Владисла́в Петро́вич Заси́пко (нар. 22 січня 1953, Донецьк) — український радянський боксер-аматор, дворазовий чемпіон Європи, дворазовий чемпіон СРСР, призер чемпіонату світу. Заслужений майстер спорту СРСР (1975).
| Владислав Засипко | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Засипко Владислав Петрович |
| Народився | 22 січня 1953 (70 років) Донецьк |
| Проживання | Донецьк |
| Вагова категорія | найлегша вага |
| Спортивний клуб | «Спартак» |
| Аматорська кар'єра | |
| Боїв | 140 |
| Перемог | 135 |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Бокс | ||
| Чемпіонат світу | ||
| Бронза | 1974 Гавана | до 48 кг |
| Чемпіонат Європи | ||
| Золото | 1973 Белград | до 48 кг |
| Золото | 1975 Катовіце | до 48 кг |
Біографія ред.
Народився 22 січня 1953 року в місті Донецьку.
Заняття боксом розпочав у 1965 році у тренера М. Верзілова. Згодом тренувався у тренерів А. Чмутова і Ю. Бухмана.
На любительському ринзі провів 140 боїв, з них переміг у 135. На міжнародному ринзі провів 28 зустрічей, у 25 отримав перемогу.
Спортивні досягнення ред.
- Заслужений майстер спорту СРСР (1975);
- Чемпіон Європи (1973, 1975);
- Чемпіон СРСР (1974, 1975);
- Бронзовий призер чемпіонату світу (1974).
Цікаві факти ред.
- У півфінальному поєдинку VI Спартакіади народів СРСР проти Бабана Надирова рішенням суддів з рахунком 3:2 перемогу здобув В. Засипко. Проте сам спортсмен і його тренери вважали, що бій вони програли. Оскільки рішення суддів не відміняється, В. Засипко вийшов до фіналу, переміг там С. Дуряна й став володарем двох золотих медалей: чемпіона СРСР і чемпіона Спартакіади. Одну з них В. Засипко передав Б. Надирову. Поети Д. Кугультінов і М. Дудін присвятили Владиславу Засипку такі рядки:
| ...И вот восторг взрывает стадион, Когда в средине, на почетном круге Своей медалью гордый чемпион Соперника венчает по заслуге. |
- Ім'я В. П. Засипка носить Донецька обласна дитячо-юнацька спортивна школа з боксу.
З особистого життя ред.
У вересні 2013 року його, жінку Наталію та прийомну дочку Ольгу намагалися викинути на вулицю донецькі державні виконавці. На його захист прийшли сусіди, колеги по виступах, його учні — загородили вхід в квартиру, вимагаючи відкласти виселення та надати родині оскаржити рішення, заочно винесене літом 2012 року Київським районним судом Донецька. В часі протистояння у пані Наталії стався серцевий напад, її забрала швидка допомога. Свого часу відомий боксер ручився за сестру дружини (в 2006 році) у банку «Фінанси та кредит» на 65 тисяч доларів, з яких сестрина змоглася виплатити лишень 35,000. Станом на 2011 рік по незрозумілих законах позичальниця була винна вже 120,000 долярів. Для врятування родини чемпіон заклав свою трикімнатну квартиру в Донецьку — якійсь громадяні Вікторії Мороз — згідно журналістського розслідування — сестра першого замісника прокурора Донецької области. Двічі Чемпіон Європи не стримував сліз, оповідаючи, як продали його помешкання без його відома.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 липня 2013.
Посилання ред.
- Коротка біографія В.Засипко в Енциклопедії сучасної України [ 21 червня 2018 у Wayback Machine.]
- «„Мухач из Донецка“ не уступил Высоцкому. Владиславу Засыпко исполнилось 58 лет!» на сайті донецького спортивного клубу «ІСД»
- «Владислав Засыпко: Моя медаль чемпиона мира — у Фиделя Кастро» на donbass.ua [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Донецкие боксеры не дали выбросить на улицу семью легенды советского спорта» на Gazeta.ua [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)