www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едіньйо порт Edinho нар 5 червня 1955 Ріо де Жанейро бразильський футболіст що грав на позиції захисника По завершенні і

Едіньйо

Едіньйо (порт. Edinho, нар. 5 червня 1955, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Едіньйо
Едіньйо
Едіньйо в складі «Удінезе». 1984 рік.
Особисті дані
Народження 5 червня 1955(1955-06-05) (68 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1969-1972 «Флуміненсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1982 «Флуміненсе» 88 (11)
1982–1987 «Удінезе» 138 (22)
1987–1988 «Фламенго» 11 (0)
1988–1989 «Флуміненсе» 23 (3)
1989–1990 «Греміо» 12 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1977–1986 Бразилія 59 (3)
Тренерська діяльність**

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Флуміненсе», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра ред.

Народився 5 червня 1955 року в місті Ріо-де-Жанейро. Вихованець футбольної школи клубу «Флуміненсе». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1973 року в основній команді того ж клубу, в якій провів десять сезонів, взявши участь у 88 матчах чемпіонату. У складі «Флуміненсе» Едіньйо став частиною команди, названої «Триколор-Машина» за те, що клуб виграв три титули чемпіонату штату Сан-Паулу за 5 років, при цьому у фіналі останнього чемпіонату штату 1980 року в матчі з «Васко да Гамою», Едіньйо забив вирішальний гол, принісши перемогу в турнірі своїй команді.

У 1982 році Едіньйо перейшов до італійського клубу «Удінезе», де провів 5 років, два з яких разом зі своїм співвітчизником Зіко, будучи одним з лідерів команди. Едіньйо взяв участь в одному з найкращих періодів фріульської команди, загалом провів 138 ігор чемпіонату, забивши 22 голи (з них 10 — з пенальті).

У 1987 році Едіньйо повернувся до Бразилії, перейшовши у «Фламенго», після чого знову недовго пограв за «Флуміненсе». За два періоди виступів за рідний клуб Едіньйо зіграв у 358 іграх і забив 34 голи.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Греміо», за яку виступав протягом 1989—1990 років. Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Бразилії.

Виступи за збірну ред.

Едіньйо був у складі олімпійської збірної, яка виграла золоту медаль на Панамериканських іграх 1975 року в Мехіко і була учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1976 року у Монреалі.

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником трьох чемпіонатів світу — 1978 року в Аргентині, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло», та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, на якому взяв участь у всіх матчах у стартовому складі, був капітаном команди і забив один гол у ворота збірної Польщі, але команда вилетіла вже на стадії чвертьфіналу від французів , після чого Едіньйо завершив виступи за збірну.

Також виступав з командою на розіграші Кубка Америки 1979 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, та Мундіаліто у 1981 році, ставши фіналістом змагань.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 59 матчів, забивши 3 голи.

По завершенні ігрової кар'єри грав за збірну Бразилії з пляжного футболу, з якою став переможцем домашнього домашнього чемпіонату світу 1996 року, на якому був визнаний також найкращим гравцем.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1991 року, очоливши тренерський штаб клубу «Флуміненсе», і виграв з клубом того ж року Кубок Гуанабара. Потім він тренував «Ботафогу» і знову «Флу», вигравши з ним ще один Кубок Гуанабара.

Згодом протягом 1993–1994 років очолював тренерський штаб португальського клубу «Марітіму», а 1994 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Фламенго».

1996 року був запрошений керівництвом клубу «Віторія» (Салвадор) очолити його команду, з якою виграв чемпіонат штату Баїя. Надалі тренував ряд бразильських клубів, але домігся успіху лише в 2002 році з «Гоясом» і в 2005 році з «Атлетіку Паранаенсе», виграючи чемпіонати штатів, а також у 2004 році Едіньйо вивів «Бразильєнсе» в Серію А чемпіонату Бразилії.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Гуаратінгета», головним тренером команди якого Едіньйо був з 2010 по 2011 рік.

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. . Terceiro Tempo. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 19 березня 2021. 
  2. Accadde oggi — Edinho. 5 giugno 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
  3. Livro Fluminense Football Club: história, conquistas e glórias no futebol, página 152, por Antonio Carlos Napoleão (2003).
  4. . FIFA. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 6 листопада 2017. 
  5. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  6. . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 6 листопада 2017. 
  7. Чемпіонат світу 1996 на rsssf [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Edinjo port Edinho nar 5 chervnya 1955 Rio de Zhanejro brazilskij futbolist sho grav na poziciyi zahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener EdinjoEdinjoEdinjo v skladi Udineze 1984 rik Osobisti daniNarodzhennya 5 chervnya 1955 1955 06 05 68 rokiv Rio de Zhanejro BraziliyaZrist 180 smVaga 77 kgGromadyanstvo BraziliyaPoziciya zahisnikYunacki klubi1969 1972 Fluminense Profesionalni klubi Roki Klub I g 1973 1982 Fluminense 88 11 1982 1987 Udineze 138 22 1987 1988 Flamengo 11 0 1988 1989 Fluminense 23 3 1989 1990 Gremio 12 1 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1977 1986 Braziliya 59 3 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1991 Fluminense 1992 Botafogu 1993 Fluminense 1993 1994 Maritimu 1994 1995 Flamengo 1996 Vitoriya Salvador 1997 Portugeza Desportos 1998 Fluminense 1998 Gremio 2002 2003 Goyas 2003 Vitoriya Salvador 2003 Bayiya 2004 2005 Brazilyense 2005 Atletiku Paranaense 2005 Sport Resifi 2006 Portugeza Desportos 2008 Boavista 2010 Zhoyinvil 2010 2011 Guaratingeta Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Vistupav zokrema za klub Fluminense a takozh nacionalnu zbirnu Braziliyi Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Tituli i dosyagnennya 4 1 Yak gravcya 4 2 Yak trenera 4 3 Osobisti 5 Primitki 6 PosilannyaKlubna kar yera red Narodivsya 5 chervnya 1955 roku v misti Rio de Zhanejro Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Fluminense Doroslu futbolnu kar yeru rozpochav 1973 roku v osnovnij komandi togo zh klubu v yakij proviv desyat sezoniv vzyavshi uchast u 88 matchah chempionatu U skladi Fluminense Edinjo stav chastinoyu komandi nazvanoyi Trikolor Mashina za te sho klub vigrav tri tituli chempionatu shtatu San Paulu za 5 rokiv pri comu u finali ostannogo chempionatu shtatu 1980 roku v matchi z Vasko da Gamoyu Edinjo zabiv virishalnij gol prinisshi peremogu v turniri svoyij komandi 1 U 1982 roci Edinjo perejshov do italijskogo klubu Udineze de proviv 5 rokiv dva z yakih razom zi svoyim spivvitchiznikom Ziko buduchi odnim z lideriv komandi Edinjo vzyav uchast v odnomu z najkrashih periodiv friulskoyi komandi zagalom proviv 138 igor chempionatu zabivshi 22 goli z nih 10 z penalti 2 U 1987 roci Edinjo povernuvsya do Braziliyi perejshovshi u Flamengo pislya chogo znovu nedovgo pograv za Fluminense Za dva periodi vistupiv za ridnij klub Edinjo zigrav u 358 igrah i zabiv 34 goli 3 Zavershiv igrovu kar yeru u komandi Gremio za yaku vistupav protyagom 1989 1990 rokiv Protyagom cih rokiv viborov titul volodarya Kubka Braziliyi Vistupi za zbirnu red Edinjo buv u skladi olimpijskoyi zbirnoyi yaka vigrala zolotu medal na Panamerikanskih igrah 1975 roku v Mehiko i bula uchasnikom futbolnogo turniru na Olimpijskih igrah 1976 roku u Monreali 4 5 1977 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Braziliyi U skladi zbirnoyi buv uchasnikom troh chempionativ svitu 1978 roku v Argentini na yakomu komanda zdobula bronzovi nagorodi chempionatu svitu 1982 roku v Ispaniyi de razom z komandoyu zdobuv sriblo ta chempionatu svitu 1986 roku u Meksici na yakomu vzyav uchast u vsih matchah u startovomu skladi buv kapitanom komandi i zabiv odin gol u vorota zbirnoyi Polshi ale komanda viletila vzhe na stadiyi chvertfinalu vid francuziv 6 pislya chogo Edinjo zavershiv vistupi za zbirnu Takozh vistupav z komandoyu na rozigrashi Kubka Ameriki 1979 roku na yakomu komanda zdobula bronzovi nagorodi ta Mundialito u 1981 roci stavshi finalistom zmagan Zagalom protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 10 rokiv proviv u yiyi formi 59 matchiv zabivshi 3 goli Po zavershenni igrovoyi kar yeri grav za zbirnu Braziliyi z plyazhnogo futbolu z yakoyu stav peremozhcem domashnogo domashnogo chempionatu svitu 1996 roku na yakomu buv viznanij takozh najkrashim gravcem 7 Kar yera trenera red Rozpochav trenersku kar yeru nevdovzi po zavershenni kar yeri gravcya 1991 roku ocholivshi trenerskij shtab klubu Fluminense i vigrav z klubom togo zh roku Kubok Guanabara Potim vin trenuvav Botafogu i znovu Flu vigravshi z nim she odin Kubok Guanabara Zgodom protyagom 1993 1994 rokiv ocholyuvav trenerskij shtab portugalskogo klubu Maritimu a 1994 roku prijnyav propoziciyu popracyuvati u klubi Flamengo 1996 roku buv zaproshenij kerivnictvom klubu Vitoriya Salvador ocholiti jogo komandu z yakoyu vigrav chempionat shtatu Bayiya Nadali trenuvav ryad brazilskih klubiv ale domigsya uspihu lishe v 2002 roci z Goyasom i v 2005 roci z Atletiku Paranaense vigrayuchi chempionati shtativ a takozh u 2004 roci Edinjo viviv Brazilyense v Seriyu A chempionatu Braziliyi Ostannim miscem trenerskoyi roboti buv klub Guaratingeta golovnim trenerom komandi yakogo Edinjo buv z 2010 po 2011 rik Tituli i dosyagnennya red Yak gravcya red nbsp Volodar Kubka Braziliyi 1 Gremio 1989Peremozhec Ligi Karioka 3 Fluminense 1975 1976 1980Peremozhec Ligi Gaushu 1 Gremio 1989Peremozhec Panamerikanskih igor 1975 Bronzovij prizer chempionatu svitu 1978Yak trenera red Peremozhec Ligi Bayiyano 1 Vitoriya Salvador 1996Peremozhec Ligi Goyano 1 Goyasom 2002Peremozhec Ligi Paranaense 1 Atletiku Paranaense 2005Osobisti red Volodar Sribnogo m yacha Braziliyi 1982Primitki red Edinho Que fim levou Terceiro Tempo Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 19 bereznya 2021 Accadde oggi Edinho 5 giugno 2020 Procitovano 3 veresnya 2020 Livro Fluminense Football Club historia conquistas e glorias no futebol pagina 152 por Antonio Carlos Napoleao 2003 Match Report Soviet Union Brazil FIFA Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 6 listopada 2017 Edinho Edinho Nazareth Filho Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2018 World Cup 1986 Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 6 listopada 2017 Chempionat svitu 1996 na rsssf Arhivovano 1 listopada 2012 u Wayback Machine angl Posilannya red Edinjo na sajti FIFA angl Edinjo na sajti transfermarkt com angl Edinjo na sajti National Football Teams com angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Edinjo na sambafoot com angl Edinjo na Olympedia org angl nbsp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Edinjo amp oldid 40846849