Одного разу, напевно, століття стане делейзіанським.Оригінальний текст (фр.)Un jour, forse, le siècle sera deleuzien
Жиль Деле́з, інколи Дельоз (фр. Gilles Deleuze, фр. вимова: [ʒil dəløz], нар. 18 січня 1925, Париж — 4 листопада 1995) — французький філософ XX століття, автор десятки впливових праць, які охоплювали широкий спектр тем, від філософії та літератури до політики, психоаналізу, кіно і живопису. Його впливові ідеї, що з'явилися ще з 1960-х років і тривають й досі, надихнули на нові дослідження та дебати у різних наукових областях. Часто Дельоз відноситься до філософів-постструктуралістів, хоча його думки насправді важко класифікувати, сам же він себе називав «метафізиком».
Спочатку Дельоз сприймався як історик філософії, написавши праці про таких різних філософів, як Девід Юм, Фрідріх Ніцше, Еммануель Кант, Барух Спіноза та Анрі Бергсон, але згодом еволюціонував до нового визначення філософа як «того, хто створює концепти» у місті, тобто творця у філософії нових слів з різними значеннями. Проте наприкінці університетської кар'єри він повернувся до історії філософії, присвятивши книги Мішелю Фуко, Франсуа Шатле та Готфріду Вільгельму Лейбніцу.
Його філософська дисертація зосереджена на концепції «відмінності» (фр. différence) та «повторення» (фр. répétition), тобто на відношенні між тотожністю та подібністю, копією та двійником, а також на ефекті нескінченного повторення стосовно оригіналу. Він посилається на Готфріда Вільгельма Лейбніца, який був одночасно і метафізиком, і математиком. У ній Дельоз намагається розвинути метафізику відповідно до фізики та математики свого часу (1960-ті роки), в якій поняття множинності, події та віртуальності замінюють поняття субстанції, сутності та можливості відповідно.
Потім Дельоз звертає увагу на зв'язок між смислом (фр. sens), не-смислом (фр. non-sens) і подіями (фр. événement), спираючись на творчість Льюїса Керрола, філософа Уайтхеда і грецький стоїцизм. Зрештою, він розробив оригінальну метафізику та філософію мистецтва, цікавлячись як кінематографом, так і художником Френсісом Беконом.
Разом з Феліксом Гваттарі він розробив цикл під назвою «Капіталізм і шизофренія» (фр. Capitalisme et schizophrénie), до якого увійшли «Анти-епід» (фр. L'Anti-Œdipe, 1972) та «Тисячу плато» (фр. Mille Plateaux, 1980). Разом вони написали ще дві роботи: «Кафка. За малу літературу» (фр. Kafka. Pour une littérature mineure, 1975) та «Що таке філософія?» (фр. Qu'est-ce que la philosophie ?, 1991). Вони створили концепції ризоми та детериторіалізації, а також здійснили спільну критику психоаналізу та сучасного капіталізму. Ці перші дві книги мали певний вплив на західні академічні кола, а в 1970-1980-х роках вплинули на соціальні науки аж до Сполучених Штатів, де згодом виникла [fr] (та її критичний аналог), з якою він значною мірою асоціюється.
Життєпис
Народився в робітничій сім'ї в Парижі, де й провів усе своє життя. Початкову освіту здобував під час Другої світової війни у ліцеї Карно. Крім того, протягом року, Делез відбув додатковий курс (khâgne) у ліцеї Генріха IV. У 1944 році Делез поступив до Сорбонни. Де його вчителями були відомі фахівці з історії філософії, такі, як Жорж Канґієм (Georges Canguilhem), Жан Іпполіт (Jean Hyppolite), (Ferdinand Alquié) і (Maurice de Gandillac), надалі інтерес до Делеза як канонічної фіґури сучасної філософії викликаний багато в чому завдяки цим учителям. Крім того, Делез зацікавився роботами неакадемічних мислителів, таких як Жан-Поль Сартр. Він здобув аґреґацію (agrégation) з філософії у 1948 році.
Делез викладав у різних ліцеях (Ам'єна, Орлеана, Луї Ле Ґранд) до 1957 року, коли посів місце в Сорбонні. У 1953 році він опублікував свою першу монографію, Емпіризм і суб'єктивність, по Юму. Він одружився з Деніз Поль «Фанні» Ґранжуан (Denise Paul «Fanny» Grandjouan) в 1956 році. З 1960 по 1964 він обіймав посаду в Національному центрі наукових досліджень. За цей час опублікував епохальну працю Ніцше і філософія (1962) і заприятелював з Мішелем Фуко. З 1964 по 1969 рік був професором в Університеті Ліона. У 1968 році опублікував дві дисертації, Відмінність та повторення (науковий керівник Ґанділак) і Експресіонізм у філософії: Спіноза (керівник Алкве).
У 1969 році отримав призначення в університет Університеті Париж VIII — Венсенн, експериментального вишу, організованого з метою здійснення освітньої реформи. Цей новий університет залучив цілий ряд талановитих учених, у тому числі Фуко (який запропонував запросити Делеза), і психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Делез викладав у Венсені аж до свого виходу на пенсію в 1987 році.
Делез, затятий курець, хворів на виснажливі легеневі хвороби впродовж останніх 25 років свого життя. Останні десять років життя ці проблеми все більше загострювалися і підсилювалися, Делезу ставало важко дихати. Хоча частину легеней було видалено, хвороба поширилася по всій легеневій системі. Делез потерпав від трахеотомії, втратив дар мови і вважав що його «прикували, як собаку» до кисневого апарату. В останні роки життя, таке просте завдання, як написання кількох слів, вимагало неймовірних зусиль. У 1995 році Делез покінчив життя самогубством, викинувшись з вікна своєї квартири.
Переклади українською
- Дельоз, Ж., & Гваттарі, Ф. Анти-Едіп. Капіталізм і Шизофренія. Київ: Карме-Сінто. 1996. 384 ст.
- Делез, Ж. Перемовини 1972-1990. Київ: Сварог. 2023. 254 ст.
Бібліографія
- Empirisme et subjectivité / Емпіризм і суб'єктивність. — P.: PUF, 1953.
- Nietzsche et la philosophie / Ніцше і філософія. — P.: PUF, 1962.
- Proust et les signes / Пруст і знаки. — P.: PUF, 1964.
- Le Bergsonisme / Бергсонізм. — P.: PUF, 1966.
- Présentation de Sacher-Masoch / Представлення Сахера-Мазоха. — P.: Minuit, 1967.
- Différence et répétition / Різниця і повтор. — P.: PUF, 1968.
- Spinoza et le problème de l'expression / Спіноза і проблема виразності. — P.: Minuit, 1968.
- Logique du sens / Логіка змісту. — P.: Minuit, 1969.
- L'Anti-Oedipe / Анти-Ідіп. — P.: Minuit, 1972.
- Kafka / Кафка. — P.: Minuit, 1975.
- Mille plateaux / Тисяча плато. — P.: Minuit, 1980.
- Spinoza: Philosophie pratique / Спіноза: Практична філософія. — P.: PUF, 1981.
- Francis Bacon: Logique de la sensation / Френсіс Бекон: Логіка відчуття. — P.: Ed. de la différence, 1981.
- Cinéma I: l'Image-Mouvement / Кіно І: Образ-рух. — P.: Minuit, 1983.
- Cinéma II: l'Image-temps / Кіно ІІ: Часовий образ. — P.: Minuit, 1985.
- Foucault / Фуко. — P.: Minuit, 1986.
- Le Pli: Leibniz et le Baroque / Згин: Лейбніц і бароко. — P.: Minuit, 1988.
- Dialogues (avec Claire Parnet) / Діалоги (з Клер Парне). — P.: Flammarion, 1988.
- Pourparlers / Переговори. — P.: Minuit, 1990.
- Qu'est-ce que la philosophie? / Що таке філософія?. — P.: Minuit, 1991.
- Critique et clinique / Критика і клініка. — P.: Minuit, 1993.
Коментарі
- Для того, щоб зрозуміти значення цього виразу, який надто часто неправильно розуміють, слід навести дуже чіткі роз'яснення, надані самим Фуко в інтерв'ю «Tetsugaku no butai», даному М. Ватанабе 22 квітня 1978 року, яке з'явилося в «Sekai» в липні 1978 року, с. 312-32 «ПИТАННЯ: Чи буде прийдешнє століття делейзіанським? ФУКО: Дозвольте мені зробити невелику поправку. Ви повинні спробувати уявити, в якому кліматі суперечок живеться в Парижі. Я дуже добре пам'ятаю, в якому сенсі я вжив цю фразу, але її слід сформулювати так: зараз — це був 1970 рік — дуже мало людей знають Дельоза, і лише деякі посвячені розуміють його значення. Але, можливо, настане день, коли „століття буде делейзіанським“, де, однак, „століття“ слід розуміти в християнському сенсі цього терміну, тобто загальну думку на противагу обраним. Додам, що це жодним чином не суперечить тому, що Дельоз є важливим філософом. Але я вжив слово „століття“ [...] саме в принизливому значенні цього терміну».
Примітки
- Foucault, «Theatrum Philosophicum», Critique 282, p. 885.
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Laje A. La batalla cultural, La batalla cultural: Reflexiones críticas para una Nueva Derecha, de Agustin Laje - Libros en Google Play — 1 — Buenos Aires: 2022. — P. 450. — 512 с. —
- Dialogues, p. 12: «Після звільнення ми ще як диваки стирчали в історії філософії. Ми просто поринули в Геґеля, Гуссерля і Гайдеґера, ми були як цуценята, і в схоластиці дужче, ніж у середньовіччі. На щастя, був Сартр. Сартр був з іношого боку, він був дійсно ковтком свіжого повітря з вулиці.»
- . Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 15 березня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - A.P. Colombat, «November 4, 1995: Deleuze's death as an event [ червень 6, 2011, у Wayback Machine.]», Continental Philosophy Review 29.3 (July 1996): 235—249.
- Philip Goodchild, Deleuze and Guattari: An Introduction to the Politics of Desire (Thousands Oaks, CA: Sage, 1996).
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 20 травня 2010. Процитовано 8 липня 2009.
Див. також
Література
- К. Богуславська. Дельоз Жиль // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.189
- Дельоз, Жиль // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Про Жіля Делеза у: Жаклін Рюс. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. [ 4 січня 2011 у Wayback Machine.]
- О. Є. Герасимова. Жиль Дельоз і перспектива онтології однозначності [ 2 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Г. М. Логінова. Ризоматичність дискурсу Жиля Дельоза [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Жиль Дельоз, Фелікс Ґваттарі. Травня 68-го не відбулось [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 29.11.2017
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odnogo razu napevno stolittya stane delejzianskim Originalnij tekst fr Un jour forse le siecle sera deleuzien Mishel Fuko Zhil Dele z inkoli Deloz fr Gilles Deleuze fr vimova ʒil deloz nar 18 sichnya 1925 Parizh 4 listopada 1995 francuzkij filosof XX stolittya avtor desyatki vplivovih prac yaki ohoplyuvali shirokij spektr tem vid filosofiyi ta literaturi do politiki psihoanalizu kino i zhivopisu Jogo vplivovi ideyi sho z yavilisya she z 1960 h rokiv i trivayut j dosi nadihnuli na novi doslidzhennya ta debati u riznih naukovih oblastyah Chasto Deloz vidnositsya do filosofiv poststrukturalistiv hocha jogo dumki naspravdi vazhko klasifikuvati sam zhe vin sebe nazivav metafizikom Zhil Delezfr Gilles DeleuzeZahidna filosofiyaGilles DeleuzeNarodzhennya 18 sichnya 1925 1925 01 18 ParizhSmert 4 listopada 1995 1995 11 04 70 rokiv ParizhPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Franciya 2 Znannya mov francuzka 3 Diyalnist istorik pismennik vikladach universitetu istorik filosofiyi art theoristVikladav licej Lyudovika Velikogo Nacionalnij centr naukovih doslidzhen University of Lyon d Universitet Parizh VIII i Parizkij universitetNaukovij stupin doktorskij stupinShkola Tradiciya postmodernizmOsnovni interesi Postmodernizm PoststrukturalizmZnachni ideyi rizoma shizoanaliz Vplinuv Feliks Gvattari Alma mater Parizkij universitet Licej Karno Licej Genriha IV i licej Lyudovika VelikogoLiteraturnij napryam Materializm poststrukturalizm metafizika zahidna filosofiya i kontinentalna filosofiyaZaznav vplivu Spinoza Kant Nicshe Bergson Lejbnic Yum Fuko Zigmund Frejd Karl Marks Feliks GvattariVchiteli Zhan Ippolit 4 i Zhorzh KangiyemViznachnij tvir d d d d d i dIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaKonfesiya ateyizmU shlyubi z dDiti 2 dAvtograf Zhil Delez u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Spochatku Deloz sprijmavsya yak istorik filosofiyi napisavshi praci pro takih riznih filosofiv yak Devid Yum Fridrih Nicshe Emmanuel Kant Baruh Spinoza ta Anri Bergson ale zgodom evolyucionuvav do novogo viznachennya filosofa yak togo hto stvoryuye koncepti u misti tobto tvorcya u filosofiyi novih sliv z riznimi znachennyami Prote naprikinci universitetskoyi kar yeri vin povernuvsya do istoriyi filosofiyi prisvyativshi knigi Mishelyu Fuko Fransua Shatle ta Gotfridu Vilgelmu Lejbnicu Jogo filosofska disertaciya zoseredzhena na koncepciyi vidminnosti fr difference ta povtorennya fr repetition tobto na vidnoshenni mizh totozhnistyu ta podibnistyu kopiyeyu ta dvijnikom a takozh na efekti neskinchennogo povtorennya stosovno originalu Vin posilayetsya na Gotfrida Vilgelma Lejbnica yakij buv odnochasno i metafizikom i matematikom U nij Deloz namagayetsya rozvinuti metafiziku vidpovidno do fiziki ta matematiki svogo chasu 1960 ti roki v yakij ponyattya mnozhinnosti podiyi ta virtualnosti zaminyuyut ponyattya substanciyi sutnosti ta mozhlivosti vidpovidno Potim Deloz zvertaye uvagu na zv yazok mizh smislom fr sens ne smislom fr non sens i podiyami fr evenement spirayuchis na tvorchist Lyuyisa Kerrola filosofa Uajtheda i greckij stoyicizm Zreshtoyu vin rozrobiv originalnu metafiziku ta filosofiyu mistectva cikavlyachis yak kinematografom tak i hudozhnikom Frensisom Bekonom Razom z Feliksom Gvattari vin rozrobiv cikl pid nazvoyu Kapitalizm i shizofreniya fr Capitalisme et schizophrenie do yakogo uvijshli Anti epid fr L Anti Œdipe 1972 ta Tisyachu plato fr Mille Plateaux 1980 Razom voni napisali she dvi roboti Kafka Za malu literaturu fr Kafka Pour une litterature mineure 1975 ta Sho take filosofiya fr Qu est ce que la philosophie 1991 Voni stvorili koncepciyi rizomi ta deteritorializaciyi a takozh zdijsnili spilnu kritiku psihoanalizu ta suchasnogo kapitalizmu Ci pershi dvi knigi mali pevnij vpliv na zahidni akademichni kola a v 1970 1980 h rokah vplinuli na socialni nauki azh do Spoluchenih Shtativ de zgodom vinikla fr ta yiyi kritichnij analog z yakoyu vin znachnoyu miroyu asociyuyetsya ZhittyepisNarodivsya v robitnichij sim yi v Parizhi de j proviv use svoye zhittya Pochatkovu osvitu zdobuvav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u liceyi Karno Krim togo protyagom roku Delez vidbuv dodatkovij kurs khagne u liceyi Genriha IV U 1944 roci Delez postupiv do Sorbonni De jogo vchitelyami buli vidomi fahivci z istoriyi filosofiyi taki yak Zhorzh Kangiyem Georges Canguilhem Zhan Ippolit Jean Hyppolite Ferdinand Alquie i Maurice de Gandillac nadali interes do Deleza yak kanonichnoyi figuri suchasnoyi filosofiyi viklikanij bagato v chomu zavdyaki cim uchitelyam Krim togo Delez zacikavivsya robotami neakademichnih misliteliv takih yak Zhan Pol Sartr Vin zdobuv agregaciyu agregation z filosofiyi u 1948 roci Delez vikladav u riznih liceyah Am yena Orleana Luyi Le Grand do 1957 roku koli posiv misce v Sorbonni U 1953 roci vin opublikuvav svoyu pershu monografiyu Empirizm i sub yektivnist po Yumu Vin odruzhivsya z Deniz Pol Fanni Granzhuan Denise Paul Fanny Grandjouan v 1956 roci Z 1960 po 1964 vin obijmav posadu v Nacionalnomu centri naukovih doslidzhen Za cej chas opublikuvav epohalnu pracyu Nicshe i filosofiya 1962 i zapriyatelyuvav z Mishelem Fuko Z 1964 po 1969 rik buv profesorom v Universiteti Liona U 1968 roci opublikuvav dvi disertaciyi Vidminnist ta povtorennya naukovij kerivnik Gandilak i Ekspresionizm u filosofiyi Spinoza kerivnik Alkve U 1969 roci otrimav priznachennya v universitet Universiteti Parizh VIII Vensenn eksperimentalnogo vishu organizovanogo z metoyu zdijsnennya osvitnoyi reformi Cej novij universitet zaluchiv cilij ryad talanovitih uchenih u tomu chisli Fuko yakij zaproponuvav zaprositi Deleza i psihoanalitika Feliksa Gvattari Delez vikladav u Venseni azh do svogo vihodu na pensiyu v 1987 roci Delez zatyatij kurec hvoriv na visnazhlivi legenevi hvorobi vprodovzh ostannih 25 rokiv svogo zhittya Ostanni desyat rokiv zhittya ci problemi vse bilshe zagostryuvalisya i pidsilyuvalisya Delezu stavalo vazhko dihati Hocha chastinu legenej bulo vidaleno hvoroba poshirilasya po vsij legenevij sistemi Delez poterpav vid traheotomiyi vtrativ dar movi i vvazhav sho jogo prikuvali yak sobaku do kisnevogo aparatu V ostanni roki zhittya take proste zavdannya yak napisannya kilkoh sliv vimagalo nejmovirnih zusil U 1995 roci Delez pokinchiv zhittya samogubstvom vikinuvshis z vikna svoyeyi kvartiri Perekladi ukrayinskoyuDeloz Zh amp Gvattari F Anti Edip Kapitalizm i Shizofreniya Kiyiv Karme Sinto 1996 384 st Delez Zh Peremovini 1972 1990 Kiyiv Svarog 2023 254 st BibliografiyaEmpirisme et subjectivite Empirizm i sub yektivnist P PUF 1953 Nietzsche et la philosophie Nicshe i filosofiya P PUF 1962 Proust et les signes Prust i znaki P PUF 1964 Le Bergsonisme Bergsonizm P PUF 1966 Presentation de Sacher Masoch Predstavlennya Sahera Mazoha P Minuit 1967 Difference et repetition Riznicya i povtor P PUF 1968 Spinoza et le probleme de l expression Spinoza i problema viraznosti P Minuit 1968 Logique du sens Logika zmistu P Minuit 1969 L Anti Oedipe Anti Idip P Minuit 1972 Kafka Kafka P Minuit 1975 Mille plateaux Tisyacha plato P Minuit 1980 Spinoza Philosophie pratique Spinoza Praktichna filosofiya P PUF 1981 Francis Bacon Logique de la sensation Frensis Bekon Logika vidchuttya P Ed de la difference 1981 Cinema I l Image Mouvement Kino I Obraz ruh P Minuit 1983 Cinema II l Image temps Kino II Chasovij obraz P Minuit 1985 Foucault Fuko P Minuit 1986 Le Pli Leibniz et le Baroque Zgin Lejbnic i baroko P Minuit 1988 Dialogues avec Claire Parnet Dialogi z Kler Parne P Flammarion 1988 Pourparlers Peregovori P Minuit 1990 Qu est ce que la philosophie Sho take filosofiya P Minuit 1991 Critique et clinique Kritika i klinika P Minuit 1993 KomentariDlya togo shob zrozumiti znachennya cogo virazu yakij nadto chasto nepravilno rozumiyut slid navesti duzhe chitki roz yasnennya nadani samim Fuko v interv yu Tetsugaku no butai danomu M Vatanabe 22 kvitnya 1978 roku yake z yavilosya v Sekai v lipni 1978 roku s 312 32 PITANNYa Chi bude prijdeshnye stolittya delejzianskim FUKO Dozvolte meni zrobiti neveliku popravku Vi povinni sprobuvati uyaviti v yakomu klimati superechok zhivetsya v Parizhi Ya duzhe dobre pam yatayu v yakomu sensi ya vzhiv cyu frazu ale yiyi slid sformulyuvati tak zaraz ce buv 1970 rik duzhe malo lyudej znayut Deloza i lishe deyaki posvyacheni rozumiyut jogo znachennya Ale mozhlivo nastane den koli stolittya bude delejzianskim de odnak stolittya slid rozumiti v hristiyanskomu sensi cogo terminu tobto zagalnu dumku na protivagu obranim Dodam sho ce zhodnim chinom ne superechit tomu sho Deloz ye vazhlivim filosofom Ale ya vzhiv slovo stolittya same v prinizlivomu znachenni cogo terminu PrimitkiFoucault Theatrum Philosophicum Critique 282 p 885 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www oxfordreference com view 10 1093 oi authority 20110803095954823 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Laje A La batalla cultural La batalla cultural Reflexiones criticas para una Nueva Derecha de Agustin Laje Libros en Google Play 1 Buenos Aires 2022 P 450 512 s ISBN 978 987 8916 09 5 d Track Q1486d Track Q111974391d Track Q55955766 Dialogues p 12 Pislya zvilnennya mi she yak divaki stirchali v istoriyi filosofiyi Mi prosto porinuli v Gegelya Gusserlya i Gajdegera mi buli yak cucenyata i v sholastici duzhche nizh u serednovichchi Na shastya buv Sartr Sartr buv z inoshogo boku vin buv dijsno kovtkom svizhogo povitrya z vulici Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 15 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya A P Colombat November 4 1995 Deleuze s death as an event cherven 6 2011 u Wayback Machine Continental Philosophy Review 29 3 July 1996 235 249 Philip Goodchild Deleuze and Guattari An Introduction to the Politics of Desire Thousands Oaks CA Sage 1996 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 20 travnya 2010 Procitovano 8 lipnya 2009 Div takozhZhil Delez u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi NomadologiyaLiteraturaK Boguslavska Deloz Zhil Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 189 ISBN 978 966 611 818 2 Deloz Zhil Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPro Zhilya Deleza u Zhaklin Ryus Postup suchasnih idej Panorama novitnoyi nauki 4 sichnya 2011 u Wayback Machine O Ye Gerasimova Zhil Deloz i perspektiva ontologiyi odnoznachnosti 2 chervnya 2008 u Wayback Machine G M Loginova Rizomatichnist diskursu Zhilya Deloza 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zhil Deloz Feliks Gvattari Travnya 68 go ne vidbulos 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Spilne 29 11 2017