Кам'яна́ Крини́ця — село в Благовіщенській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 1034 осіб. Колишній центр Кам'янокриничанської сільської ради.
село Кам'яна Криниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Голованівський район |
Громада | Благовіщенська громада |
Код КАТОТТГ | UA35020010100089885 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 1359 |
Поштовий індекс | 26412 |
Телефонний код | +380 5259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°25′13″ пн. ш. 30°07′29″ сх. д. / 48.42028° пн. ш. 30.12472° сх. д.Координати: 48°25′13″ пн. ш. 30°07′29″ сх. д. / 48.42028° пн. ш. 30.12472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 159 м |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 26412, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н, с. Кам'яна Криниця |
Сільський голова | Івахнюк Павло Петрович |
Карта | |
Кам'яна Криниця | |
Кам'яна Криниця | |
Мапа | |
Історія
На Правобережній Україні в південно-західній частині, між річками Південний Буг та Дніпро, на стику трьох областей (Вінницької, Черкаської та Кіровоградської) в 17 столітті було засновано село Кам'яна Криниця. Село лежить на двох схилах, між якими протікає річка .
Цей струмок витікає з джерела, яке розташоване в північно-західній частині села і має назву «Кам'яна Криниця». Ім'ям цього джерела і названо село. Засновано було на землях, які належали графу Потоцькому. В 1775 році в селі було 140 дворів. Володіння с. Кам'яної Криниці граф Потоцький подарував своїй дочці в час одруження її з графом Строгановим. Строганов і його дружина Марія Болеславівна (дочка графа Потоцького) в 1850 році продавали селянам 2329 десятин землі, але селяни не змогли зібрати 40916 крб. і виплатити недоїмку-оброк в сумі 2184 крб., і тому земля залишилася за Строгановими аж до скасування кріпацтва.
У 1847 році в селі Кам'яна Криниця мешкало 816 чоловік, з них 231 чоловік працездатних, 237 чол. непрацездатних, 63 чол. рахувалися в бігах. Жіночої статі було 222 чол., з яких у бігах теж було 63 чоловіки.
У 1849 році проживало в селі 842 жителів в тому числі 430 чоловіків і 412 жінок.
Після скасування кріпацтва, через чотири роки, в 1865 році селяни Кам'яної Криниці викупили у Строганова 2553 десятини землі, а ще лишалося в поміщика 1337 десятин польової землі, 188 десятин лісу, ставків і випасів. На поміщицькій землі працювало 617 селян-наймитів.
За період з 1862 по 1900 роки кількість господарств в селі зросла з 180 до 670, а населення 1250 до 3000 чоловік.
У 1905 році в селі Кам'яна Криниця було 720 дворів з кількістю жителів 3500 та зросло в подальшому до 5000 жителів. В цей період було збільшення безземельних селян.
В період першої світової війни (1914—1918 роки) у 1916 році самодержавство проводило перепис селянських дворів з метою обкласти селян підвищеним податком. Одночасно з переписом цар видав указ про мобілізацію на фронт волосних поліцейських. Щоб уникнути цього, волосні поліцейські пустили чутку, що все записане в селян в «чорну книгу» (так селяни називали бланки перепису), заберуть у селян. Почалося заворушення, у час якого селяни порвали бланки перепису. Таким чином волосні поліцаї тепер мали роботу в волостях і врятувались від фронту. Керівників селянського заворушення 24 червня 1916 року було заарештовано і віддано до суду.
Після скасування в селі кріпацтва, було відкрито початкову церковно-приходську школу, а в 1894 р. і Земську початкову школу, яка містилась в збудованому земством будинку, що мав одну класну кімнату і квартиру для вчителя.
У 1753 році за зібрані у селян гроші було побудовано першу в селі дерев'яну церкву. А в 1876 році духовенство зібрало із селян 32 тис. крб. і побудували із цегли другу церкву. Граф Потоцький виділив на церкву (у володіння попа) 96 десятин 1678 сажнів польової землі.
В грудні 1917 року в селі було встановлено радянську владу. В 1929 році в селі розпочалася масова колективізація. У 1930 році в селі було організовано чотири колгоспи: ім. Щорса, ім. Чапаєва, ім. Тельмана та «Перша п'ятирічка». До організації колгоспів у 1924 році в селі було організовано артіль спільного обробітку землі (СОЗ). В той час у селі проживало 5000 мешканців.
Важкими для села були 1932—1933 роки, роки Голодомору. Голова сільської Ради та секретар Власюк Йосип Ярезмович підрахували померлих від голоду, їх було 1034 жителів села.
Німецько-радянська війна (1941—1945)
Про початок війни першим повідомив населення села колишній директор школи Наконечний Петро Юхимович, у якого був радіоприймач. В липні місяці 1941 року німці окупували село Кам'яну Криницю. Загарбники грабували село і вивозили в Німеччину зерно, худобу та молодь села.
Село від окупації звільнено 13 березня 1944 року.
У Другій світовій війні брали участь 468 жителів села, з них 266 загинуло, 280 нагороджені орденами і медалями. На території села споруджено обеліск Слави та пам'ятник «Невідомому солдату».
У 1954 році господарства було об'єднано в один колгосп ім. Щорса. У 1968 році за високі досягнення в сільськогосподарському виробництві господарство було нагороджено орденом в Знак Пошани. Найбільшого розвитку колективне господарство (колгосп ім. Щорса) досяг в 1975—1990 роках. На площі 4116 га сільськогосподарських угідь було 105 га саду, 7 га виноградників, 40 га ставків. Запроваджено дві одинадцятипільних сівозміни. Працювала лазня, млин, новозбудований тракторний парк із типовою майстернею, автопарк, пилорама, 21 тваринницьке приміщення, овочесховище, літній кінотеатр, бригадний клуб, кормоцех, маслопункт, шкільну їдальню, шкільну майстерню, сільмаг, медпункт, будинок тваринника, ветлікарню. В селі діяли три кіноустановки, дві бібліотеки, медпункт, пологовий будинок, бригадний клуб.
В роки радянської влади споруда церкви кілька разів змінювала своє використання. В тридцяті роки на ній були зруйновані дзвіниця та купол. Приміщення використовувалося як сільський клуб. Із 1960 по 1990 роки в ній був зерносклад та склад будівельних матеріалів. Після ретельної реставрації тепер це знову культова споруда.
Протягом 1965—1968 роках була побудована дорога з твердим покриттям до траси Київ-Одеса. В 1972 році село було з'єднано асфальтованою дорогою з районним центром. За період 1975—1990 років 90 % вулиць було покрито асфальтовим покриттям та бруківками.
У 1984 та 1985 роках введені в дію нові споруди середньої школи та сільського будинку культури.
У 1970 році в селі було 980 жилих дворів в яких проживали 3010 жителів. В селі працювала денна та вечірня середні школи, у яких навчалося 636 учнів.
В колгоспі ім. Щорса було добре розвинуте тваринництво. Утримувалося 1533 голови ВРХ, 1846 голів свиней, 2 тис. голів птиці, 1411 шт. овець, 177 бджолородин. В колгоспі функціонували дві рільничі бригади, садоогородня бригада, тракторна бригада, будівельна бригада, дорожно-будівельна, риболовецька бригади, комунгосп.
У 1996 році було проведено розпаювання колективних земель між 1000 колгоспників. Із земель державного резерву наділено по2 газемлі працівникам соціальної сфери. На землях створено перші фермерські господарства. У 2003 році припинило своє існування колективне господарство ім. Щорса.
На початку 2007 року на території села нараховується 501 господарство, у яких проживає 1181 житель, у тому числі: 536 працездатного населення, молоді до 35 років — 238 чоловік, з них 130 учнів. В 2008 році 1119 чоловік в тому числі 527 працездатне населення пенсіонерів 361, підлітків 231, учнів 125.
На території села нараховувалось 712 будинків, з них незаселених — 237. В господарствах утримувалось 188 голів ВРХ, з них 89 корів, 689 свиней, 42 гол. коней. В населення є в наявності техніка: 15 тракторів, 6 вантажних автомобілів, 115 легкових автомобілі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1579 осіб, з яких 671 чоловік та 908 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1355 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,16 % |
російська | 1,03 % |
молдовська | 0,59 % |
білоруська | 0,07 % |
Економіка
На даний час загальна площа 4565,2 га, у тому числі площа населеного пункту 378 га. На території села нараховується 427 господарство, у яких проживає 1010 житель. На території села нараховувалось 693 будинків, з них незаселених — 275. В господарствах утримувалось 150 голів ВРХ, з них 80 корів, 537 свиней, 33 гол. коней. В населення є в наявності техніка: 16 тракторів, 2 вантажних автомобілів, 1 комбайн.
В селі функціонують 10 фермерських господарств, засновниками яких є жителі села: Сусло Олег Андрійович, Літинський Віталій Валентинович, Мельник Леонід Вікторович, Яворський Олександр Анатолійович, Чоповий Василь Васильович, Широбоков Віктор Олексійович, Сухина Сергій Григорович, Данилюк Григорій Анатолійович. Близько 1500 га земель орендує ТОВ «Ятрань», 100 односельчан обробляють свої земельні паї одноосібно.
Також у селі функціоную продуктовий магазин.
Об'єкти соціальної сфери
В селі діє один дитячий садок та одна школа.
Спорт
Село має власну футбольну команду під назвою «Зелений Гай», капітаном якої є Пушкін Віталій. Зірка футболу села — це Пушкін Віталій, який вирізняється поміж інших гравців своєю витривалістю і спритністю, а також технікою ведення м'яча.
Громада села неодноразово організовувала масове полювання, за участю жителів села (Яворський Олександр, Куценко Сергій, Барановський Олександр, Сатанівський Михайло, Малярчук Олег, Фаюк Валерій).
Пам'ятки
Село знамените на всю Україну своїм млином.
Плани на майбутнє
Відповідно до Указу Президента України «Про стратегію розвитку українських сіл Кіровоградської області на період 2014—2020 року» на території села планується побудова історично-меморіального комплаксу на честь історії села «Кам'янокриничанська слава!», а також побудова стадіону загальною кількість 3,500 місць, який зможе приймати товариські матчі районного центра та матчі на кубок Голови Кам'янокриничанської сільської ради. Планується забезпечення Будинку Культури сучаною інтерактвною дошкою та сучасним прожектором.
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Кам'яна Криниця [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yana Krini cya selo v Blagovishenskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1034 osib Kolishnij centr Kam yanokrinichanskoyi silskoyi radi selo Kam yana Krinicya Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Golovanivskij rajon Gromada Blagovishenska gromada Kod KATOTTG UA35020010100089885 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 1359 Poshtovij indeks 26412 Telefonnij kod 380 5259 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 25 13 pn sh 30 07 29 sh d 48 42028 pn sh 30 12472 sh d 48 42028 30 12472 Koordinati 48 25 13 pn sh 30 07 29 sh d 48 42028 pn sh 30 12472 sh d 48 42028 30 12472 Serednya visota nad rivnem morya 159 m Vodojmi richka Misceva vlada Adresa radi 26412 Kirovogradska obl Blagovishenskij r n s Kam yana Krinicya Silskij golova Ivahnyuk Pavlo Petrovich Karta Kam yana Krinicya Kam yana Krinicya MapaIstoriyaNa Pravoberezhnij Ukrayini v pivdenno zahidnij chastini mizh richkami Pivdennij Bug ta Dnipro na stiku troh oblastej Vinnickoyi Cherkaskoyi ta Kirovogradskoyi v 17 stolitti bulo zasnovano selo Kam yana Krinicya Selo lezhit na dvoh shilah mizh yakimi protikaye richka Cej strumok vitikaye z dzherela yake roztashovane v pivnichno zahidnij chastini sela i maye nazvu Kam yana Krinicya Im yam cogo dzherela i nazvano selo Zasnovano bulo na zemlyah yaki nalezhali grafu Potockomu V 1775 roci v seli bulo 140 dvoriv Volodinnya s Kam yanoyi Krinici graf Potockij podaruvav svoyij dochci v chas odruzhennya yiyi z grafom Stroganovim Stroganov i jogo druzhina Mariya Boleslavivna dochka grafa Potockogo v 1850 roci prodavali selyanam 2329 desyatin zemli ale selyani ne zmogli zibrati 40916 krb i viplatiti nedoyimku obrok v sumi 2184 krb i tomu zemlya zalishilasya za Stroganovimi azh do skasuvannya kripactva U 1847 roci v seli Kam yana Krinicya meshkalo 816 cholovik z nih 231 cholovik pracezdatnih 237 chol nepracezdatnih 63 chol rahuvalisya v bigah Zhinochoyi stati bulo 222 chol z yakih u bigah tezh bulo 63 choloviki U 1849 roci prozhivalo v seli 842 zhiteliv v tomu chisli 430 cholovikiv i 412 zhinok Pislya skasuvannya kripactva cherez chotiri roki v 1865 roci selyani Kam yanoyi Krinici vikupili u Stroganova 2553 desyatini zemli a she lishalosya v pomishika 1337 desyatin polovoyi zemli 188 desyatin lisu stavkiv i vipasiv Na pomishickij zemli pracyuvalo 617 selyan najmitiv Za period z 1862 po 1900 roki kilkist gospodarstv v seli zrosla z 180 do 670 a naselennya 1250 do 3000 cholovik U 1905 roci v seli Kam yana Krinicya bulo 720 dvoriv z kilkistyu zhiteliv 3500 ta zroslo v podalshomu do 5000 zhiteliv V cej period bulo zbilshennya bezzemelnih selyan V period pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 roki u 1916 roci samoderzhavstvo provodilo perepis selyanskih dvoriv z metoyu obklasti selyan pidvishenim podatkom Odnochasno z perepisom car vidav ukaz pro mobilizaciyu na front volosnih policejskih Shob uniknuti cogo volosni policejski pustili chutku sho vse zapisane v selyan v chornu knigu tak selyani nazivali blanki perepisu zaberut u selyan Pochalosya zavorushennya u chas yakogo selyani porvali blanki perepisu Takim chinom volosni policayi teper mali robotu v volostyah i vryatuvalis vid frontu Kerivnikiv selyanskogo zavorushennya 24 chervnya 1916 roku bulo zaareshtovano i viddano do sudu Pislya skasuvannya v seli kripactva bulo vidkrito pochatkovu cerkovno prihodsku shkolu a v 1894 r i Zemsku pochatkovu shkolu yaka mistilas v zbudovanomu zemstvom budinku sho mav odnu klasnu kimnatu i kvartiru dlya vchitelya U 1753 roci za zibrani u selyan groshi bulo pobudovano pershu v seli derev yanu cerkvu A v 1876 roci duhovenstvo zibralo iz selyan 32 tis krb i pobuduvali iz cegli drugu cerkvu Graf Potockij vidiliv na cerkvu u volodinnya popa 96 desyatin 1678 sazhniv polovoyi zemli V grudni 1917 roku v seli bulo vstanovleno radyansku vladu V 1929 roci v seli rozpochalasya masova kolektivizaciya U 1930 roci v seli bulo organizovano chotiri kolgospi im Shorsa im Chapayeva im Telmana ta Persha p yatirichka Do organizaciyi kolgospiv u 1924 roci v seli bulo organizovano artil spilnogo obrobitku zemli SOZ V toj chas u seli prozhivalo 5000 meshkanciv Vazhkimi dlya sela buli 1932 1933 roki roki Golodomoru Golova silskoyi Radi ta sekretar Vlasyuk Josip Yarezmovich pidrahuvali pomerlih vid golodu yih bulo 1034 zhiteliv sela Nimecko radyanska vijna 1941 1945 Pro pochatok vijni pershim povidomiv naselennya sela kolishnij direktor shkoli Nakonechnij Petro Yuhimovich u yakogo buv radioprijmach V lipni misyaci 1941 roku nimci okupuvali selo Kam yanu Krinicyu Zagarbniki grabuvali selo i vivozili v Nimechchinu zerno hudobu ta molod sela Selo vid okupaciyi zvilneno 13 bereznya 1944 roku U Drugij svitovij vijni brali uchast 468 zhiteliv sela z nih 266 zaginulo 280 nagorodzheni ordenami i medalyami Na teritoriyi sela sporudzheno obelisk Slavi ta pam yatnik Nevidomomu soldatu U 1954 roci gospodarstva bulo ob yednano v odin kolgosp im Shorsa U 1968 roci za visoki dosyagnennya v silskogospodarskomu virobnictvi gospodarstvo bulo nagorodzheno ordenom v Znak Poshani Najbilshogo rozvitku kolektivne gospodarstvo kolgosp im Shorsa dosyag v 1975 1990 rokah Na ploshi 4116 ga silskogospodarskih ugid bulo 105 ga sadu 7 ga vinogradnikiv 40 ga stavkiv Zaprovadzheno dvi odinadcyatipilnih sivozmini Pracyuvala laznya mlin novozbudovanij traktornij park iz tipovoyu majsterneyu avtopark pilorama 21 tvarinnicke primishennya ovocheshovishe litnij kinoteatr brigadnij klub kormoceh maslopunkt shkilnu yidalnyu shkilnu majsternyu silmag medpunkt budinok tvarinnika vetlikarnyu V seli diyali tri kinoustanovki dvi biblioteki medpunkt pologovij budinok brigadnij klub V roki radyanskoyi vladi sporuda cerkvi kilka raziv zminyuvala svoye vikoristannya V tridcyati roki na nij buli zrujnovani dzvinicya ta kupol Primishennya vikoristovuvalosya yak silskij klub Iz 1960 po 1990 roki v nij buv zernosklad ta sklad budivelnih materialiv Pislya retelnoyi restavraciyi teper ce znovu kultova sporuda Protyagom 1965 1968 rokah bula pobudovana doroga z tverdim pokrittyam do trasi Kiyiv Odesa V 1972 roci selo bulo z yednano asfaltovanoyu dorogoyu z rajonnim centrom Za period 1975 1990 rokiv 90 vulic bulo pokrito asfaltovim pokrittyam ta brukivkami U 1984 ta 1985 rokah vvedeni v diyu novi sporudi serednoyi shkoli ta silskogo budinku kulturi U 1970 roci v seli bulo 980 zhilih dvoriv v yakih prozhivali 3010 zhiteliv V seli pracyuvala denna ta vechirnya seredni shkoli u yakih navchalosya 636 uchniv V kolgospi im Shorsa bulo dobre rozvinute tvarinnictvo Utrimuvalosya 1533 golovi VRH 1846 goliv svinej 2 tis goliv ptici 1411 sht ovec 177 bdzholorodin V kolgospi funkcionuvali dvi rilnichi brigadi sadoogorodnya brigada traktorna brigada budivelna brigada dorozhno budivelna ribolovecka brigadi komungosp U 1996 roci bulo provedeno rozpayuvannya kolektivnih zemel mizh 1000 kolgospnikiv Iz zemel derzhavnogo rezervu nadileno po2 gazemli pracivnikam socialnoyi sferi Na zemlyah stvoreno pershi fermerski gospodarstva U 2003 roci pripinilo svoye isnuvannya kolektivne gospodarstvo im Shorsa Na pochatku 2007 roku na teritoriyi sela narahovuyetsya 501 gospodarstvo u yakih prozhivaye 1181 zhitel u tomu chisli 536 pracezdatnogo naselennya molodi do 35 rokiv 238 cholovik z nih 130 uchniv V 2008 roci 1119 cholovik v tomu chisli 527 pracezdatne naselennya pensioneriv 361 pidlitkiv 231 uchniv 125 Na teritoriyi sela narahovuvalos 712 budinkiv z nih nezaselenih 237 V gospodarstvah utrimuvalos 188 goliv VRH z nih 89 koriv 689 svinej 42 gol konej V naselennya ye v nayavnosti tehnika 15 traktoriv 6 vantazhnih avtomobiliv 115 legkovih avtomobili NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1579 osib z yakih 671 cholovik ta 908 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1355 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 16 rosijska 1 03 moldovska 0 59 biloruska 0 07 EkonomikaNa danij chas zagalna plosha 4565 2 ga u tomu chisli plosha naselenogo punktu 378 ga Na teritoriyi sela narahovuyetsya 427 gospodarstvo u yakih prozhivaye 1010 zhitel Na teritoriyi sela narahovuvalos 693 budinkiv z nih nezaselenih 275 V gospodarstvah utrimuvalos 150 goliv VRH z nih 80 koriv 537 svinej 33 gol konej V naselennya ye v nayavnosti tehnika 16 traktoriv 2 vantazhnih avtomobiliv 1 kombajn V seli funkcionuyut 10 fermerskih gospodarstv zasnovnikami yakih ye zhiteli sela Suslo Oleg Andrijovich Litinskij Vitalij Valentinovich Melnik Leonid Viktorovich Yavorskij Oleksandr Anatolijovich Chopovij Vasil Vasilovich Shirobokov Viktor Oleksijovich Suhina Sergij Grigorovich Danilyuk Grigorij Anatolijovich Blizko 1500 ga zemel orenduye TOV Yatran 100 odnoselchan obroblyayut svoyi zemelni payi odnoosibno Takozh u seli funkcionuyu produktovij magazin Ob yekti socialnoyi sferiV seli diye odin dityachij sadok ta odna shkola SportSelo maye vlasnu futbolnu komandu pid nazvoyu Zelenij Gaj kapitanom yakoyi ye Pushkin Vitalij Zirka futbolu sela ce Pushkin Vitalij yakij viriznyayetsya pomizh inshih gravciv svoyeyu vitrivalistyu i spritnistyu a takozh tehnikoyu vedennya m yacha Gromada sela neodnorazovo organizovuvala masove polyuvannya za uchastyu zhiteliv sela Yavorskij Oleksandr Kucenko Sergij Baranovskij Oleksandr Satanivskij Mihajlo Malyarchuk Oleg Fayuk Valerij Pam yatkiSelo znamenite na vsyu Ukrayinu svoyim mlinom Plani na majbutnyeVidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini Pro strategiyu rozvitku ukrayinskih sil Kirovogradskoyi oblasti na period 2014 2020 roku na teritoriyi sela planuyetsya pobudova istorichno memorialnogo komplaksu na chest istoriyi sela Kam yanokrinichanska slava a takozh pobudova stadionu zagalnoyu kilkist 3 500 misc yakij zmozhe prijmati tovariski matchi rajonnogo centra ta matchi na kubok Golovi Kam yanokrinichanskoyi silskoyi radi Planuyetsya zabezpechennya Budinku Kulturi suchanoyu interaktvnoyu doshkoyu ta suchasnim prozhektorom Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Kam yana Krinicya 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kirovogradsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi