www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залоза Дюфура За лоза Дю фура англ Dufour s gland залоза зовнішньої секреції характерна для самок жалких перетинчастокри

Залоза Дюфура

За́лоза Дю́фура (англ. Dufour’s gland) — залоза зовнішньої секреції, характерна для самок жалких перетинчастокрилих комах (мурах, бджіл і ос). Розташована в задній частині черевця, поруч з отруйною залозою, виробляє феромони тривоги, слідові та деякі інші речовини.

Опис ред.

Французький ентомолог Жан Марі Леон Дюфур, який відкрив Дюфурову залозу в 1841 році.

Дрібна залоза, яка розташована в задній нижній частині черевця самок, поруч з отруйною залозою і жалом (яйцекладом). Залоза була вперше описана в 1841 році французьким ентомологом Жаном Марі Леоном Дюфуром (фр. Léon Jean Marie Dufour 1780—1865). Залози вистелені одним шаром епітеліальних клітин, які секретують речовини у внутрішню порожнину. М'язи, що оточують вихідний отвір, контролюють вихід секретів. Залозисті клітини містять в достатку гладкий ендоплазматичний ретикулум, безліч секреторних везикул, мітохондрій і щільних гранул, відповідно до їх ролі в секреції. Простий епітелій без особливих модифікацій був виявлений у більшості досліджених представників Myrmicinae і Ponerinae. У африканських Dorylinae епітелій має зубчастий вигляд і численні базальні інвагінації, в той час як американські Ecitoninae мають дуже однорідний епітелій з базальним шаром мембранних складок. Myrmeciinae, Pseudomyrmecinae і Dolichoderinae демонструють різні види апікальних мікроворсинок, тоді як для Formicinae характерний субкутикулярний шар мітохондрій і дуже товста базальна мембрана.

Біохімія ред.

Залоза Дюфура має лужний і терпеноїдний екскрети. В складі Дюфурових залоз виявлено близько сотні різноманітних органічних речовин (кетони, лактони, вуглеводні, вуглеводи, спирти, терпеноїди, ефіри). Серед секретів Дюфурової залози, наприклад, у рудих лісових мурах знайдені наступні речовини: n-нонан, n-декан, n-ундекан, 9-ундецен, n-додекан, 1-додецил, 3-метилундекан, 5-метилундекан, n-тридекан, n-тетрадекан, 3-метилтридекан, 5-метилтридекан, тетрадецен, n-пентадекан, 7-пентадецен, n-гексадекан, n-гептадекан, цис-8-гептадецен, гептадекадієн, n-октадекан, 9-октадецен, n-нонадецен, 9-нонадецен, нонадекадієн, n-ейкозан, ейкозен, n-генейкозан, генейкозен, n-докозан, трикозен, n-тетрадецил ацетат, тетрадецил ацетат, n-гексадецил ацетат, гексадецил ацетат, n-октадецил ацетат, гераніл-гераніл ацетат і інші. В складі секретів Дюфурової залози австралійської мурахи-бульдога Myrmecia gulosa переважає алкен цис-8-гептадецен (Cavill and Williams, 1967), який становить 62%; також представлені розгалужені вуглеводні (15%), n-тетрадекан (1%), n-пентадекан (17%), гексадекан (1%) і гептадекан (4%). В Amblyopone australis виявлені аліфатичні вуглеводні, а у Pseudomyrmecinae - n-пентадекан, n-гептадекан і гептадецен. Аліфатичні вуглеводні — це єдиний клас органіки, що синтезується в цих залозах у представників підродини мирміцини.

Функції ред.

В залоза Дюфура мурах виділяє речовини, які виконують функції феромонів тривоги, слідів і статевих феромонів і деякі інші. В бджіл і ос залоза Дюфура також виділяє речовини, що дозволяють розпізнавати «своїх», і сигналізують про роль матки або фертильності. Залоза добре розвинена у бджіл роду Andrena, у яких її секрети використовуються для гідроізоляції та захисту стільників з розплодом від грибків. В паразитичної оси Vespula austriaca залозою Дюфура виділяються секрети, які стримують оогенез у робочих бджіл виду-хазяїна, запобігаючи їх яйцекладці та розмноженню.

Серед інших функцій експериментально доведено, що виділення самок мурах-рабовласників Polyergus breviceps знижує агресивність робочих особин-рабів Formica щодо них.

Див. також ред.

  • Метаплевральна залоза

Посилання ред.

  1. ↑ Blum M. S. and H. R. Hermann. (1978). Venoms and Venom Apparatuses of the Formicidae: Myrmeciinae, Ponerinae, Dorylinae, Pseudomyrmecinae, Myrmicinae, and Formicinae. [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.] In: Handbook of experimental pharmacology/Handbuch der experimentellen Pharmakologie : New series: v. 48, Arthropod venoms (Editor Sergio Bettini). — Berlin, Springer-Verlag, 1978. — pp. 801—869 (Chapter 25). ISBN 978-3-642-45503-2
  2. Длусский Г. М. Муравьи рода Формика [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Москва: Наука, 1967. — 236 с. — 2300 экз.
  3. ↑ Allaby, Michael (1999). . A Dictionary of Zoology. Encyclopedia.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 21 січня 2014. 
  4. ↑ Mitra, Aniruddha. Function of the Dufour’s gland in solitary and social Hymenoptera : [ ][англ.] // Journal of Hymenoptera Research : journal. — 2013. — Vol. 35. — С. 33—58. — DOI:10.3897/JHR.35.4783.
  5. Johan Billen, Cíntia Eleonora Lopes Justino, Fernando Henrique Carnimeo, Fernando Barbosa Noll. Morphology and ultrastructure of the Dufour gland of Myzinum sp. (Tiphiidae) : [ ][англ.] // Journal of Hymenoptera Research : journal. — 2017. — Vol. 55. — С. 109—119. — DOI:10.3897/JHR.55.11618.
  6. Dufour L. (1841). Recherches anatomiques et physiologiques sur les Orthoptères, les Hyménoptères et les Neuroptères. Mémoires de l’Académie des Sciences, Institute de France. Vol 7: 265—647.
  7. Billen J. (1986). Morphology and ultrastructure of the Dufour’s and venom gland in the ant, Myrmica rubra (L.) (Hymenoptera: Formicidae). International Journal of Insect Morphology and Embryology 15: 13-25. doi: 10.1016/0020-7322(86)90003-6
  8. ↑ Billen J. P. J. (1986). Comparative morphology and ultrastructure of the Dufour gland in ants (Hymenoptera: Formicidae) [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Entomologia Generalis 11: 165—181.
  9. Blum M. S. and H. R. Hermann. (1978). Venoms and Venom Apparatuses of the Formicidae: Dolichoderinae and Aneuretinae. In: Handbook of experimental pharmacology/Handbuch der experimentellen Pharmakologie : New series: v. 48, Arthropod venoms (Editor Sergio Bettini). — Berlin, Springer-Verlag, 1978. — pp. 870—894 (Chapter 26). ISBN 978-3-642-45503-2
  10. Bergstrom, G., Lofqvist, J. (1973). Chemical congruence of the complex, odoriferous secretions from Dufour’s gland in three species of ants of the genus Formica. J. Insect Physiol. 1973, 19, 887—907.
  11. Reed, H.C.; Akre, R.D. Colony behavior of the obligate social Vespula austriaca (Panzer) (Hymenoptera Vespidae) : [ ][англ.] // Insectes Sociaux : journal. — 1983. — Vol. 30, № 3. — С. 259—273.
  12. Howard Topoff, Stefan Cover, Les Greenberg, Linda Goodloe, Peter Sherman. (1988). Colony Founding by Queens of the Obligatory Slave-making Ant, Polyergus breviceps: The Role of the Dufour’s Gland. [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Ethology. Volume 78, Issue 3, pages 209—218, January-December 1988. DOI: 10.1111/j.1439-0310.1988.tb00231.x
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za loza Dyu fura angl Dufour s gland zaloza zovnishnoyi sekreciyi harakterna dlya samok zhalkih peretinchastokrilih komah murah bdzhil i os Roztashovana v zadnij chastini cherevcya poruch z otrujnoyu zalozoyu viroblyaye feromoni trivogi slidovi ta deyaki inshi rechovini 1 2 3 4 5 Zmist 1 Opis 2 Biohimiya 3 Funkciyi 4 Div takozh 5 PosilannyaOpis red nbsp Francuzkij entomolog Zhan Mari Leon Dyufur yakij vidkriv Dyufurovu zalozu v 1841 roci Dribna zaloza yaka roztashovana v zadnij nizhnij chastini cherevcya samok poruch z otrujnoyu zalozoyu i zhalom yajcekladom Zaloza bula vpershe opisana v 1841 roci francuzkim entomologom Zhanom Mari Leonom Dyufurom fr Leon Jean Marie Dufour 1780 1865 6 Zalozi visteleni odnim sharom epitelialnih klitin yaki sekretuyut rechovini u vnutrishnyu porozhninu M yazi sho otochuyut vihidnij otvir kontrolyuyut vihid sekretiv 1 4 Zalozisti klitini mistyat v dostatku gladkij endoplazmatichnij retikulum bezlich sekretornih vezikul mitohondrij i shilnih granul vidpovidno do yih roli v sekreciyi 7 8 Prostij epitelij bez osoblivih modifikacij buv viyavlenij u bilshosti doslidzhenih predstavnikiv Myrmicinae i Ponerinae U afrikanskih Dorylinae epitelij maye zubchastij viglyad i chislenni bazalni invaginaciyi v toj chas yak amerikanski Ecitoninae mayut duzhe odnoridnij epitelij z bazalnim sharom membrannih skladok Myrmeciinae Pseudomyrmecinae i Dolichoderinae demonstruyut rizni vidi apikalnih mikrovorsinok todi yak dlya Formicinae harakternij subkutikulyarnij shar mitohondrij i duzhe tovsta bazalna membrana 8 Biohimiya red Zaloza Dyufura maye luzhnij i terpenoyidnij ekskreti V skladi Dyufurovih zaloz viyavleno blizko sotni riznomanitnih organichnih rechovin ketoni laktoni vuglevodni vuglevodi spirti terpenoyidi efiri Sered sekretiv Dyufurovoyi zalozi napriklad u rudih lisovih murah znajdeni nastupni rechovini n nonan n dekan n undekan 9 undecen n dodekan 1 dodecil 3 metilundekan 5 metilundekan n tridekan n tetradekan 3 metiltridekan 5 metiltridekan tetradecen n pentadekan 7 pentadecen n geksadekan n geptadekan cis 8 geptadecen geptadekadiyen n oktadekan 9 oktadecen n nonadecen 9 nonadecen nonadekadiyen n ejkozan ejkozen n genejkozan genejkozen n dokozan trikozen n tetradecil acetat tetradecil acetat n geksadecil acetat geksadecil acetat n oktadecil acetat geranil geranil acetat i inshi 1 9 10 V skladi sekretiv Dyufurovoyi zalozi avstralijskoyi murahi buldoga Myrmecia gulosa perevazhaye alken cis 8 geptadecen Cavill and Williams 1967 yakij stanovit 62 takozh predstavleni rozgaluzheni vuglevodni 15 n tetradekan 1 n pentadekan 17 geksadekan 1 i geptadekan 4 V Amblyopone australis viyavleni alifatichni vuglevodni a u Pseudomyrmecinae n pentadekan n geptadekan i geptadecen Alifatichni vuglevodni ce yedinij klas organiki sho sintezuyetsya v cih zalozah u predstavnikiv pidrodini mirmicini 1 Funkciyi red V zaloza Dyufura murah vidilyaye rechovini yaki vikonuyut funkciyi feromoniv trivogi slidiv i statevih feromoniv i deyaki inshi V bdzhil i os zaloza Dyufura takozh vidilyaye rechovini sho dozvolyayut rozpiznavati svoyih i signalizuyut pro rol matki abo fertilnosti 4 Zaloza dobre rozvinena u bdzhil rodu Andrena u yakih yiyi sekreti vikoristovuyutsya dlya gidroizolyaciyi ta zahistu stilnikiv z rozplodom vid gribkiv 4 3 V parazitichnoyi osi Vespula austriaca zalozoyu Dyufura vidilyayutsya sekreti yaki strimuyut oogenez u robochih bdzhil vidu hazyayina zapobigayuchi yih yajcekladci ta rozmnozhennyu 11 Sered inshih funkcij eksperimentalno dovedeno sho vidilennya samok murah rabovlasnikiv Polyergus breviceps znizhuye agresivnist robochih osobin rabiv Formica shodo nih 12 Div takozh red Metaplevralna zalozaPosilannya red a b v g Blum M S and H R Hermann 1978 Venoms and Venom Apparatuses of the Formicidae Myrmeciinae Ponerinae Dorylinae Pseudomyrmecinae Myrmicinae and Formicinae Arhivovano 17 chervnya 2018 u Wayback Machine In Handbook of experimental pharmacology Handbuch der experimentellen Pharmakologie New series v 48 Arthropod venoms Editor Sergio Bettini Berlin Springer Verlag 1978 pp 801 869 Chapter 25 ISBN 978 3 642 45503 2 Dlusskij G M Muravi roda Formika Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine Moskva Nauka 1967 236 s 2300 ekz a b Allaby Michael 1999 Dufour s gland A Dictionary of Zoology Encyclopedia com Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2014 a b v g Mitra Aniruddha Function of the Dufour s gland in solitary and social Hymenoptera angl Journal of Hymenoptera Research journal 2013 Vol 35 S 33 58 DOI 10 3897 JHR 35 4783 Johan Billen Cintia Eleonora Lopes Justino Fernando Henrique Carnimeo Fernando Barbosa Noll Morphology and ultrastructure of the Dufour gland of Myzinum sp Tiphiidae angl Journal of Hymenoptera Research journal 2017 Vol 55 S 109 119 DOI 10 3897 JHR 55 11618 Dufour L 1841 Recherches anatomiques et physiologiques sur les Orthopteres les Hymenopteres et les Neuropteres Memoires de l Academie des Sciences Institute de France Vol 7 265 647 Billen J 1986 Morphology and ultrastructure of the Dufour s and venom gland in the ant Myrmica rubra L Hymenoptera Formicidae International Journal of Insect Morphology and Embryology 15 13 25 doi 10 1016 0020 7322 86 90003 6 a b Billen J P J 1986 Comparative morphology and ultrastructure of the Dufour gland in ants Hymenoptera Formicidae Arhivovano 6 listopada 2019 u Wayback Machine Entomologia Generalis 11 165 181 Blum M S and H R Hermann 1978 Venoms and Venom Apparatuses of the Formicidae Dolichoderinae and Aneuretinae In Handbook of experimental pharmacology Handbuch der experimentellen Pharmakologie New series v 48 Arthropod venoms Editor Sergio Bettini Berlin Springer Verlag 1978 pp 870 894 Chapter 26 ISBN 978 3 642 45503 2 Bergstrom G Lofqvist J 1973 Chemical congruence of the complex odoriferous secretions from Dufour s gland in three species of ants of the genus Formica J Insect Physiol 1973 19 887 907 Reed H C Akre R D Colony behavior of the obligate social Vespula austriaca Panzer Hymenoptera Vespidae angl Insectes Sociaux journal 1983 Vol 30 3 S 259 273 Howard Topoff Stefan Cover Les Greenberg Linda Goodloe Peter Sherman 1988 Colony Founding by Queens of the Obligatory Slave making Ant Polyergus breviceps The Role of the Dufour s Gland Arhivovano 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Ethology Volume 78 Issue 3 pages 209 218 January December 1988 DOI 10 1111 j 1439 0310 1988 tb00231 x Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zaloza Dyufura amp oldid 36243182