Загайтанське укріплене поселення — поселення розташоване на Загайтанській скелі (Ак-Керман). Пам'ятка культури національного значення (270014-Н). Розкопки проводились Л. М. Соловйовим (1924—1925), С. Ф. Стржелецьким (1949), О. Я. Савелею (1989). Матеріал розповсюджується на відстань 400 м під урвищем Загайтанської скелі на високій терасі правого берега р. Чорної. Це переважно кераміка — ліпні посудини з лискуванням, пізньоантичний і ранньосередньовічний посуд, фрагмент червонофігурної посудини і ручка чорнолакового килика.
| Загайтанське укріплене поселення | |
|---|---|
|
| |
| 44°36′00″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.600000000027776536626334° пн. ш. 33.61000000002777455° сх. д.Координати: 44°36′00″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.600000000027776536626334° пн. ш. 33.61000000002777455° сх. д. | |
| Країна | Україна і Росія |
| Розташування | Севастополь |
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Загайтанське укріплене поселення Загайтанське укріплене поселення (Sevastopol) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Джерела ред.
- Kravčenko, Evelina Antonivna, 1975- (2011). Kyzyl-kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu. Kyiv: Volynsʹki Starožytnosti. ISBN 978-966-02-5745-0. OCLC 812195873.
- Стржелецкий С. Ф., Вейрман Е. В. Отчет о работе Инкерманской археологической экспедиции. Севастополь, 1952 г. Архив НЗ «Херсонес Таврический», д. 681.
- Савеля О. Я. Раскопки и разведки у Сапун-горы. Научные статьи, газетные и журнальные статьи за 1979 г. Арзив НЗ «Херсонес Таврический», д. 2042.