Зелінський Михайло 21 листопада 1918 полковник Дієвої армії УНР посмертно Поручик Полковник посмертно Загальна інформаці

Зелінський Михайло (?—21 листопада 1918) — полковник Дієвої армії УНР (посмертно).

Зелінський Михайло
Поручик Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження	невідомо
Смерть	21 листопада 1918(1918-11-21) Ромодан (станція)
Військова служба
Приналежність	УНР

Життєпис ред.

Останнє звання у російській армії — поручик.

З 9 лютого 1918 р. — командир 1-ї сотні 2-го Запорізького куреня військ Центральної Ради (з 15 березня 1918 р. — полку). Згодом — командир 1-го Республіканського куреня 2-го Запорізького полісу Армії Української Держави. Восени 1918 р. був важко поранений у бою з червоними на кордоні з Радянською Росією, перебував на лікуванні у Києві. Після одужання виїхав до складу 2-го Запорізького полку.

У час протигетьманського повстання, 17 листопада 1918 р., проїздив через станцію Ромодан, зайняту офіцерськими загонами. Був заарештований за причетність до 2-го Запорізького полку, що у той час підтримав повстання у Харкові. Розстріляний за відмову вступити в Офіцерські дружини. Після взяття Ромодану 2-м Запорізьким полком був перепохований у Полтаві.

З наказу командувача Лівобережного фронту П. Болбочана Дієвої армії УНР посмертно був підвищений до рангу полковника.

Джерела ред.

Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Коваленко Сергій. Зелінський Михайло/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.