Жевахова гора

Жевахова гора — пагорб з глини, висотою 40 м, розташований на теренах м. Одеси. Використовується місцевим населенням для випасу кіз і корів, іноді ведеться видобуток глини, також використовується як сміттєзвалища. З гори відкривається гарний вид на Пересип і море. До штурму Хаджибею козаки називали цю гору «Довга Могила». Гора названа на честь генерал-майора Івана Жевахова (Джавахішвілі), чий палац і тепер знаходиться в селі Латівка.

Жевахова гора
Назва на честь (епонім):	Іван Жевахов
Вид на Жевахову гору Вид на Жевахову гору
46°32′38″ пн. ш. 30°44′05″ сх. д. / 46.54389° пн. ш. 30.73472° сх. д. / 46.54389; 30.73472Координати: 46°32′38″ пн. ш. 30°44′05″ сх. д. / 46.54389° пн. ш. 30.73472° сх. д. / 46.54389; 30.73472
Країна	Україна
Регіон	Україна, Одеська область
Система	Пересип
Тип	пагорб
Висота	40 м
Перше сходження	Невідомо
Жевахова гора Жевахова гора (Одеська область)
Жевахова гора у Вікісховищі

Історія

На Жеваховій горі в V–IV столітті до н. е. розташовувалося античне святилище на честь давньогрецької богині Деметри, покровительки родючості та землеробства. У спеціальних культових ямах археологи виявили «дари» давньогрецьких жителів берегів Одеської затоки своїй божественній покровительці: амфори, рибні тарілки, витончений чорнолаковий посуд, персні, бронзові наконечники стріл, рибальські грузила, залізні ножі, і, навіть, посуд для парфумів. На честь Деметри в Причорномор'ї існувало спеціальне свято — тесмофорії. У святі брали участь тільки жінки. Тесмофорії були пов'язані не тільки із землеробством або родючістю, але й зі шлюбним життям жінок. Жевахівське святилище знаходилося на міжнародних морських торгових шляхах. Тому, можливо, ольвійський аристократ Протагор не просто ховався тут від своїх столичних проблем, але й брав участь в культових таїнствах, «задобрюючи богів» у важкі для себе часи.

Див. також

• Шкодова гора
• Античне святилище на Жеваховій горі

Посилання

• Жевахова гора на wikimapia.org [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.]
• [1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела та література

• Бондаренко Н.І., Вовк Л.В., Горбатюк А.І., Закіпна Г.В., Красножон А.В., Мельниченко Л.О., Розенберг Р.М., Суворова Н.А., Тарасенко О.А., Яворська О.Л. Одесознавство. Навчальний посібник. — Одеса, 2010. — 84 с.