www.wikidata.uk-ua.nina.az

Затока Згоди лат Sinus Concordiae невелика морська ділянка на Місяці на сході Моря Спокою Довжина біля 160 км координати

Затока Згоди

Затока Згоди (лат. Sinus Concordiae) — невелика морська ділянка на Місяці, на сході Моря Спокою. Довжина — біля 160 км, координати центра — 11°00′ пн. ш. 42°30′ сх. д. / 11.0° пн. ш. 42.5° сх. д. / 11.0; 42.5.

Затока Згоди
лат. Sinus Concordiae
Мозаїка знімків «Клементини». Яскравий кратер біля лівого краю — Коші, кратер із темним дном угорі — Лаєлл.
Координати центра
 11°00′ пн. ш. 42°30′ сх. д. / 11.0° пн. ш. 42.5° сх. д. / 11.0; 42.5
Розмір
 160 км
Назву затверджено 1976

 Затока Згоди на Вікісховищі
Карта регіону (1963)

Сучасна назва цієї затоки з'явилася на карті, виданій 1974 року Військовим картографічним агентством США для НАСА, і 1976 року була затверджена Міжнародним астрономічним союзом. В давнину ця затока мала іншу назву: 1647 року Ян Гевелій назвав її Sinus Caucasius.

На заході Затока Згоди зливається з Морем Спокою, а на півночі межує з Болотом Сну. Дещо західніше її гирла в морі лежить яскравий молодий 12-кілометровий кратер Коші (Cauchy), від якого отримали назву деякі сусідні об'єкти: борозна Коші (Rima Cauchy), уступ Коші (Rupes Cauchy) та 10 дрібних кратерів. Кілька з них — Коші D, Коші U, Коші V та Коші W — знаходяться в самій затоці; це єдині її найменовані кратери станом на 2015 рік. В материковій місцевості на берегах затоки лежать сильно зруйновіні кратери Лаєлл, Прокл G, Да Вінчі та Да Вінчі A; перший з них залитий лавою. Крім того, в затоці над її лавовим покривом височіють рештки валу кількох безіменних залитих кратерів. Подекуди її перетинають невеликі гряди.

Поверхня Затоки Згоди лежить на 0,9–1,3 км нижче за місячний рівень відліку висот. В напрямку межі з морем висота поверхні дещо збільшується.

Вік лавового покриву Затоки Згоди та прилеглої ділянки Моря Спокою за концентрацією кратерів оцінюють у 3,5–3,6 млрд років (пізньоімбрійська епоха), що близьке до середнього значення для цього моря.

Затока Згоди, погляд із півночі
(знімок «Аполлона-17», 1972)

Примітки ред.

  1. ↑ . Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 11 червня 2015. 
  2. Sheet LTO-61B3: Watts // NASA Lunar Topographic Orthophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:250,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, March 1974.
  3. [1] / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 340. — ISBN 90-277-0836-3. з джерела 11 березня 2015 (Інше посилання)
  4. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 230. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Caucasius Sinus — у списку назв на с. 230 [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.])
  5. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 203. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  6. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
  7. Hiesinger, H.; Jaumann, R.; Neukam, G.; Head, J. W. (2000). . Journal of Geophysical Research 105 (E12): 29239–29276. Bibcode:2000JGR...10529239H. doi:10.1029/2000JE001244. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 12 червня 2015. 
  8. Hiesinger H., Head J. W., Wolf U., Jaumann R., Neukum G. Ages and stratigraphy of lunar mare basalts: A synthesis //  / W. A. Ambrose, D. A. Williams. — Geological Society of America, 2011. — P. 1–51. — (Geological Society of America Special Paper 477) — ISBN 978-0-8137-2477-5. — DOI:10.1130/2011.2477(01). з джерела 29 січня 2013

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zatoka Zgodi lat Sinus Concordiae nevelika morska dilyanka na Misyaci na shodi Morya Spokoyu Dovzhina bilya 160 km koordinati centra 11 00 pn sh 42 30 sh d 11 0 pn sh 42 5 sh d 11 0 42 5 1 Zatoka Zgodilat Sinus ConcordiaeMozayika znimkiv Klementini Yaskravij krater bilya livogo krayu Koshi krater iz temnim dnom ugori Layell Koordinati centra 11 00 pn sh 42 30 sh d 11 0 pn sh 42 5 sh d 11 0 42 5Rozmir 160 kmNazvu zatverdzheno 1976 Zatoka Zgodi na VikishovishiKarta regionu 1963 Suchasna nazva ciyeyi zatoki z yavilasya na karti 2 vidanij 1974 roku Vijskovim kartografichnim agentstvom SShA dlya NASA i 1976 roku bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom 1 3 V davninu cya zatoka mala inshu nazvu 1647 roku Yan Gevelij nazvav yiyi Sinus Caucasius 4 5 Na zahodi Zatoka Zgodi zlivayetsya z Morem Spokoyu a na pivnochi mezhuye z Bolotom Snu Desho zahidnishe yiyi girla v mori lezhit yaskravij molodij 12 kilometrovij krater Koshi Cauchy vid yakogo otrimali nazvu deyaki susidni ob yekti borozna Koshi Rima Cauchy ustup Koshi Rupes Cauchy ta 10 dribnih krateriv Kilka z nih Koshi D Koshi U Koshi V ta Koshi W znahodyatsya v samij zatoci ce yedini yiyi najmenovani krateri stanom na 2015 rik V materikovij miscevosti na beregah zatoki lezhat silno zrujnovini krateri Layell Prokl G Da Vinchi ta Da Vinchi A pershij z nih zalitij lavoyu Krim togo v zatoci nad yiyi lavovim pokrivom visochiyut reshtki valu kilkoh bezimennih zalitih krateriv Podekudi yiyi peretinayut neveliki gryadi Poverhnya Zatoki Zgodi lezhit na 0 9 1 3 km nizhche za misyachnij riven vidliku visot V napryamku mezhi z morem visota poverhni desho zbilshuyetsya 6 Vik lavovogo pokrivu Zatoki Zgodi ta prilegloyi dilyanki Morya Spokoyu za koncentraciyeyu krateriv ocinyuyut u 3 5 3 6 mlrd rokiv piznoimbrijska epoha sho blizke do serednogo znachennya dlya cogo morya 7 8 Zatoka Zgodi poglyad iz pivnochi znimok Apollona 17 1972 Primitki red a b Sinus Concordiae Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2015 Sheet LTO 61B3 Watts NASA Lunar Topographic Orthophotomap based on Apollo 15 photos Scale 1 250 000 ed 1 Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center Washington D C March 1974 1 E Muller amp A Jappel D Reidel Publishing Company 1977 P 340 ISBN 90 277 0836 3 Arhivovano z dzherela 11 bereznya 2015 Inshe posilannya Hevelius J Selenographia sive Lunae descriptio Gedani Hunefeld 1647 P 226 227 230 DOI 10 3931 e rara 238 Caucasius Sinus u spisku nazv na s 230 Arhivovano 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 203 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS Arhivovano 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Hiesinger H Jaumann R Neukam G Head J W 2000 Ages of mare basalts on the lunar nearside Journal of Geophysical Research 105 E12 29239 29276 Bibcode 2000JGR 10529239H doi 10 1029 2000JE001244 Arhiv originalu za 29 sichnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2015 Hiesinger H Head J W Wolf U Jaumann R Neukum G Ages and stratigraphy of lunar mare basalts A synthesis W A Ambrose D A Williams Geological Society of America 2011 P 1 51 Geological Society of America Special Paper 477 ISBN 978 0 8137 2477 5 DOI 10 1130 2011 2477 01 Arhivovano z dzherela 29 sichnya 2013Posilannya red Karta z aktualnimi nazvami detalej poverhni Arhivovano 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Zatoka Zgodi Arhivovano 31 travnya 2018 u Wayback Machine na The Moon Wiki Interaktivna karta Misyacya centrovana na Zatoku Zgodi Arhivovano 12 serpnya 2019 u Wayback Machine Komandnij modul Apollona 15 na foni Zatoki Zgodi Arhivovano 27 listopada 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zatoka Zgodi amp oldid 36750751