Френсіс Елізабет Сомервіль Олександр (уроджена Колдвелл; 13 грудня 1908 — 15 жовтня 1958) — британська геологиня, науковиця і фізикиня, чия воєнна робота з радаром і радіо привела до ранніх розробок у радіоастрономії, а післявоєнна робота з геології Сінгапуру вважається важливою основою для сучасних досліджень. Олександр отримала ступінь докторки філософії в коледжі Ньюнем, Кембридж, і працювала в радіопеленгації на військово-морській базі Сінгапуру з 1938 по 1941 рік. У січні 1941 року, не маючи змоги повернутися до Сінгапуру з Нової Зеландії, вона стала керівником дослідження операцій у лабораторії розвитку радіомовлення Нової Зеландії. У 1945 році Олександр правильно витлумачила, що аномальні радіолокаційні сигнали, вловлені на острові Норфолк, були спричинені сонцем. Ця інтерпретація стала новаторською роботою в галузі радіоастрономії, що зробило її однією з перших жінок-науковців, які працювали в цій галузі, хоч і недовго.
| Елізабет Александр | |
|---|---|
| Elizabeth Alexander | |
| | |
| Ім'я при народженні | англ. Frances Elizabeth Somerville Caldwell |
| Народилася | 13 грудня 1908 Merton, London |
| Померла | 15 жовтня 1958 (49 років) Ібадан |
| Громадянство | Англія |
| Місце проживання | Індія Післявоєнний Сінгапур Нова Зеландія |
| Діяльність | астроном, метеоролог, геологиня, географ, radio astronomer, науковиця |
| Відома завдяки | Aymestry Limestoned |
| Alma mater | Ньюнгем коледж |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Ібаданський університет і Королівські військово-повітряні сили Нової Зеландії |
| У шлюбі з | Norman Alexanderd |
Молодість та навчання ред.
Александр народилась як Френсіс Елізабет Сомервілл Колдвелл 13 грудня 1908 року в Мертоні, графство Суррей. Частину свого раннього життя вона провела в Індії, де її батько, доктор К. С. Колдуелл, був професором коледжу Патна. (Пізніше він був директором наукового коледжу Патна після його заснування в 1928 році). У 1918 році Олександр повернувся до Сполученого Королівства і почав навчатися в середній школі.
Потім Олександра вступила до Ньюнем-коледжу в Кембриджі, де вивчала природничі науки, спочатку зосередившись на фізиці. Їй також запропонували місце в Сомервілльському коледжі в Оксфорді та Гіртонському коледжі в Кембриджі. Вона закінчила навчання з відзнакою першого класу в 1931 році, після чого отримала ступінь доктора геології за дисертацію про вапняки Ейместрі під керівництвом Оуена Томаса Джонса. Вона була членом Седжвікського клубу разом з іншими жінками-геологами, Дороті Гілл та Констанс Річардсон. Як і всі жінки-випускниці Кембриджського університету того часу, вона не могла стати повноправним членом університету, доки після 1945 року не були надані рівні права.
У липні 1935 року Александер вийшла заміж за фізика Нормана Александера з Нової Зеландії. Коли її чоловік обійняв посаду професора фізики в Раффлз-коледжі в Сінгапурі, Елізабет Александер поїхала туди і почала вивчати наслідки вивітрювання в тропіках. Її особливо цікавила ерозія і те, як за певних обставин нові гірські породи утворюються з несподівано високою швидкістю. Вона почала проводити експерименти, закопуючи зразки, щоб пізніше порівняти їх з лабораторним контролем. Перебуваючи в Сінгапурі, у подружжя Александрових народилося троє дітей: Вільям у 1937 році, Мері у 1939 році та Берніс у 1941 році.
Примітки ред.
- ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 21. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- . web.archive.org. 7 липня 2017. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 22 серпня 2023.
- ORCHISTON, WAYNE. DR ELIZABETH ALEXANDER: FIRST FEMALE RADIO ASTRONOMER (PDF).
- Harris, Mary (November 2017). Elizabeth Alexander - scientific pioneer. Geoscientist Online. Процитовано 1 грудня 2017.
- Orchiston, 2005, с. 72.
| Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |