Зеамет — військовий лен, одержуваний сипахом за несення військової служби. Встановлені за султана Мурада I. Це умовне феодальне земельне володіння, яке існувало в Османській імперії аж до скасування військово-ленної системи (1839), річний дохід з якого становив від 20 до 100 тисяч акче.
Заїм — володар зеамета.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Новая история стран Азии и Африки. XVI—XIX вв. / Под ред. А. М. Родригеса: В 3 Ч. — М.: ВЛАДОС, 2004. — Ч.2. — С.355
Джерела Редагувати
- Іналджик Г. Османська імперія: Класична доба (1300—1600), — К.: Критика, 1998. — 287 с.
- Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу [ 30 січня 2010 у Wayback Machine.]