Е́рнст Ю́ліус Е́пік (ест. Ernst Julius Öpik; 23 жовтня 1893, Кунда — 10 вересня 1985, Бангор (Північна Ірландія) — естонський астроном.
Ернст Юліус Епік | |
---|---|
Ernst Julius Öpik | |
Ім'я при народженні | ест. Ernst Julius Öpik |
Народився | 22 жовтня 1893 Кунда |
Помер | 10 вересня 1985 (91 рік) Бангор (Північна Ірландія) |
Країна | Естонія Російська імперія |
Національність | естонець |
Діяльність | астроном, астрофізик, композитор, науковець, викладач університету |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | астрофізика |
Заклад | Тартуський університет[1] d[1] Обсерваторія Арма[1] Мерілендський університет[1] Національний університет Узбекистану[1] Гарвардська обсерваторія[1] Тартуський університет[1] |
Аспіранти, докторанти | Кузмін Григорій Григорович |
Членство | Лондонське королівське астрономічне товариство[1] Академія наук Естонії[1] Американська академія мистецтв і наук[1] Національна академія наук США[1] Ірландська королівська академія[1] |
Війна | Громадянська війна в Росії[1] |
Брати, сестри | Армін Епік d d |
Діти | d d |
Родичі | d |
Нагороди | Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1975), медаль Кетрін Брюс (1976) |
Ернст Юліус Епік у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в місті Кунда. У 1916 році закінчив Московський університет і був залишений при ньому для підготовки до професорського звання; працював також асистентом в університетській обсерваторії. У 1920—1921 роках — доцент астрономії в Ташкенті, в 1921—1944роках — співробітник обсерваторії Тартуського університету, упродовж 1930—1934 років працював у Гарвардській обсерваторії (США). У 1938 році його обрано дійсним членом Естонської АН.
Епік залишив батьківщину при наближенні Червоної армії у 1944 році. Будучи біженцем у таборі переміщених осіб у Німеччині, посів посаду естонського ректора Балтійського університету в екзилі. З 1944 року працював у Гамбурзькій обсерваторії. У 1948 році, незважаючи на привабливі запрошення з США, прийняв пропозицію обсерваторії Арма в Північній Ірландії, у якій працював до 1981 року. З 1956 року — також співробітник Мерілендського університету (США), з 1968 року — професор фізики і астрономії.
Наукові роботи відносяться до широкого кола питань — метеорної астрономії, фізики планет, зоряної статистики, теорії внутрішньої будови зірок, фотометрії зірок. Побудував теорію фізичних процесів, що відбуваються при зустрічі метеорного тіла з атмосферою. Виконав численні визначення висот метеорів, їхніх швидкостей і радіантів. У 1932 році висловив ідею про можливість існування хмар кометних і метеорних тіл, утримуваних притяганням Сонця на відстанях до 4 світлових років протягом декількох мільярдів років. Пізніше цю ідею кометних хмар розвинув Ян Гендрик Оорт. У 1950 році Епік на основі розробленої ним теорії зіткнень тіл Сонячної системи й походження кратерів показав (незалежно від В. В. Фединського і Ф. Л. Віппла), що поверхня Марса повинна бути покрита кратерами, і обчислив їхню частоту; фотографії поверхні Марса, отримані космічними кораблями, повністю підтвердили це передбачення. Запропонував модель атмосфери Венери, відповідно до якої високі температури на поверхні планети пояснюються постійними пиловими бурями. У 1924 році опублікував результати статистичного дослідження подвійних зірок і на цьому матеріалі розглянув загальний хід еволюції зірок залежно від їхньої початкової маси. У 1930-х роках виконав ряд робіт з внутрішньою будови зірок і розрахунку зоряних моделей. У 1937 році прийшов до висновку, що джерелом енергії зірок повинні бути термоядерні реакції синтезу, що відбуваються при високих температурах в надрах зірок. Першим (ще в 1938 році) вказав на механізм утворення червоного гіганта з зірки головної послідовності (стиснення ядра зірки і розширення зовнішніх її частин після вигоряння водню в ядрі).
У 1922 році, коли велася дискусія про шкалу відстаней до спіральних туманностей, визначив, виходячи з міркувань динаміки, відстань до туманності Андромеди, використовуючи дані про її обертанні; отримав відстань, рівне 450 000 пк (близьке до сучасного значення), що підтверджувало позагалактичну природу туманності . Виконав ряд спостережних досліджень — візуальні спостереження метеорів, мікрометричні вимірювання подвійних зірок. Розробив метод поділу гігантів і карликів за допомогою ультрафіолетового показника кольору. Брав участь у розробці астрономічних експериментів на космічних літальних апаратах.
Член Національної АН США. Медалі ім. Дж. Лоуренса Сміта Національної АН США (1960), ім. Ф. Леонарда Американського метеоритного т-ва (1968), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1975), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1976).
Астероїд 2099 Öpik названий на його честь.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Эпик Эрнст Юлиус. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ernst E rnst Yu lius E pik est Ernst Julius Opik 23 zhovtnya 1893 Kunda 10 veresnya 1985 Bangor Pivnichna Irlandiya estonskij astronom Ernst Yulius EpikErnst Julius OpikIm ya pri narodzhenniest Ernst Julius OpikNarodivsya22 zhovtnya 1893 1893 10 22 KundaPomer10 veresnya 1985 1985 09 10 91 rik Bangor Pivnichna Irlandiya Krayina Estoniya Rosijska imperiyaNacionalnistestonecDiyalnistastronom astrofizik kompozitor naukovec vikladach universitetuAlma materMoskovskij universitetGaluzastrofizikaZakladTartuskij universitet 1 d 1 Observatoriya Arma 1 Merilendskij universitet 1 Nacionalnij universitet Uzbekistanu 1 Garvardska observatoriya 1 Tartuskij universitet 1 Aspiranti doktorantiKuzmin Grigorij GrigorovichChlenstvoLondonske korolivske astronomichne tovaristvo 1 Akademiya nauk Estoniyi 1 Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1 Nacionalna akademiya nauk SShA 1 Irlandska korolivska akademiya 1 VijnaGromadyanska vijna v Rosiyi 1 Brati sestriArmin Epik d dDitid dRodichidNagorodiZolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1975 medal Ketrin Bryus 1976 Ernst Yulius Epik u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Kunda U 1916 roci zakinchiv Moskovskij universitet i buv zalishenij pri nomu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya pracyuvav takozh asistentom v universitetskij observatoriyi U 1920 1921 rokah docent astronomiyi v Tashkenti v 1921 1944rokah spivrobitnik observatoriyi Tartuskogo universitetu uprodovzh 1930 1934 rokiv pracyuvav u Garvardskij observatoriyi SShA U 1938 roci jogo obrano dijsnim chlenom Estonskoyi AN Epik zalishiv batkivshinu pri nablizhenni Chervonoyi armiyi u 1944 roci Buduchi bizhencem u tabori peremishenih osib u Nimechchini posiv posadu estonskogo rektora Baltijskogo universitetu v ekzili Z 1944 roku pracyuvav u Gamburzkij observatoriyi U 1948 roci nezvazhayuchi na privablivi zaproshennya z SShA prijnyav propoziciyu observatoriyi Arma v Pivnichnij Irlandiyi u yakij pracyuvav do 1981 roku Z 1956 roku takozh spivrobitnik Merilendskogo universitetu SShA z 1968 roku profesor fiziki i astronomiyi Naukovi roboti vidnosyatsya do shirokogo kola pitan meteornoyi astronomiyi fiziki planet zoryanoyi statistiki teoriyi vnutrishnoyi budovi zirok fotometriyi zirok Pobuduvav teoriyu fizichnih procesiv sho vidbuvayutsya pri zustrichi meteornogo tila z atmosferoyu Vikonav chislenni viznachennya visot meteoriv yihnih shvidkostej i radiantiv U 1932 roci visloviv ideyu pro mozhlivist isnuvannya hmar kometnih i meteornih til utrimuvanih prityagannyam Soncya na vidstanyah do 4 svitlovih rokiv protyagom dekilkoh milyardiv rokiv Piznishe cyu ideyu kometnih hmar rozvinuv Yan Gendrik Oort U 1950 roci Epik na osnovi rozroblenoyi nim teoriyi zitknen til Sonyachnoyi sistemi j pohodzhennya krateriv pokazav nezalezhno vid V V Fedinskogo i F L Vippla sho poverhnya Marsa povinna buti pokrita kraterami i obchisliv yihnyu chastotu fotografiyi poverhni Marsa otrimani kosmichnimi korablyami povnistyu pidtverdili ce peredbachennya Zaproponuvav model atmosferi Veneri vidpovidno do yakoyi visoki temperaturi na poverhni planeti poyasnyuyutsya postijnimi pilovimi buryami U 1924 roci opublikuvav rezultati statistichnogo doslidzhennya podvijnih zirok i na comu materiali rozglyanuv zagalnij hid evolyuciyi zirok zalezhno vid yihnoyi pochatkovoyi masi U 1930 h rokah vikonav ryad robit z vnutrishnoyu budovi zirok i rozrahunku zoryanih modelej U 1937 roci prijshov do visnovku sho dzherelom energiyi zirok povinni buti termoyaderni reakciyi sintezu sho vidbuvayutsya pri visokih temperaturah v nadrah zirok Pershim she v 1938 roci vkazav na mehanizm utvorennya chervonogo giganta z zirki golovnoyi poslidovnosti stisnennya yadra zirki i rozshirennya zovnishnih yiyi chastin pislya vigoryannya vodnyu v yadri U 1922 roci koli velasya diskusiya pro shkalu vidstanej do spiralnih tumannostej viznachiv vihodyachi z mirkuvan dinamiki vidstan do tumannosti Andromedi vikoristovuyuchi dani pro yiyi obertanni otrimav vidstan rivne 450 000 pk blizke do suchasnogo znachennya sho pidtverdzhuvalo pozagalaktichnu prirodu tumannosti Vikonav ryad sposterezhnih doslidzhen vizualni sposterezhennya meteoriv mikrometrichni vimiryuvannya podvijnih zirok Rozrobiv metod podilu gigantiv i karlikiv za dopomogoyu ultrafioletovogo pokaznika koloru Brav uchast u rozrobci astronomichnih eksperimentiv na kosmichnih litalnih aparatah Chlen Nacionalnoyi AN SShA Medali im Dzh Lourensa Smita Nacionalnoyi AN SShA 1960 im F Leonarda Amerikanskogo meteoritnogo t va 1968 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1975 medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1976 Asteroyid 2099 Opik nazvanij na jogo chest DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Epik Ernst Yulius Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473