Западний (Кессельман) Семен Ізраїлевич (1899, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 5 лютого 1938, Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР, СРСР) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, Комісар державної безпеки 3-го рангу (29 грудня 1935 р.); один із засновників футбольного клубу «Динамо» (Київ).
| Западний Семен Ізраїлевич | |
|---|---|
| Народився | 1899 Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія |
| Помер | 5 лютого 1938 Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР, СРСР |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Військове звання | комісар державної безпеки 3-го рангу |
| Партія | ВКП(б) |
| Брати, сестри | Q18243391? і Q18235911? |
| Нагороди | |
Ранні роки ред.
Народився в 1899 році в Одесі в родині єврейського ремісника -шмуклера. Під час російсько-японської війни батько був мобілізований до армії, а мати померла, тимчасово виховувався у дядька та відпрацьовував прокормлення роботою по шмуклерській частині. Після повернення батька з армії поступив до приватного училища Рейзерова в Одесі де навчався до його закриття у 1907 р., потім був прийнятий до 1-го казенного єврейського училища в Одесі, по закінченню якого у 1913 році працював у майстерні батька та конторщиком у конторі Пайкіса в Одесі. Член РСДРП(б) з жовтня 1917 року. З 1917 року — рядовий Червоної гвардії сотні Харченко в Одесі, учасник радянського повстання в Одесі, а також боїв з військами Центральних держав, які окупували Україну — відступав до Харкова, був поранений під Барвенковим. Після лікування в Ростові, Саратові і Москві повернувся до Одеси, де працював у більшовицькому підпіллі (член Президії, секретар розвідки і контррозвідки Одеського підпільного комітету, начальник оперштабу).
В органах ред.
У квітні-серпні 1919 року — член Колегії Одеської ЧК, секретар Одеської ЧК, секретар секретного відділу Одеської ЧК, зааступник завідувача секретного відділу Одеської ЧК, після заняття Одеси ЗСПР — служив у Південній групі військ, у розвідці 45-ї і 58-ї стрілецьких дивізій. З кінця 1919 працював в ЧК в Москві. У листопаді-грудні 1919 р. працював у Волинській губ. ЧК. У грудні 1919 р. - березні 1920 р. - заступник завідувача секретного відділу Київської губ. ЧК. З 20 березня 1920 р. - завідувач Секретно-оперативного відділу Волинської губ. ЧК. З травня 1920 р. - заступник завідувача Катеринославською районною транспортною ЧК у Кривому Розі. З літа 1920 р. - завідувач Секретно-оперативного відділу та заступник голови Волинської губ. ЧК. З 17 липня по 5 серпня 1921 р. - голова Волинської губ. ЧК. З 14 вересня по 5 листопада 1921 р. - член Колегії Запорізької губ. ЧК. З 21 листопада 1921 р. - начальник Секретно-оперативної частини та заступник голови Харківської губ. ЧК. З 25 листопада 1922 р. - начальник Харківського місцевого відділу ДПУ. З 12 жовтня 1923 року - начальник Харківського міського відділу ДПУ і за сумісництвом заступник начальника Секретного відділу ДПУ УСРР. З 1 січня 1924 р. у резерві призначень ДПУ УСРР. З 29 січня 1924 року — помічник начальника Київського губернського відділу ГПУ, з 12 грудня 1925 року — начальник Київського окружного відділу ГПУ. З 28 липня 1928 року по 31 січня 1930 р. - — начальник обліково-організаційного управління ГПУ при РНК Української РСР.
З січня 1930 року — заступник повпреда ОГПУ (з липня 1934 — начальника УНКВД) по Далекосхідному краю,
Заарештований 8 серпня 1937. Розстріляний у Хабаровську за вироком виїзної сесії ВКВС СРСР 5 лютого 1938.
Реабілітований посмертно 1980 року за відсутністю складу злочину.
Посилання ред.
- Западний на сайті «Хронос» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Западний на сайті «Меморіал» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Западний на сайті «protivpytok.org» [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Довідник з історії КПРС [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)