www.wikidata.uk-ua.nina.az

Егідій Афраній Сіагрій лат Aegidius Afranius Syagrius 464 465 державний та військовий діяч часів пізньої Римської імпері

Егідій

Егідій Афраній Сіагрій (лат. Aegidius Afranius Syagrius, ? —464/465) — державний та військовий діяч часів пізньої Римської імперії.

Егідій Афраній Сіагрій
Народився невідомо
Лугдунум[d], Стародавній Рим
Помер 464/465
Augusta Suessionumd, Франція
Поховання Augusta Suessionumd
Країна Стародавній Рим
Національність римо-галл
Діяльність політик
Учасник Battle of Arelated
Роки активності з 456
Посада Magister militum
Військове звання Magister militum
Конфесія християнство
Батько Афраній Сіагрій
Діти 1 син

Життєпис Редагувати

Початкова кар'єра Редагувати

Походив зі знатного гало-римського роду Сіагріїв з гілки Афраніїв. Онук Флавія Афранія Сіагрія, консула 382 року і син Афранія Сіагрія. Народився в Лугдунумі (Галлія). Служив в армії під командуванням Флавія Аеція, а потім Флавія Авіта.

455 року, коли Авіт був проголошений імператором і відбув до Риму, Егідій отримує посаду magister militum — командувача римського війська в Галлії. В той самий час з Британії в Галію переселилося близько 12 тис. брито-римлян, серед яких було багато воїнів, що значно зміцнило позиції Егідія.

При Майоріані Редагувати

У 456 році після повалення Авіта зберіг владу, отримавши посаду дукса Галльського діоцеза. Причиною цьому стало те, що імператором став Майоріан, з яким Егідій колись разом служив в Аеція. У 457 році отримав посаду magister militum замість коміта Агриппінна, з яким Егідій перебував у ворожих стосунках.

Згідно Григорія Турського, у квітні-травні 457 року після вигнання свого короля Хільдеріка I владу Егідія визнали салічні франки, обравши його своїм королем. Хоча влада Егідія над франками була значною мірою номінальною, його правління викликало їх невдоволення. Згідно з хроністом Фредегара, Егідій, за порадою якогось Віомадія, обклав франків важкими податками й стратив 100 осіб, внаслідок чого, 4 роки по тому франки знову закликали Хільдеріка I й вигнали з країни Егідія. Ця історія викликає сумнів у сучасних дослідників, хоча існування союзу між франками та Егідієм не заперечується. Ймовірно, владу Егідія Афранія визнавали як представника імператора, але навряд чи оголошували його королем.

Союзниками Егідія також стали романо-брити, що оселилися в Армориці й Сангібан, та король орлеанських аланів. У 457 році Майоріан доручив Егідію навести лад в Галлії, де місцева гало-римська аристократія відмовилася визнати Майоріана імператором і, уклавши союз з бургундами, здала їм Лугдунум.

Влітку 458 року Егідій разом з франками відвоював Лугдунум, вибивши звідти бургундів, і повернув його під контроль імперії. При цьому місто було розграбовано. В цьому ж році, спільно з Майоріаном почав війну проти вестготів і звільнив Арль від вестготської облоги, що змусило короля вестготів Теодоріха II відновити федератний договір з Римом. У 460 році супроводжував імператора Майоріана до Іспанії в його поході проти вандалів.

Незалежне панування Редагувати

Після загибелі Майоріана в 461 році Егідій відмовився визнати законність ставленика Ріцімера — Лібія Севера. Невдовзі оголосив незалежність своїх володінь, відомих як Суассонська область (між Луарою і Сеною). Його володіння незабаром виявилися відрізані від основної території Західної Римської імперії, після того, як бургунди повернули контроль над Лугдуном і долиною Сони.

У 462 році під виглядом надання допомоги новому імператору Лібію Северу, проти Егідія виступив король вестготів Теодоріх II. При цьому Ріцімер знову призначив правителем Галлії коміта Агриппіна, який здав вестготам Нарбонн. Потім війська вестготів під командуванням Фрідеріха, брата Теодоріха II, рушили в область середньої течії Луари. Під їх тиском Егідій відступив за Луару, але в битві біля Орлеану 463 року, отримавши підкріплення від салічних франків Хільдеріка I та аланів, зумів розбити вестготів, після чого відкинув їх війська за Луару. Після цієї перемоги Егідій вступив в перемовини з королем вандалів Гейзеріхом, плануючи одночасний напад на Італію та на Королівство вестготів. Проте ці плани були зірвані вторгненням до Галлії саксів в 464 році. Егідій в союзі з франками виступив проти них.

Взимку 464 або 465 року, в розпал війни з саксами, Егідій помер в таборі на Луарі за не зовсім з'ясованих обставин під час епідемії чуми або був отруєний. Після його смерті командування римськими військами в Північній Галлії і влада над Суассонською областю перейшли до коміта Павла, а після швидкої загибелі останнього її успадкував син Егідія — Афраній Сіагрій.

Примітки Редагувати

Джерела Редагувати

  • Bunson, Matthew (1994). Encyclopedia of the Roman Empire. New York: Facts on File. ISBN 978-0-816-02135-2.
  • Kulikowski, M. (2002). «Marcellinus 'of Dalmatia' and the Dissolution of the Fifth-Century Empire». Byzantion. 72 (1): 177—191. JSTOR 44172752.
  • MacGeorge, Penny (2002). Late Roman Warlords. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-199-25244-2.
  • Mitchell, Stephen (2007). A History of the Later Roman Empire. Oxford: Blackwell Publishing. ISBN 978-1-4051-0856-0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Egidij Afranij Siagrij lat Aegidius Afranius Syagrius 464 465 derzhavnij ta vijskovij diyach chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi Egidij Afranij SiagrijNarodivsya nevidomoLugdunum d Starodavnij RimPomer 464 465Augusta Suessionumd FranciyaPohovannya Augusta SuessionumdKrayina Starodavnij RimNacionalnist rimo gallDiyalnist politikUchasnik Battle of ArelatedRoki aktivnosti z 456Posada Magister militumVijskove zvannya Magister militumKonfesiya hristiyanstvoBatko Afranij SiagrijDiti 1 sin Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pochatkova kar yera 1 2 Pri Majoriani 1 3 Nezalezhne panuvannya 2 Primitki 3 DzherelaZhittyepis RedaguvatiPochatkova kar yera Redaguvati Pohodiv zi znatnogo galo rimskogo rodu Siagriyiv z gilki Afraniyiv Onuk Flaviya Afraniya Siagriya konsula 382 roku i sin Afraniya Siagriya Narodivsya v Lugdunumi Galliya Sluzhiv v armiyi pid komanduvannyam Flaviya Aeciya a potim Flaviya Avita 455 roku koli Avit buv progoloshenij imperatorom i vidbuv do Rimu Egidij otrimuye posadu magister militum komanduvacha rimskogo vijska v Galliyi V toj samij chas z Britaniyi v Galiyu pereselilosya blizko 12 tis brito rimlyan sered yakih bulo bagato voyiniv sho znachno zmicnilo poziciyi Egidiya Pri Majoriani Redaguvati U 456 roci pislya povalennya Avita zberig vladu otrimavshi posadu duksa Gallskogo dioceza Prichinoyu comu stalo te sho imperatorom stav Majorian z yakim Egidij kolis razom sluzhiv v Aeciya U 457 roci otrimav posadu magister militum zamist komita Agrippinna z yakim Egidij perebuvav u vorozhih stosunkah Zgidno Grigoriya Turskogo u kvitni travni 457 roku pislya vignannya svogo korolya Hilderika I vladu Egidiya viznali salichni franki obravshi jogo svoyim korolem Hocha vlada Egidiya nad frankami bula znachnoyu miroyu nominalnoyu jogo pravlinnya viklikalo yih nevdovolennya Zgidno z hronistom Fredegara Egidij za poradoyu yakogos Viomadiya obklav frankiv vazhkimi podatkami j strativ 100 osib vnaslidok chogo 4 roki po tomu franki znovu zaklikali Hilderika I j vignali z krayini Egidiya Cya istoriya viklikaye sumniv u suchasnih doslidnikiv hocha isnuvannya soyuzu mizh frankami ta Egidiyem ne zaperechuyetsya Jmovirno vladu Egidiya Afraniya viznavali yak predstavnika imperatora ale navryad chi ogoloshuvali jogo korolem Soyuznikami Egidiya takozh stali romano briti sho oselilisya v Armorici j Sangiban ta korol orleanskih alaniv U 457 roci Majorian doruchiv Egidiyu navesti lad v Galliyi de misceva galo rimska aristokratiya vidmovilasya viznati Majoriana imperatorom i uklavshi soyuz z burgundami zdala yim Lugdunum Vlitku 458 roku Egidij razom z frankami vidvoyuvav Lugdunum vibivshi zvidti burgundiv i povernuv jogo pid kontrol imperiyi Pri comu misto bulo rozgrabovano V comu zh roci spilno z Majorianom pochav vijnu proti vestgotiv i zvilniv Arl vid vestgotskoyi oblogi sho zmusilo korolya vestgotiv Teodoriha II vidnoviti federatnij dogovir z Rimom U 460 roci suprovodzhuvav imperatora Majoriana do Ispaniyi v jogo pohodi proti vandaliv Nezalezhne panuvannya Redaguvati Pislya zagibeli Majoriana v 461 roci Egidij vidmovivsya viznati zakonnist stavlenika Ricimera Libiya Severa Nevdovzi ogolosiv nezalezhnist svoyih volodin vidomih yak Suassonska oblast mizh Luaroyu i Senoyu Jogo volodinnya nezabarom viyavilisya vidrizani vid osnovnoyi teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi pislya togo yak burgundi povernuli kontrol nad Lugdunom i dolinoyu Soni U 462 roci pid viglyadom nadannya dopomogi novomu imperatoru Libiyu Severu proti Egidiya vistupiv korol vestgotiv Teodorih II Pri comu Ricimer znovu priznachiv pravitelem Galliyi komita Agrippina yakij zdav vestgotam Narbonn Potim vijska vestgotiv pid komanduvannyam Frideriha brata Teodoriha II rushili v oblast serednoyi techiyi Luari Pid yih tiskom Egidij vidstupiv za Luaru ale v bitvi bilya Orleanu 463 roku otrimavshi pidkriplennya vid salichnih frankiv Hilderika I ta alaniv zumiv rozbiti vestgotiv pislya chogo vidkinuv yih vijska za Luaru Pislya ciyeyi peremogi Egidij vstupiv v peremovini z korolem vandaliv Gejzerihom planuyuchi odnochasnij napad na Italiyu ta na Korolivstvo vestgotiv Prote ci plani buli zirvani vtorgnennyam do Galliyi saksiv v 464 roci Egidij v soyuzi z frankami vistupiv proti nih Vzimku 464 abo 465 roku v rozpal vijni z saksami Egidij pomer v tabori na Luari za ne zovsim z yasovanih obstavin pid chas epidemiyi chumi abo buv otruyenij Pislya jogo smerti komanduvannya rimskimi vijskami v Pivnichnij Galliyi i vlada nad Suassonskoyu oblastyu perejshli do komita Pavla a pislya shvidkoyi zagibeli ostannogo yiyi uspadkuvav sin Egidiya Afranij Siagrij Primitki RedaguvatiDzherela RedaguvatiBunson Matthew 1994 Encyclopedia of the Roman Empire New York Facts on File ISBN 978 0 816 02135 2 Kulikowski M 2002 Marcellinus of Dalmatia and the Dissolution of the Fifth Century Empire Byzantion 72 1 177 191 JSTOR 44172752 MacGeorge Penny 2002 Late Roman Warlords Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 199 25244 2 Mitchell Stephen 2007 A History of the Later Roman Empire Oxford Blackwell Publishing ISBN 978 1 4051 0856 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Egidij amp oldid 40393326