Етьєн II де Блуа (фр. Étienne II de Blois; бл. 1046 — 19 травня 1102) — граф Мо, Блуа і Шартру 1089—1102 роках (як Етьєн III Анрі), граф Брі, граф Шатодену, граф Провену, пфальцграф Шампані.
| Етьєн II де Блуа | |
|---|---|
| фр. Étienne II de Blois | |
| Народився | 1045 |
| Помер | 19 травня 1102 Рамла, Ізраїль ·загиблий у бою |
| Поховання | Рамла |
| Країна | County of Bloisd |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | Давньофранцузька |
| Учасник | Перший хрестовий похід, Облога Антіохії, Хрестовий похід 1101, Siege of Nicaead, Battle of Dorylaeumd і Battle of Ramla (1102)d |
| Титул | count of Blois, Châteaudun and Chartresd |
| Рід | Тібальдіни |
| Батько | Теобальд III де Блуа |
| Мати | Gersende of Mained |
| Брати, сестри | Гуго V (граф Мена), Odo III, Count of Champagned, Гуго I і Фулько I д'Есте |
| У шлюбі з | Адела Нормандська |
| Діти | William, Count of Sullyd, Теобальд II, Стефан, Mathilde of Bloisd, Adela de Bloisd, Henry of Bloisd, Eleanor of Champagned, Agnès de Bloisd, Emma de Bloisd, Humbert de Blois, Comte de Virtusd, Odo de Bloisd і Alice de Bloisd |
| | |
|
Життєпис Редагувати
Походив з Блуаського дому. Син Тібо III, графа Блуа, Шатодена, Шартра, Тура та Сансерру, й Герсенди Менської. Народився 1045 року. 1081 року оженився на доньці англійського короля Вільгельма I.
У вересні 1096 року разом із герцогом Робертом Куртхезом він приєднався до армії Роберта II Фландрського для участі в Першому хрестовому поході. 1097 року брав участь в облозі Нікеї, а потім Антіохії. Знеохочений тяжкістю й труднощами облоги Антіохії, він покинув місто в 1098 році, що перебувало в облозі мосульського еміра Кербоги. Цим заплямував свою репутацію.
Повернувшись в Блуа, зустрів дружину, яка заявила, що вона, дочка Вільгельма Завойовника, ображена тим, що вийшла заміж за боягуза. Вона вмовила його подумати про свою репутацію і повернутися на Святу Землю. Етьєн де Була приєднався до другої хвилі учасників першого хрестового походу, яка рушила навесні 1101 року. Того ж року біля Нікомедії поєднав загін з військом графа Раймунда IV Тулузького і архієпископа Ансельма IV Міланського. Було захоплено Анкару, але біля Мерзіфону хрестоносці зазнали поразки, а де Блуаледве врятувався.
1102 року приєднався до двору єрусалимського короля Балдуїна I. Брав участь у другій битві при Рамлі проти фатимідського війська, де загинув.
Листування Редагувати
Збереглися 2а листи Етьєна II де Блуа, адресовані дружині Адель під час його перебування в Палестині, що є важливим історичним матеріалом про дії хрестоносців.
Родина Редагувати
Дружина — Адель, донька Вільгельма I, короля Англії
Діти:
- Вільгельм (бл. 1081—1150), родоначальник французького роду Сюллі
- Агнес (1086/1088-1129), дружина Гуго III де Ле-Пюїзе, віконта Шартру, графа Корбейля
- Елеонора (бл. 1090—1147), дружина Рауля I, графа Вермандуа
- Літуїза Адель (1092-після 1118), дружина Мілона II де Монлері, сеньйора Бре, віконта Труа
- Тібо (1090/1093-1152), граф Блуа, граф Шампані (Тібо II).
- Маго (1095—1120), дружина Річарда II, віконта д'Авранш, графа Честер
- Етьєн (бл. 1096—1154), король Англії
- Генріх (1099—1171), єпископ Вінчестерський
- Аліса (1100—1145), дружина Рено III, граф Жуаньї
- Одо (пом. у дитинстві)
- Гумберт (пом. у дитинстві)
- Філіп (д/н — 1100), єпископ Шалон-сюр-Марна
Примітки Редагувати
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела Редагувати
- Charles Cawley, " Etienne [Henri] de Blois (-1102) " [archive], dans " Central France — Blois, Tours ", chap. 1 : " Blois ", section B: " Comtes de Blois [943]-1218 ", sur MedLands — Foundation for Medieval Genealogy.
- Christopher Tyerman, Who's Who in Early Medieval England, 1066—1272, Shepheard-Walwyn, 1996 (ISBN 0856831328), p. 67-68.
- Evergates, Theodore (2007). The Aristocracy in the County of Champagne, 1100—1300. University of Pennsylvania Press.
- Claster, Jill N. (2009). Sacred Violence: The European Crusades to the Middle East, 1095—1396. University of Toronto Press.