Жа́лість — одна з форм почуття дискомфорту, часто набуває вид поблажливого співчуття. Об'єкт жалості сприймається як «жалюгідний», тобто принижений в своєму нещасному становищі. Жалюгідна людина позначає себе через скаргу, яка позначає недолік заподіяний або самим ходом речей, або іншою істотою. У той же час відсутність жалю робить людину «безжальною», тобто жорстокою. В цьому випадку жалість наближається до милосердя. Однак іноді у жалості може переважати мотив переваги. Також жалість може виникати з приводу втрачених речей. Можна жалкувати про втрачений час, речі або загиблих істот («Пташку шкода»). Тут жалість наближається до печалі.
У той же час жалість до себе часто трактується як негативне почуття, що заважає власному саморозвитку. З цієї точки зору, жалість консервує нещасне становище та приймає його як об'єктивну даність. Тут жалість наближається до поблажливої любові, яка прощає слабкості.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 23 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
Див. також ред.
Посилання ред.
- (рос.)
- Жалість й Безжальність [ 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жалість та співчуття [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)