Діоні́сій Павло́ Ляхо́вич (порт. Dionísio Paulo Lachovicz; нар. 2 липня 1946, Помбас, Бразилія) — єпископ Української греко-католицької церкви, апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії, титулярний єпископ Еґнатії, василіянин. 24 жовтня 2020 року призначений апостольським екзархом для українців-католиків візантійського обряду в Італії.
| Діонісій Ляхович Dionísio Lachovicz | |
| з 1 грудня 2020 | |
|---|---|
| Обрання: | 24 жовтня 2020 |
| Інтронізація: | 1 грудня 2020 |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква |
| Попередник: | сам, як апостольський візитатор |
| 19 січня 2009 — 24 жовтня 2020 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква |
| Попередник: | єпископ Гліб Лончина |
| 21 грудня 2005 — 24 жовтня 2020 | |
| Попередник: | єпископ Норберт Трелле |
| |
| 21 грудня 2005 — 19 січня 2009 | |
| Народження: | 2 липня 1946 (77 років) Помбас, Бразилія |
| Батько: | Михайло |
| Мати: | Лідія (Чайковська) |
| Прийняття священичого сану: | 8 грудня 1972 |
| Прийняття монашества: | 30 березня 1970 довічні обіти в ЧСВВ |
| Єпископська хіротонія: | 26 лютого 2006 |
Біографія ред.
Павло Ляхович народився 2 липня 1946 року в Помбасі, провінція Ітайополіс, штат Санта-Катаріна, єпархія Святого Івана Хрестителя в Куритибі (Бразилія). Середню освіту і початкову духовну підготовку отримав у духовній семінарії Отців Василіян у Куритибі. В 1962 році вступив до Василіянського Чину. Продовжував підготовку до священства у вищих католицьких навчальних закладах Бразилії та Рима, має ліценціат з теології.
30 березня 1970 року склав вічні обіти у Василіянському Чині. 8 грудня 1972 року прийняв священниче висвячення з рук єпископа Куритибського УГКЦ Єфрема Кривого, ЧСВВ.
Надалі виконував різноманітну душпастирську працю, викладав філософію і теологію в навчальних закладах Отців Василіян у Бразилії.
У 1991 році приїхав в Україну для заснування Філософської семінарії Отців Василіян у Жовкві, працював викладачем філософії в Івано-Франківському Теологічно-Катехитичному Інституті (пізніше — Теологічна Академія). У 1994 році — ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій в Золочеві, викладач Києво-Могилянської академії та Львівської духовної семінарії Святого Духа. З 1996 до 2004 року — протоархимандрит Чину Святого Василія Великого.
Опублікував в Україні низку статей і книг релігійної тематики та два підручники для семінаристів.
21 грудня 2005 року номінований Куріальним Єпископом Верховного Архієпископа Києво-Галицького. 26 лютого 2006 року в Прудентополісі (Бразилія) у храмі святого священномученика Йосафата відбулася єпископська хіротонія. Головним святителем був Верховний Архієпископ УГКЦ Любомир Гузар, а співсвятителями — Стефан Сорока, митрополит Філадельфійський, та Єфрем Кривий, Єпарх Куритибський.
Від 2006 до 2008 року — куріальний єпископ Верховного Архиєпископа УГКЦ, керівник Патріаршої адміністрації, відповідальний за церковні громади в країнах, де немає структур УГКЦ, голова Відділу душпастирства емігрантів, голова Сенату Українського католицького університету, член синодального трибуналу і генеральний керівник управління справедливості УГКЦ.
19 січня 2009 року папа Римський Бенедикт XVI призначив єпископа Діонісія Ляховича апостольським візитатором для українців-католиків в Італії та Іспанії.
24 жовтня 2020 року Папа Франциск призначив владику Діонісія Ляховича апостольським екзархом українців-католиків візантійського обряду в Італії.
Примітки ред.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Діонісій (Ляхович) |
- Короткий життєпис на сайті catholic-hierarchy.org [ 18 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вселенський Архиєрей Венедикт XVI призначив Апостольського Візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії (Ватиканське радіо)[недоступне посилання з липня 2019]