerske I ta in zasvidchuyut sho yihni budivniki buli znajomi z tehnologiyeyu zvedennya potuzhnih fortifikacijnih sporud Genetichni zv yazki K k prostezhuyutsya do kultur rannokatakombnogo chasu V piznokatakombnij period nosiyi K k potrapili v kolo vidnosin sho prostorovo ohoplyuvali rajoni Blizkogo Shodu Pri comu poselennya Kam yanka ochevidno vidigravalo rol svoyeridnogo mizhkulturnogo forpostu ta perevalochnogo punktu Ce poselennya z tochok zoru geografiyi istorichnoyi ta teoriyi rekonstrukciyi seredovish ye zmenshenim analogom poselennya Troya togo zh samogo chasu obidva rozmishuvalisya na pidvishennyah nad drevnoyu lukoyu bilya morskoyi protoki Bospor Kimerijskij Gellespont poryad z nimi buli poselennya poperedniki Glejki II Karagach dzherela pitnoyi vodi ta shlyahi Poyava na poselennyah K k voyiniv kolisnichih yaki vikoristovuvali diskopodibni psaliyi a ce stalosya v 17 na poch 15 st do n e ochevidno zasvidchuye period rozkvitu ciyeyi kulturi Trivalij chas K k spivisnuvala z katakombnoyu kulturno istorichnoyu spilnistyu ta kulturoyu bagatovalikovoyi keramiki Yiyi zniknennya virogidno pov yazane z porushennyam tradicijnih aktivnih kontaktiv cherez Kerchensku protoku Dzherela ta literatura red Kislij O Ye Kam yanska kultura Arhivovano 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kam 27yanska kultura amp oldid 36258769