Ярослав Сергійович Журавель (8 березня 1980, с. Андріївка, Україна — 13 липня 2020, поблизу смт Зайцеве, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни.
| Ярослав Журавель Ярослав Сергійович Журавель | |
|---|---|
| Сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 8 березня 1980 с. Андріївка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, Україна |
| Смерть | 13 липня 2020 (40 років) поблизу смт Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область, Україна (поранення) |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Ярік» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| командир 3-го розвідувального відділення розвідвзводу | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Ярослав Журавель народився 8 березня 1980 року у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області України.
З весни 2015 року на російсько-українській війні. Служив у 20-му окремому мотопіхотному батальйоні 93-ї бригади, в 35-у окрему бригаду морської піхоти розвідник перевівся у 2019 році із 93 ОМБр «Холодний Яр» разом зі своїм, нині загиблим, командиром Дмитром Красногрудем.
Пройшов такі «гарячі» точки, як Мар'їнка, Піски, авдіївська промзона, Трьохізбенка, Гранітне.
Ярослав був у групі з саперів та представників СЦКК, які вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу Дмитра Красногрудя, що підірвався на міні. В евакуаційній групі, яку спорядили 13 липня, сержант Журавель йшов першим, в тій же групі перебував Микола Ілін. Російські терористи почали обстрілювати групу евакуації, незважаючи на «режим тиші», узгоджений через ОБСЄ.
Опісля обстрілу поранений Ярослав залишився на полі бою без допомоги. Три дні поспіль росіяни не давали проводити пошукову операцію. Спочатку його бачили із дрона української розвідки, однак вже приблизно 16 липня стало зрозуміло, що сержант загинув від поранень. 21 липня тіло сержанта було передано на контрольовану урядом України територію.
Похований 23 липня 2020 року в селі Андріївка, на Дніпропетровщині, де народився і виріс.
3 серпня була створена електронна петиція за надання Ярославу Журавлю звання «Герой України» (посмертно).
Нагороди та відзнаки ред.
- 5 серпня 2020 року, Указом Президента України №304/2020, — за особисту мужність i самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Див. також ред.
- 22.12.2020 року, Печерський районний суд м. Києва задовольнив скаргу батька загиблого військовослужбовця Ярослава Журавля Сергія Журавля й зобов’язав Державне бюро розслідувань відкрити провадження щодо Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Примітки ред.
- . 5 канал (uk-UA). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
- Стало відоме ім'я третього загиблого українського воїна під Зайцевим [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.], Zaxid.net, 22 липня 2020 р.
- На Дніпропетровщині прощаються з морпіхом, загиблим при спробі евакуації тіла свого командира [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.], Суспільне Новини, 23 липня 2020 р.
- . petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 304/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- Суд зобов’язав ДБР відкрити провадження проти Зеленського через загибель бійця. 22.12.2020, 20:42 [ 22 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Суд зобов’язав ДБР відкрити справу проти президента через загибель солдата. 22.12.2020, 21:10 [ 23 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Сержант Ярослав Журавель опізнаний, як третій загиблий під Зайцевим [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.], Україна молода, 22 липня 2020 р.