Ектор Чумпітас (ісп. Héctor Chumpitaz, нар. 12 квітня 1944, Сан-Вісенте-де-Каньєте) — перуанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Ектор Чумпітас | |||||||||||||||||||||||
Ектор Чумпітас у 1973 році | |||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 12 квітня 1944 (79 років) | ||||||||||||||||||||||
Сан-Вісенте-де-Каньєте, Перу | |||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | ||||||||||||||||||||||
Вага | 68 кг | ||||||||||||||||||||||
Громадянство | Перу | ||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||
Ектор Чумпітас у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за «Універсітаріо де Депортес» та «Спортінг Крістал». Капітан збірної Перу в її «золотий період» — на двох чемпіонатах світу 1970 і 1978 років, а також на переможному Кубку Америки 1975 року.
Поряд з Теофіло Кубільясом і Уго Сотілем входить до числа найкращих футболістів в історії збірної Перу. У 2000 році Ектор Чумпітас увійшов до числа 35 найкращих футболістів Південної Америки XX століття за версією IFFHS.
Клубна кар'єра ред.
У 19 років Чумпітас дебютував у клубі другого дивізіону «Унідад Весіналь». У 1964 році він став виступати вже за команду вищого дивізіону Перу — «Депортіво Мунісіпаль».
З 1966 року Чумпітас став виступати за один з найуспішніших перуанських клубів — «Універсітаріо де Депортес». З цією командою він виграв 5 титулів чемпіона Перу (1966, 1967, 1969, 1971, 1974). 1972 року «Універсітаріо» вперше в історії перуанського футболу пробився у фінал Кубка Лібертадорес, де поступився аргентинському гранду «Індепендьєнте» з рахунком 2:1 у другому фінальному матчі (матч в Лімі закінчився внічию 0:0). Чумпітас був капітаном тієї команди «Універсітаріо».
У 1975 році Чумпітас поїхав грати за мексиканський клуб «Атлас» з Гвадалахари, де провів два сезони і 1977 року повернувся в чемпіонат Перу, цього разу в клуб «Спортінг Крістал», з яким ще тричі завойовував чемпіонський титул (1979, 1980, 1983). Завершив ігрову кар'єру у команді «Спортінг Крістал» у 1984 році. До цього дня Чумпітас залишається найкращим бомбардиром-захисником в історії чемпіонату Перу — він відзначився 65 голами в 456 матчах.
По завершенні ігрової кар'єри тренував кілька перуанських клубів, а також відкрив свою футбольну школу.
Виступи за збірну ред.
3 квітня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариській зустрічі проти збірної Парагваю в Лімі, перуанці поступилися з рахунком 0:1.
Був основним гравцем команди у кваліфікації до чемпіонату світу 1970 року, де перуанці сенсаційно вибили Аргентину і вперше за 40 років вийшли на «мундіаль». На самому чемпіонаті світу Чумпітас провів перший свій матч 2 червня 1970 року проти Болгарії в мексиканському Леоні, в якому перуанці взяли гору з рахунком 3:2, а Чумпітас забив один із голів своєї команди. Загалом збірна Перу дійшла до 1/4 фіналу, також, як і 8 роками потому, на чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині. На обох турнірах Чумпітас носив капітанську пов'язку.
Згодом Чумпітас виступав за національну збірну Перу на Кубку незалежності Бразилії, який проходив з 18 по 25 червня 1972 року в Бразилії. Він допоміг своїй команді здобути перемогу над Венесуелою з рахунком 1:0, але Перу програло у фінальній грі своєї групи Югославії з рахунком 1:2 і не вийшло до фінального раунду.
У 1973 році в іспанській Барселоні відбувся матч зірок між збірними Європи і Південної Америки. У ньому брали участь такі великі гравці, як Йоган Кройф, Франц Беккенбауер, Теофіло Кубільяс та інші, а Ектор Чумпітас був обраний капітаном збірної Південної Америки, за що отримав прізвисько «Капітан Америки» (ісп. El Capitán de America). Матч закінчився з рахунком 4:4, а в серії післяматчевих пенальті Південна Америка виграла з рахунком 7:6.
Пізніше Чумпітас як капітан збірної привів Перу до перемоги на Кубку Америки 1975 року, що сталось лише вдруге в історії цієї команди і наразі востаннє.
На чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині Чумпітас як капітан зіграв в усіх шести іграх. Перу зуміла виграти групу, не зазнавши жодної поразки, але у другому груповому етапі виступила вкрай невдало, зазнавши три поразки. При цьому в останньому матч перуанці, які втратили шанси на прохід далі, програли з рахунком 0:6 у скандальному матчі проти Аргентини. Перед останнім туром у тій групі Бразилія і Аргентина мали однакову кількість очок, але різниця забитих і пропущених м'ячів була краще у бразильців. В останньому матчі вони впевнено обіграли збірну Польщі (3:1). Для того щоб посісти перше місце, Аргентині необхідно було перемагати збірну Перу з різницею не менше 4-х м'ячів. Тому неочікувана перемога 6:0 була сприйнята бразильцями як здача матчу від Перу, втім ФІФА не задовольнила протести, а Чумпітас заявив, що його команда грала чесно. Тим не менш і досі ходять чутки про можливий договірний характер матчу, який став останнім для Чумпітаса на чемпіонатах світу.
Наступного року Чумпітас поїхав з командою на останній великий турнір, Кубок Америки 1979 року. Там перуанці як тріумфатори попереднього турніру потрапили одразу у півфінал, де не зуміли подолати Чилі (1:2 і 0:0) і після двох матчів безславно покинули турнір. Ектор зіграв в обох іграх.
Чумпітас також зіграв в усіх чотирьох іграх у кваліфікації до чемпіонату світу 1982 року, допомігши своїй збірній вдруге поспіль кваліфікуватись на «мундіаль», але в грудні 1981 року отримав серйозну травму, через яку не лише пропустив сам турнір, а й більше ніколи не грав за збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у її формі 105 матчів, забивши 6 голів, ставши рекордсменом збірної Перу за найбільшою кількістю матчів в якості капітана (90 ігор).
Титули і досягнення ред.
Командні ред.
- Чемпіон Перу (8):
- Переможець Кубка Америки: 1975
Особисті ред.
- Найкращий захисник Південної Америки: 1969, 1971
- Найкращий футболіст Південної Америки ХХ століття: 35-е місце?
- У символічній збірній Кубків Америки 1916—2005
- У символічній команді всіх зірок Південної Америки на Чемпіонатах світу 1958—2006
Примітки ред.
- Futbolperuano.com, Redacción- (7 березня 2018). . Futbolperuano.com (spanish). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 15 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 15 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 січня 2021.
- Copa América 1975 [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2021.
- Nzerem, Keme (4 квітня 2012). . Channel 4 News. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- . www.rsssf.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2005. Процитовано 15 січня 2021.
- South America best Player of the Century.
- Squadra storica della Copa America 1916—2005 [ 2011-07-14 у Wayback Machine.]
- Undici ideale del Sudamerica 1958-2008[недоступне посилання]
Посилання ред.
- на сайті ФІФА (англ.)
- Ектор Чумпітас на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Ектор Чумпітас на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Ектор Чумпітас на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)