«Еґмонт» (нім. Egmont) (1788) — трагедія німецького письменника Йоганна Вольфганга фон Ґете (1749–1832), яка складається з п'яти актів.
Еґмонт | |
Дата створення / заснування | 1775[1] |
---|---|
Назва | нім. Egmont |
Похідна робота | Q113626630?, Q113626687?, Q113626734?, d, Q113626828?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
Формат творчої роботи | п'єса |
Жанр | трагедія |
Видання або переклади | Q41740357? |
Автор | Йоганн Вольфганг фон Гете |
Мова твору або назви | німецька |
Дата публікації | 1788 |
Джерело натхнення | d і d |
Дата першого виконання | 9 січня 1789 |
Події розгортаються в місцевості | Брюссель |
Персонажі | Ламораль Егмонт, Віллем Ніколас Олександр, Маргарита Пармська, Альба Фернандо де Толедо і d |
Повний твір доступний на | archive.org/details/werkegoeth08goetuoft |
Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
Еґмонт у Вікісховищі |
Історія створення
Й. В. Ґе́те почав писати «Еґмонта» у 1775 році у Франкфурті і задумав його спершу як драму періоду «Бурі і натиску», але закінчив написання твору тільки у 1789 році. Прем'єра драми відбулась 1789 року у Майнці.
Сюжет
Дія трагедії відбувається в Нідерландах, у Брюсселі, в 1567–1568 роках, хоча в драмі події цих років розгортаються протягом декількох тижнів.
Перший акт
Перша сцена
На міській площі городяни змагаються у стрільбі з лука, до них приєднується солдатів з війська Еґмонта, він легко обіграє всіх і пригощає за свій рахунок вином. З розмови городян і солдата ми дізнаємося, що Нідерландами править Маргарита Пармська, яка ухвалює рішення постійно остерігаючись свого брата, короля Іспанії Філіпа ІІ Габсбурга. Народ Фландрії любить і підтримує свого намісника графа Еґмонта, славного полководця, з яким вони не раз перемагали у битвах. До того ж він набагато терпиміше ставиться до проповідників нової релігії, яка проникає в країну з сусідньої Німеччини. Незважаючи на всі старання Маргарити Пармської, нова віра має багато прихильників серед простого населення, втомленого від гніту і поборів католицьких священиків, від постійних воєн.
Друга сцена
У палаці Маргарита Пармська разом зі своїм секретарем, Макіавеллі, складає звіт Філіпу про заворушення, що відбуваються у Фландрії, здебільшого на релігійному ґрунті. Щоб ухвалити рішення про подальші дії, вона скликала раду, на яку повинні прибути намісники нідерландських провінцій.
Третя сцена
У цьому ж місті, у скромному бюрґерському будинку живе дівчина Клара зі своєю матір'ю. Час від часу до них заходить сусід Бракенбург. Він давно закоханий у Клару, але вона вже давно звикла до його прихильності і сприймає його швидше як брата, а не коханого. Нещодавно в її житті сталися великі зміни, до їхнього будинку почав навідуватися сам граф Еґмонт. Він зауважив Клару, коли проїжджав по їхній вулиці в супроводі своїх солдатів і всі вітали його. Коли Еґмонт несподівано з'явився у них, дівчина остаточно втратила через нього голову. Мати так сподівалася, що її Клерхен вийде заміж за доброчесного Бракенбурга і буде щаслива, але тепер розуміє, що не вберегла дочки, яка тільки й чекає, коли настане вечір і прийде її герой, в якому тепер полягає весь сенс її життя.
Другий акт
Перша сцена
Між першою і другою дією минуло декілька годин. На площі в Брюсселі розмовляють громадяни міста про сплюндрування церков у Фландрії. Ситуація ще більше загострюється, бо пліткують про те, що Маргарита Пармська хоче втекти з міста. Ванзен, бюрґер, якого громадяни міста зневажають через пияцтво та неробство, розказує всім про їхні громадянські права та привілеї. Починається гаряча суперечка, але приходить Еґмонт і всіх втихомирює.
Друга сцена
Граф Еґмонт розбирає разом зі своїм секретарем кореспонденцію. Тут і листи простих солдатів з проханням виплатити платню, і скарги солдатських вдів на те, що їм нічим годувати дітей. Є й скарги на солдатів, які поглумилися над простою дівчиною, дочкою шинкаря. У всіх випадках Еґмонт пропонує просте і справедливе рішення. З Іспанії прийшов лист графа Оліви. Достойний поваги старець радить Еґмонту бути обережнішим. Його відкритість і необачні вчинки не доведуть до добра. Але для сміливого полководця свобода і справедливість понад усе, а тому йому важко дотримуватися обережності. Приходить принц Оранський, він повідомляє, що з Іспанії до Фландрії їде герцог Альба, відомий своєю «кровожерністю». Принц радить Еґмонту поїхати в свою провінцію і там укріпитися, сам він вчинить саме так. Він також попереджає графа, що в Брюсселі йому загрожує загибель, але той не вірить йому.
Третій акт
Перша сцена
Прочитавши лист свого брата Філіпа, Маргарита Пармська дізнається про прибуття герцога Альби, вирішує відректися від престолу і покинути країну.
Друга сцена
Щоб відволіктися від сумних думок, Еґмонт йде до своєї коханої Клерхен. Сьогодні, на прохання дівчини, він прийшов до неї в одязі лицаря Золотого руна. Клерхен щаслива, вона щиро любить Еґмонта і він також її кохає.
Четвертий акт
Перша сцена
Громадяни міста розмовляють про прибуття до Брюсселя іспанського герцога Альби з військами. Тепер, за його указом, городянам заборонено збиратися на вулицях. Навіть якщо двох людей побачать разом, то їх відразу кидають у в'язницю за змову з наміром заколоту.
Друга сцена
Слуги Сільва і Ґомец обговорюють виконання наказів намісника іспанського короля герцога Альби. Він всюди бачить змову, але головні його суперники — це принц Оранський і граф Еґмонт. Він запросив їх до Куленбурґського палацу, де приготував для них пастку. Після зустрічі з ними їх мають заарештувати його офіцери. Серед наближених Альби є його позашлюбний син Фердинанд. Молодий чоловік зачарований Еґмонтом, його благородством і простотою у спілкуванні, його героїзмом і сміливістю, але він не може суперечити планам свого батька. Незадовго до початку аудієнції гонець з Антверпена привозить лист від принца Оранського, який під слушним приводом відмовляється прибути до Брюсселя. З'являється Еґмонт, він спокійний. На всі докори Альби щодо неспокою в Нідерландах він відповідає з чемністю, але в той же час його думки про події, що відбуваються, досить незалежні. Граф піклується про благо свого народу, прагне його незалежності. Він попереджає Альбу, що король йде неправильним шляхом, прагнучи «втоптати в землю» людей, які віддані йому, вони ж розраховують на його підтримку і захист. Герцог не здатний зрозуміти Еґмонта, він, керуючись наказом короля, заарештувати його, відбирає особисту зброю графа, і охоронці ведуть його до в'язниці.
П'ятий акт
Перша сцена
Дізнавшись про долю свого коханого, Клерхен не може залишатися вдома. Вона кидається на вулицю і закликає городян взяти в руки зброю і звільнити графа Еґмонта. Громадяни міста лише співчутливо дивляться на неї і розходяться, щоб їх не побачила варта. Бракенбург забирає Клерхен додому.
Друга сцена
Граф Еґмонт, вперше в житті втративши свободу, важко переживає свій арешт. З одного боку, згадуючи застереження друзів, він відчуває, що смерть десь зовсім поруч, і він, беззбройний, не в силах захистити себе. З іншого боку, в глибині душі він сподівається, що принц Оранський все ж прийде йому на допомогу або народ зробить спробу звільнити його.
Третя сцена
Суд короля одноголосно виносить Еґмонту вирок — смертна кара. Клерхен дізнається про це від Бракенбурга і її мучить думка, що вона не може допомогти своєму могутньому коханому. Бракенбург розказує, що всі вулиці заполонили солдати короля, а на ринковій площі зводять ешафот. Розуміючи, що Еґмонта неминуче стратять, Клерхен п'є викрадену у Бракенбурга отруту, лягає в ліжко і вмирає. Її останнє прохання — подбати про стареньку матір.
Четверта сцена
Про рішення королівського суду Еґмонта повідомляє офіцер Альби. Графові відрубають голову на світанку. Разом з офіцером попрощатися з Еґмонтом прийшов син Альби — Фердинанд. Залишившись з графом наодинці, юнак розказує, що все своє життя він вважав Еґмонта своїм героєм. І тепер йому гірко усвідомлювати, що він нічим не може допомогти своєму кумиру: батько все передбачив, не залишивши жодної можливості для звільнення Еґмонта. Тоді граф просить Фердинанда подбати про Клерхен. В'язень залишається один, він засинає, і уві сні йому являється Клерхен, яка вінчає його лавровим вінком переможця, який є символом того, що смерть Еґмонта не буде даремної, а підніме нідерландський народ на повстання. Прокинувшись, граф обмацує свою голову, але на ній нічого немає. Світає, лунають звуки переможної музики, і Еґмонт йде назустріч солдатам, які прийшли вести його на страту.
Музика
1810 року великий шанувальник Ґе́те німецький композитор Людвіг ван Бетховен (нім. Ludwig van Beethoven) (1770–1827) написав відому симфонічну увертюру «Еґмонт», де відображена ідея свободи.
Переклади «Еґмонта» українською мовою
«Егмонт» у перекладі Ірини Стешенко (Київ, 1957)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #4191697-9 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Фіськова С. Історія німецької літератури. Періоди, напрямки розвитку, ідеї, постаті: Навчально-методичний посібник. — Львів: ПАІС, 2003. — С. 163
Література
1. Johann Wolfgang von Goethe. Egmont. Ein Trauerspiel in fünf Aufzügen. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen. Band 2. — Frankfurt am Main und Leipzig: Insel Verlag, 2004, .
2. Фіськова С. Історія німецької літератури. Періоди, напрямки розвитку, ідеї, постаті: Навчально-методичний посібник. — Львів: ПАІС, 2003. — С. 163.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Egmont nim Egmont 1788 tragediya nimeckogo pismennika Joganna Volfganga fon Gete 1749 1832 yaka skladayetsya z p yati aktiv Egmont Data stvorennya zasnuvannya1775 1 Nazvanim Egmont Pohidna robotaQ113626630 Q113626687 Q113626734 d Q113626828 d d d d d d d d d d d d d i d Format tvorchoyi robotip yesa Zhanrtragediya Vidannya abo perekladiQ41740357 AvtorJogann Volfgang fon Gete Mova tvoru abo nazvinimecka Data publikaciyi1788 Dzherelo nathnennyad i d Data pershogo vikonannya9 sichnya 1789 Podiyi rozgortayutsya v miscevostiBryussel PersonazhiLamoral Egmont Villem Nikolas Oleksandr Margarita Parmska Alba Fernando de Toledo i d Povnij tvir dostupnij naarchive org details werkegoeth08goetuoft Status avtorskih prav i Egmont u VikishovishiIstoriya stvorennyaJ V Ge te pochav pisati Egmonta u 1775 roci u Frankfurti i zadumav jogo spershu yak dramu periodu Buri i natisku ale zakinchiv napisannya tvoru tilki u 1789 roci Prem yera drami vidbulas 1789 roku u Majnci SyuzhetDiya tragediyi vidbuvayetsya v Niderlandah u Bryusseli v 1567 1568 rokah hocha v drami podiyi cih rokiv rozgortayutsya protyagom dekilkoh tizhniv Pershij akt Persha scena Na miskij ploshi gorodyani zmagayutsya u strilbi z luka do nih priyednuyetsya soldativ z vijska Egmonta vin legko obigraye vsih i prigoshaye za svij rahunok vinom Z rozmovi gorodyan i soldata mi diznayemosya sho Niderlandami pravit Margarita Parmska yaka uhvalyuye rishennya postijno osterigayuchis svogo brata korolya Ispaniyi Filipa II Gabsburga Narod Flandriyi lyubit i pidtrimuye svogo namisnika grafa Egmonta slavnogo polkovodcya z yakim voni ne raz peremagali u bitvah Do togo zh vin nabagato terpimishe stavitsya do propovidnikiv novoyi religiyi yaka pronikaye v krayinu z susidnoyi Nimechchini Nezvazhayuchi na vsi starannya Margariti Parmskoyi nova vira maye bagato prihilnikiv sered prostogo naselennya vtomlenogo vid gnitu i poboriv katolickih svyashenikiv vid postijnih voyen Druga scena U palaci Margarita Parmska razom zi svoyim sekretarem Makiavelli skladaye zvit Filipu pro zavorushennya sho vidbuvayutsya u Flandriyi zdebilshogo na religijnomu grunti Shob uhvaliti rishennya pro podalshi diyi vona sklikala radu na yaku povinni pributi namisniki niderlandskih provincij Tretya scena U comu zh misti u skromnomu byurgerskomu budinku zhive divchina Klara zi svoyeyu matir yu Chas vid chasu do nih zahodit susid Brakenburg Vin davno zakohanij u Klaru ale vona vzhe davno zvikla do jogo prihilnosti i sprijmaye jogo shvidshe yak brata a ne kohanogo Neshodavno v yiyi zhitti stalisya veliki zmini do yihnogo budinku pochav naviduvatisya sam graf Egmont Vin zauvazhiv Klaru koli proyizhdzhav po yihnij vulici v suprovodi svoyih soldativ i vsi vitali jogo Koli Egmont nespodivano z yavivsya u nih divchina ostatochno vtratila cherez nogo golovu Mati tak spodivalasya sho yiyi Klerhen vijde zamizh za dobrochesnogo Brakenburga i bude shasliva ale teper rozumiye sho ne vberegla dochki yaka tilki j chekaye koli nastane vechir i prijde yiyi geroj v yakomu teper polyagaye ves sens yiyi zhittya Drugij akt Persha scena Mizh pershoyu i drugoyu diyeyu minulo dekilka godin Na ploshi v Bryusseli rozmovlyayut gromadyani mista pro splyundruvannya cerkov u Flandriyi Situaciya she bilshe zagostryuyetsya bo plitkuyut pro te sho Margarita Parmska hoche vtekti z mista Vanzen byurger yakogo gromadyani mista znevazhayut cherez piyactvo ta nerobstvo rozkazuye vsim pro yihni gromadyanski prava ta privileyi Pochinayetsya garyacha superechka ale prihodit Egmont i vsih vtihomiryuye Druga scena Graf Egmont rozbiraye razom zi svoyim sekretarem korespondenciyu Tut i listi prostih soldativ z prohannyam viplatiti platnyu i skargi soldatskih vdiv na te sho yim nichim goduvati ditej Ye j skargi na soldativ yaki poglumilisya nad prostoyu divchinoyu dochkoyu shinkarya U vsih vipadkah Egmont proponuye proste i spravedlive rishennya Z Ispaniyi prijshov list grafa Olivi Dostojnij povagi starec radit Egmontu buti oberezhnishim Jogo vidkritist i neobachni vchinki ne dovedut do dobra Ale dlya smilivogo polkovodcya svoboda i spravedlivist ponad use a tomu jomu vazhko dotrimuvatisya oberezhnosti Prihodit princ Oranskij vin povidomlyaye sho z Ispaniyi do Flandriyi yide gercog Alba vidomij svoyeyu krovozhernistyu Princ radit Egmontu poyihati v svoyu provinciyu i tam ukripitisya sam vin vchinit same tak Vin takozh poperedzhaye grafa sho v Bryusseli jomu zagrozhuye zagibel ale toj ne virit jomu Tretij akt Persha scena Prochitavshi list svogo brata Filipa Margarita Parmska diznayetsya pro pributtya gercoga Albi virishuye vidrektisya vid prestolu i pokinuti krayinu Druga scena Shob vidvoliktisya vid sumnih dumok Egmont jde do svoyeyi kohanoyi Klerhen Sogodni na prohannya divchini vin prijshov do neyi v odyazi licarya Zolotogo runa Klerhen shasliva vona shiro lyubit Egmonta i vin takozh yiyi kohaye Chetvertij akt Persha scena Gromadyani mista rozmovlyayut pro pributtya do Bryusselya ispanskogo gercoga Albi z vijskami Teper za jogo ukazom gorodyanam zaboroneno zbiratisya na vulicyah Navit yaksho dvoh lyudej pobachat razom to yih vidrazu kidayut u v yaznicyu za zmovu z namirom zakolotu Druga scena Slugi Silva i Gomec obgovoryuyut vikonannya nakaziv namisnika ispanskogo korolya gercoga Albi Vin vsyudi bachit zmovu ale golovni jogo superniki ce princ Oranskij i graf Egmont Vin zaprosiv yih do Kulenburgskogo palacu de prigotuvav dlya nih pastku Pislya zustrichi z nimi yih mayut zaareshtuvati jogo oficeri Sered nablizhenih Albi ye jogo pozashlyubnij sin Ferdinand Molodij cholovik zacharovanij Egmontom jogo blagorodstvom i prostotoyu u spilkuvanni jogo geroyizmom i smilivistyu ale vin ne mozhe superechiti planam svogo batka Nezadovgo do pochatku audiyenciyi gonec z Antverpena privozit list vid princa Oranskogo yakij pid slushnim privodom vidmovlyayetsya pributi do Bryusselya Z yavlyayetsya Egmont vin spokijnij Na vsi dokori Albi shodo nespokoyu v Niderlandah vin vidpovidaye z chemnistyu ale v toj zhe chas jogo dumki pro podiyi sho vidbuvayutsya dosit nezalezhni Graf pikluyetsya pro blago svogo narodu pragne jogo nezalezhnosti Vin poperedzhaye Albu sho korol jde nepravilnim shlyahom pragnuchi vtoptati v zemlyu lyudej yaki viddani jomu voni zh rozrahovuyut na jogo pidtrimku i zahist Gercog ne zdatnij zrozumiti Egmonta vin keruyuchis nakazom korolya zaareshtuvati jogo vidbiraye osobistu zbroyu grafa i ohoronci vedut jogo do v yaznici P yatij akt Persha scena Diznavshis pro dolyu svogo kohanogo Klerhen ne mozhe zalishatisya vdoma Vona kidayetsya na vulicyu i zaklikaye gorodyan vzyati v ruki zbroyu i zvilniti grafa Egmonta Gromadyani mista lishe spivchutlivo divlyatsya na neyi i rozhodyatsya shob yih ne pobachila varta Brakenburg zabiraye Klerhen dodomu Druga scena Graf Egmont vpershe v zhitti vtrativshi svobodu vazhko perezhivaye svij aresht Z odnogo boku zgaduyuchi zasterezhennya druziv vin vidchuvaye sho smert des zovsim poruch i vin bezzbrojnij ne v silah zahistiti sebe Z inshogo boku v glibini dushi vin spodivayetsya sho princ Oranskij vse zh prijde jomu na dopomogu abo narod zrobit sprobu zvilniti jogo Tretya scena Sud korolya odnogolosno vinosit Egmontu virok smertna kara Klerhen diznayetsya pro ce vid Brakenburga i yiyi muchit dumka sho vona ne mozhe dopomogti svoyemu mogutnomu kohanomu Brakenburg rozkazuye sho vsi vulici zapolonili soldati korolya a na rinkovij ploshi zvodyat eshafot Rozumiyuchi sho Egmonta neminuche stratyat Klerhen p ye vikradenu u Brakenburga otrutu lyagaye v lizhko i vmiraye Yiyi ostannye prohannya podbati pro starenku matir Chetverta scena Pro rishennya korolivskogo sudu Egmonta povidomlyaye oficer Albi Grafovi vidrubayut golovu na svitanku Razom z oficerom poproshatisya z Egmontom prijshov sin Albi Ferdinand Zalishivshis z grafom naodinci yunak rozkazuye sho vse svoye zhittya vin vvazhav Egmonta svoyim geroyem I teper jomu girko usvidomlyuvati sho vin nichim ne mozhe dopomogti svoyemu kumiru batko vse peredbachiv ne zalishivshi zhodnoyi mozhlivosti dlya zvilnennya Egmonta Todi graf prosit Ferdinanda podbati pro Klerhen V yazen zalishayetsya odin vin zasinaye i uvi sni jomu yavlyayetsya Klerhen yaka vinchaye jogo lavrovim vinkom peremozhcya yakij ye simvolom togo sho smert Egmonta ne bude daremnoyi a pidnime niderlandskij narod na povstannya Prokinuvshis graf obmacuye svoyu golovu ale na nij nichogo nemaye Svitaye lunayut zvuki peremozhnoyi muziki i Egmont jde nazustrich soldatam yaki prijshli vesti jogo na stratu Muzika1810 roku velikij shanuvalnik Ge te nimeckij kompozitor Lyudvig van Bethoven nim Ludwig van Beethoven 1770 1827 napisav vidomu simfonichnu uvertyuru Egmont de vidobrazhena ideya svobodi Perekladi Egmonta ukrayinskoyu movoyu Egmont u perekladi Irini Steshenko Kiyiv 1957 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 4191697 9 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Fiskova S Istoriya nimeckoyi literaturi Periodi napryamki rozvitku ideyi postati Navchalno metodichnij posibnik Lviv PAIS 2003 S 163Literatura1 Johann Wolfgang von Goethe Egmont Ein Trauerspiel in funf Aufzugen Der Kanon Die deutsche Literatur Dramen Band 2 Frankfurt am Main und Leipzig Insel Verlag 2004 ISBN 3 458 06780 9 2 Fiskova S Istoriya nimeckoyi literaturi Periodi napryamki rozvitku ideyi postati Navchalno metodichnij posibnik Lviv PAIS 2003 S 163