«Зоряна карта» — сатирична драма режисера Девіда Кроненберга, що вийшла у 2014 році. Головні ролі у фільмі зіграли Джуліана Мур, Міа Васиковська, Джон К'юсак, Роберт Паттінсон, Олівія Вільямс та Еван Берд. Сценарій написав Брюс Вагнер, відомий за культовим фантастичним серіалом «Дикі пальми».
Зоряна карта | |
---|---|
Maps to the Stars | |
Український постер фільму | |
Жанр | драма |
Режисер | Девід Кроненберг |
Продюсер | Саїд Бен Саїд Мартін Кац Мішель Меркт |
Сценарист | Брюс Вагнер |
У головних ролях | Джуліанна Мур Міа Васіковська Джон К'юсак Роберт Паттінсон Олівія Вільямс Еван Берд Сара Гадон Нив Вілсон Керрі Фішер Емілія МакКарті |
Оператор | Пітер Сушицький |
Композитор | Говард Шор |
Кінокомпанія | Integral Film GmbH Prospero Pictures SBS Productions Sentient Entertainment |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 112 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Канада |
Рік | 2014 |
Дата виходу | 19 травня 2014 Канський кінофестиваль Франція 21 травня 2014 Канада 31 жовтня 2014 Україна 11 грудня 2014 США 27 лютого 2015 |
Кошторис | 13 000 000 $ |
Касові збори | 4 000 000 $ |
IMDb | ID 2172584 |
focusfeatures.com/maps_to_the_stars | |
Зоряна карта у Вікісховищі |
Фільм піднімає теми жорстокого життя у Голлівуді, капіталізму, а також слави і способів, якими вона досягається. Прем'єра стрічки відбулася на 67-му Каннському кінофестивалі, де Джуліана Мур отримала приз за найкращу жіночу роль. Також стрічка отримала номінації на «Золотий глобус» та Canadian Screen Award. Пізніше фільм вийшов у прокат по всьому світу, в тому числі і в Україні. Незважаючи на успіх серед критиків, стрічка стала комерційним провалом і не змогла навіть окупити бюджет.
Зміст Редагувати
Місце дії — два голлівудських будинки. В одному мешкає немолода акторка, яка сподівається зіграти роль своєї мертвої матері — легенди чорно-білого кіно. В іншій резиденції живе сім'я успішного психотерапевта — він, його дружна та син. Життя персонажів перевертається, коли вони зустрічають нікому не відому дівчину з Флориди, яка в інтернеті знайомиться з Керрі Фішер і сподівається з її допомогою підкорити Лос-Анджелес.
Ролі Редагувати
- Джуліанна Мур в ролі Гавани Сегранд
- Роберт Паттінсон в ролі Джерома Фонтана
- Джон К'юсак в ролі Стаффорда Вайса
- Міа Васіковська в ролі Агати Вайс
- Олівія Вільямс в ролі Крістіни Вайс
- Сара Гадон в ролі Кларіс Таггарт
- Івен Берд в ролі Бенджі Вайс
- Керрі Фішер (камео)
Створення та реліз фільму Редагувати
Девід Кроненберг познайомився зі сценаристом Брюсом Вагнером на початку 90-х. Разом вони працювали над серіалом «Фаєрвол» про боротьбу корпорацій Microsoft та Apple. Тим не менш, проект так і не побачив світ. Пізніше Кроненберг та Вагнер почали розробляти стрічку «Зоряна карта». Робота над фільмом тривала десять років. Вперше режисер анонсував «Зоряну карту» у 2012 році. Тоді Кроненберг зазначив, що запросив зіграти у новому фільмі Роберта Паттінсона, і додав, що стрічка буде «екстремальною, агресивною і сатиричною». Також на ролі у фільмі розглядалися Вігго Мортенсен і Рейчел Вайс, але пізніше актори вибули з проекту. Їх замінили Джон К'юсак і Джуліана Мур.
Зйомки фільму почалися у 2013 році. «Зоряна карта» — перший фільм Кроненберга, який він знімав на території США. Також зйомки проходили в Канаді. З цього приводу Кроненберг відзначив: «Ми знімали влітку і нас врятували пальмові дерева. У Торонто є місця, які дивним чином схожі на Лос-Анджелес. Там дуже сучасні будинки і архітектура». Крім того, фільм знімався у багатьох відомих локаціях, зокрема, Родео-драйв, Голлівудській Алеї Слави та Голлівудському бульварі.Бюджет фільму склав 13 мільйонів доларів. Кроненберг пояснив: «Одна з причин, чому я знімаю незалежні фільми, — це свобода творчості. Студія не втручається в процес. Насправді незалежні фільми — як Франкенштейн: отримуєш шматки з усього світу, зшиваєш їх та сподіваєшся, що в результаті вийде живий організм».
Перший трейлер фільму вийшов у 2014 році. Журналісти відзначили, що з першого погляду «Зоряна карта» здається «типовим прикладом пізнього Кроненберга» і додали, що стрічка є «однією з найважливіших у 2014 році». Фільм увійшов до основної програми у Каннах, а також був показаний на кінофестивалях у Торонто, Нью-Йорку, Токіо і Стокгольмі. «Зоряна карта» отримала рейтинг R — дітям до 17 років рекомендовано дивитися стрічку у присутності батьків.
Критика Редагувати
Фільм отримав змішані відгуки іноземних критиків. На агрегаторі Rotten Tomatoes на основі 141 рецензії стрічка отримала 61 бал зі 100. У висновку автори сайту зазначили: «Не дивлячись на хитромудру лінію оповідання і змішану тональність, „Зоряна карта“ сповнена злободенного драматизму і потішить тих фанатів Девіда Кроненберга, які жадають чергової дози крижаної кислоти».
Оглядач видання Time Out відзначив «дику атмосферу фільму, від якої нормальна людина буде бігти якомога швидше». У The Daily Telegraph стрічку назвали «божевільним голлівудським кошмаром» і додали: «Зоряна карта» — це фільм, про який ви хочете забути. Потім знову побачити — і знову забути". Сайт Indiwire відзначив гру акторів: «Джон К'юсака грає тут свою найкращу роль за останні десять років, а Джуліана Мур уособлює всю трагічність марнославства». The Guardian похвалив трагічність фільму і додав: «Кожне обличчя тут — маска болю. Весь фільм — це клаустрофобія, кошмар та відчай». Також журналісти видання порівняли «Зоряну карту» із класичними фільмами «Бульва Сансет», «Китайський квартал» і «Долина ляльок». Втім, деякі оглядачі були налаштовані більш критично. Variety написав: «Ви будете сміятися, але деякі моменти, які мали б стати веселими, насправді виявляються нудними».
Також критики відзначили вірш Поля Елюара «Свобода», що є лейтмотивом фільму. Видання The Brooklyn Rail писало: «Мрійливі та сумні уривки вірша Поля Елюара з'являються у божевільній творчості Девіда Кроненберга. Ніби цей твір письменника-сюреаліста є одним з багатьох примарних видінь стрічки».
Українські критики оцінили фільм в цілому позитивно. Оглядачі газети «Вести» зазначили: «Ідея фільму тягне на комедію, але насправді „Зоряна карта“ — важка психологічна драма. Одна з тих, які Кроненберг блискуче знімає вже не перше десятиріччя». Веніамін Кінчук з порталу «Культура» написав: «Фасадна радість і безрозмірна посмішка, якими зірки блищать на червоній доріжці, — не більше ніж неприродна маска, під якою ховається набрякле від наркотиків та алкоголю справжнє обличчя лос-анджелеського кіношника». Журналісти видання «Рівність» зазначили: «Кроненберг свідомо маніпулює свідомістю публіки, направляючи глядача по помилковому сліду, починаючи свою картину як досить легковажну енциклопедію голлівудської моралі, а потім вносячи в неї мотиви нуара, містики і вбивчого гротеску».
Відзнаки Редагувати
Canadian Screen Awards
- Найкращий актор другого плану (Джон К'юсак)
- Найкращий саундтрек (Ховард Шор)
Каннський кінофестиваль
- Найкраща акторка (Джуліана Мур)
- Найкращий саундтрек (Ховард Шор)
International Cinephile Society Awards
- Найкраща акторка другого плану (Джуліана Мур)
Sitges Film Festival
- Найкраща акторка (Джуліана Мур)
Примітки Редагувати
- . www.gq.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2017.
- . Афиша (ru-RU). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2017.
- . euronews. 26 травня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
- Зоряна карта, фільм 2014 г. | KinoFilms.ua. kinofilms.ua. Процитовано 2017-97-09.
- . www.boxofficemojo.com (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
- . issuu (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
- . ComingSoon.net (амер.). 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- Jagernauth, Kevin. . www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- . twilightrussia.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 10 липня 2017.
- Davis, Edward. . www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ . THR Russia (ru-RU). Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- Mandy (20 серпня 2013). . Robert Pattinson Life. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- . The Film Stage (амер.). 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- Schilling, Mark (15 жовтня 2014). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- . The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 11 липня 2017.
- Punter, Jennie (22 липня 2014). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 10 липня 2017.
- (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- . Time Out London (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- . Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 11 липня 2017.
- Lyttelton, Oliver. . www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- Bradshaw, Peter (18 травня 2014). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- Debruge, Peter (19 травня 2014). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- . brooklynrail.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- (рос.). 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- Координати «Зоряної карти». cultua.media. Процитовано 11 липня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
- . www.rivnist.in.ua (ua). Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
Посилання Редагувати
Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |