Андрій Осипович (Йосипович) Закревський (1742 — 6 лютого 1804) — державний і освітній діяч Російської імперії українського походження, директор Імператорської академії мистецтв (1774/84), почесний академік Іспанської академії мистецтв (з 1776), радник правління банків, дійсний статський радник, таємний радник, голова Медичної колегії (1785/94), Санкт-Петербурзький повітовий предводитель дворянства.
| Андрій Осипович Закревський | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1742 |
| Помер | 6 лютого 1804 Москва |
| Поховання | Андроніков монастирd |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний, освітній діяч |
| Посада | директор Імператорської Академії мистецтв (1774—1784) |
| Військове звання | гвардії полковник |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Закревські |
| Батько | Осип Лук'янович Закревський |
| Мати | Ганна Григорівна Розумовська |
| Родичі | Розумовські |
| У шлюбі з | княжна Марія Іванівна Одоєвська |
| Діти | Параскева, Дмитро, Катерина, Марина, Анна, Єлизавета |
Життєпис ред.
Народився у 1742 році. Син київського полкового осавула, пізніше генерального бунчужного і генерального обозного Війська Запорозького — Осипа (Йосипа) Лук'яновича Закревського та його дружини Ганни Григорівни, уродженої Розумовської — сестри Кирила Розумовського, українського державного діяча, графа, генерал-фельдмаршала Російської армії, останнього гетьмана Лівобережної України, та Олексія Розумовського — українського козака, співака Придворної співацької капели, згодом графа, генерал-фельдмаршала Російської армії.
Виховувався при дворі імператриці Єлизавети Петрівни. У 1760 році разом із братом Григорієм та трьома двоюрідними братами відправлений до Женеви для продовження навчання і здобуття вищої освіти.
Після повернення до Санкт-Петербургу перебував на військовій службі до 1769 року, вийшовши у відставку в чині гвардії полковника. 4 серпня 1774 року його призначили директором Імператорської (Російської) академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, на цій посаді служив десять років. 17 жовтня 1776 року А. Й. Закревському було присвоєно звання почесного академіка Іспанської академії мистецтв у м.Валенсія. 28 червня 1778 році підвищений до статського радника, 11 травня 1784 року Указом правління сенату отримав посаду радника правління банків, через що звільнився з посади директора Імператорської академії мистецтв.
Перебуваючи в чинах дійсного статського радника і таємного радника, обіймав посаду голови Медичної колегії (1785—1794) і одночасно обраний Санкт-Петербурзьким повітовим предводителем (маршалком) дворянства.
10 лютого 1789 року Андрія Закревського було внесено до першої частини родословної книги Санкт-Петербурзької губернії. Помер 6 лютого 1804 року у Москві, похований там же, в Спасо-Андроніївському монастирі.
Родина ред.
У 1764 році одружився з фрейліною Височайшого двору княжною Марією Іванівною Одоєвською.
Подружжя мало п'ятьох дітей:
- Параскева (1763 † 1816) — фрейліна Височайшого двору, статс-дама, при імператорському дворі була відома своєю красою, певний час була фавориткою світлійшого князя Григорія Потьомкіна-Таврійського, вийшла заміж за його далекого родича, графа Павла Потьомкіна;
- Дмитро (1769 † до 1835);
- Катерина (нар.1770);
- Марина (1773 † 1807);
- Анна (1775 † 1841) — заміжня за Олександром Лавінським, сенатором;
- Єлизавета — заміжня за графом Дмитром Борисовичем Толстим.
Джерела ред.
- Модзалевский В Л. «Малороссийский Родословник», Киев. 1910, т. 2, стр. 112—113. — Дело Имп. Академии Художеств за 1774 г., № 43. — А. А. Васильчиков, «Семейство Разумовских» («18-й век», ист. Сб. П. Бартенева. 1869 г., кн. ІІ).