Жак де Вітрі (*Jacques de Vitry, бл. 1170, Реймс —1 травня 1240, Рим) — католицький церковний діяч, хроніст, учасник П'ятого хрестового походу.
| Жак де Вітрі | |
|---|---|
| фр. Jacques de Vitry лат. Jacobus de Vitriaco | |
| | |
| Народився | бл. 1170 м.Реймс |
| Помер | 1 травня 1240 Рим |
| Поховання | Oignies Abbeyd |
| Країна | Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Паризький університет |
| Знання мов | латина |
| Учасник | П’ятий хрестовий похід |
| Посада | Латинський патріарх |
| Термін | 1238—1240 роки |
| Попередник | Жеральд Лозаннський |
| Наступник | Роберт Нантський |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | де Вітрі |
|
Життєпис ред.
Походив зі шляхетського роду де Вітрі. Народився ймовірно у Реймсі близько 1170 року (за іншими відомостями 1160 року). Навчався в університеті Сорбонни, де він став магістром. Обрав кар'єру церковника. У 1208 році подрожував графством Намюр. У 1210 році став постійним кліриком в пріораті Сан-Ніколас д'Ойгні в Льєзький єпархії. Протягом 1211—1213 років виступав з пропідями проти альбігойців, закликаючи німецьких та французьких феодалів до походів проти останніх в Лангедоку.
У 1214 році стає єпископом Акри в Палестині. Того ж року брав участьв Альбігойському хрестовому поході, був учасником облоги Тулузи. У 1216 році прибув до цієї єпархії. Згодом став учасником П'ятого хрестового походу на чолі із Людовиком IX, королем Франції. У 1218—1220 роках брав участь в облозі Дамієтти в Єгипті. У 1225 році повернувся до Європи.
У 1229 році папа римський Григорій IX звів Жака де Вітрі в сан кардинала та призначив субурбікарієм і єпископом Тускулумським. З цього моменту працював при папському дворі. У 1229—1239 роках як папський легат здійснив низку дипломатичних завдань, зокрема у 1232 році здійснив посольство до імператора Фрідриха II. У 1238 році обирається Латинським патріархом Єрусалима, проте ніколи не приступив до своїх обов'язків оскільки папа римський не затвердив цей вибір. Наприкінці життя став деканом колегії кардиналів. Помер у 1240 році. У 1241 році поховано в абатстві Ойгні.
Творчість ред.
У 1219 році розпочав писати «Історію Єрусалиму» (інший варіант «Східна історія», «Historia Hierosolymitana»). Вона охоплює період від появи ісламу до останніх хрестових походів. Втім зумів завершити лише 2 частини.
В також в доробку Жака де Вітрі є сотні проповідей та листів до папи римського Гонорія III. Давав опис життя студентів Сорбонни, діяльності святих бегінок у Льєжі.
Джерела ред.
- Fulton, Rachel, and Bruce W. Holsinger. History in the comic mode medieval communities and the matter of person. New York: Columbia University Press, 2007. pg 45
- Vera von der Osten-Sacken: Jakob von Vitrys «Vita Mariae Oigniacensis». Zu Herkunft und Eigenart der ersten Beginen. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2010, ISBN 978-3-525-10102-5 (Zugleich: Göttingen, Universität, Dissertation, 2008).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак де Вітрі |