Євге́н Юхи́мович Заха́ров (12 листопада 1952, м. Харків) — голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970-1980-х років.
| Євген Юхимович Захаров | |
|---|---|
| Євген Захаров на мітингу в Харкові | |
| Народився | 12 листопада 1952 (70 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | українське |
| Місце проживання | Харків, Україна |
| Діяльність | правозахисник |
| Відомий завдяки | правозахисник |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | Ростовський державний університет шляхів сполученняd, Харківська міська рада і Харківська правозахисна група |
| Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Євген Захаров народився 12 листопада 1952 у місті Харкові.
Протягом 1970–1975 років здобував освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького, який закінчив з відзнакою.
У 1982–1985 роках був аспірантом Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту.
З 1988 по 1992 роки Євген Захаров був кореспондентом газети «Експрес-Хроніка».
Протягом 1990–1994 років був депутатом Харківської міської ради. З 1990 року є заступником голови Харківської міської комісії з питань поновлення прав реабілітованих.
Громадська діяльність Редагувати
У 1989 році Євген Захаров стає співголовою Харківського «Меморіалу», і перебуває на цій посаді до 1992 року.
У 1992 році він стає співголовою Харківської правозахисної групи, і перебував на цій посаді до 2011 року.
З 1994 року він також є членом правління Міжнародного товариства «Меморіал».
У 2004–2008 роках був головою правління, а протягом 2010–2011 — член правління Української Гельсінської спілки з прав людини.
У 2011 році Євген Захаров стає директором Харківської правозахисної групи.
25 січня 2012 року його було обрано головою правління Української Гельсінської Спілки з прав людини.
Крім того, Євген Захаров є членом Московської Гельсінської групи (з 1989 р.), Української Секції Міжнародного товариства прав людини (з 1995 р.).
В його доробку 11 наукових статей з прикладної математики та проєктування електронних машин (1976–1985 роки), понад 200 публікацій, присвячених правам людини, громадянському суспільству та історії політичних репресій в Радянському Союзі та в Україні. Друкувався у виданнях України, Росії, США, Канади, Німеччини, Франції, Литви, Польщі, Норвегії, Данії (з 1987 по 2010 рік).
У 2014–2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Член Українського ПЕН.
Кампанія «Захарова — в омбудсмени!» (2006–2007) Редагувати
17 листопада 2006 року в Україні розпочалася кампанія громадського лобіювання «Захарова в Омбудсмени!». Метою кампанії стало висунення відомого правозахисника, голови Української Гельсінської спілки з прав людини пана Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В ході кампанії, кандидатуру Є. Захарова підтримало понад 340 недержавних громадських організацій в Україні та понад 120 міжнародних організацій.
Першим успіхом кампанії стала реєстрація Євгена Захарова профільним комітетом Верховної Ради офіційним кандидатом на посаду Уповноваженого з прав людини. Це стало можливим завдяки підтримці народної ініціативи окремими депутатами від фракцій БЮТ та «Наша Україна». Вони в короткий час зібрали потрібну кількість підписів під зверненням до Голови Верховної Ради та профільного комітету Верховної Ради. Тоді висування кандидатури Є.Захарова на посаду Омбудсмена підтримав 121 народний депутат з фракцій БЮТ, СПУ, «Нашої України» та Партії Регіонів. При голосуванні в Верховній Раді його підтримало 154 народних депутати.
Вагомим досягненням кампанії стала актуалізація проблем та недоліків, що існують в роботі омбудсмена, привернення уваги до них не тільки українського, але і європейського загалу.
Іншим важливим досягненням кампанії стала готовність узяти під громадський контроль діяльність омбудсмена незалежно від особи, що обіймає цю посаду. Кампанія стала прикладом об'єднання зусиль громадських та правозахисних організацій в справі розбудови громадянського суспільства в Україні.
Участь у виборах Омбудсмана у 2012-му році Редагувати
28 січня 2012 Правління Української Гельсінкської спілки з прав людини запропонувало депутатам обрати омбудсманом Євгена Захарова.
7 лютого 2012 фракції Верховної Ради БЮТ і НУНС ухвалили спільне рішення про висування Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
15 березня 2012 Верховна Рада не змогла обрати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Кандидатуру Валерії Лутковської підтримали 212 народних депутатів, Євгена Захарова — 134 депутати.
Участь у реформуванні МВС Редагувати
Після Революції гідності Євген Захаров був призначений головою Експертної ради з реформування міліції при МВС України, яка була створена у квітні 2014 року за дорученням голови МВС Арсена Авакова.
Нагороди Редагувати
- Орден Свободи (25 листопада 2008) — за багаторічну активну правозахисну діяльність, відстоювання прав людини, вагомий внесок у відтворення історичної правди та з нагоди Дня Свободи.
- Кавалер ордену «За інтелектуальну відвагу» (2006).
- Премія ім. Василя Стуса, січень 2012.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).
Примітки Редагувати
- An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
- Кампанія громадського лобіювання «Захарова в Омбудсмени!»[недоступне посилання з липня 2019]
- Громадські організації що підтримали Є.Захарова[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 7 листопада 2012.
- Ми повинні напрацювати свій механізм реформи і свою міліцію, - Євген Захаров (ФОТО) [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.], ВЗГ ГУМВС України у Львівській області, 18 липня 2014
- . Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 25 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
Джерела Редагувати
- Євген Захаров — голова Правління УГСПЛ [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Євген Захаров: «Кожні 40 секунд українська міліція застосовує насильство проти людини» // Країна, № 65, 1.04.2011
- 159 громадських організацій звернулися до депутатів Верховної Ради, щоб підтримати Є.Захарова
- Новий старий Омбудсмен[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євген Захаров |
- Чи є 17 вересня святом в Україні? [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 17 вересня 2009
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |